ПІДГОТОВКА ПІДЛІТКІВ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА ДО ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВО

Короткий зміст

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення виконаної роботи, наведено дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів, а також висвітлено структуру і обсяг дисертації.

   У першому розділі “Проблеми розвитку та соціальної інтеграції осіб із синдромом Дауна” з’ясовано поняття синдрому Дауна та причини його виникнення; розкрито погляди зарубіжних і вітчизняних науковців на розумовий, фізичний і соціальний розвиток осіб із синдромом Дауна.

Серед  хромосомних  порушень  найчастіше   трапляється   синдром    Дауна

(В.М. Астапов, В.В. Болтенко, І.В. Бутомо, О.Ф.Давіденкова , Д.І.Жданова, Н.В. Ковальова, І.М. Ліберман, Н.С. Кристашвілі, В.В. Русскіх, M. Morgan, J. Aldas, H. Bass, E. Bell, R. Sparkes, J. Hamerton та ін.).

Причиною синдрому Дауна є трисомія хромосоми-21, яка викликає тяжкі та незворотні порушення  розвитку  (Л.О. Бадалян, В.О. Таболін, Ю.Є. Вельтищев, І.В.Бутомо та ін.). Анатомо-фізіологічні відхилення зумовлюють соматичні захворювання. Порушення функцій слуху, зору, рухових функцій ускладнюють і затримують інтелектуальний і соматичний розвиток осіб із синдромом Дауна (Л.О. Бадалян, М.П. Вайзман, О.Ф. Давіденкова, І.М. Ліберман, Л.С. Петрухін, В.В. Русскіх, F. Anwar, F. Wolf та ін.).

Відхилення психічної сфери характеризуються, переважно, тяжкою розумовою відсталістю (75 %) (В.І. Гаврилов, О.Ф. Давіденкова, Г.С. Маричева, Г.Є.Сухарєва та ін.). Пам’ять і увага значно знижені. Смислова пам’ять ушкоджена більше, ніж механічна (Т.К. Бєлякова, В.Г. Петрова, М.М. Соловйов та ін.). Вони не можуть довго зосереджуватися, швидко втрачають інтерес до одноманітних занять, ігор, а також швидко втомлюються, з великими труднощами переходять на новий вид діяльності  (О.Я. Іванова, Дж. Карр, В.Л. Орлова та ін.). Вчені підкреслюють, що діяльність таких осіб визначається здатністю до наслідування, зниженою критичністю, підвищеною навіюваністю.

Дітям і підліткам із синдромом Дауна властива відносна збереженість емоцій. Вони добродушні та ласкаві. Більшості з них доступні гнів, радість, страх і смуток, однак їх емоційні реакції виявляються неглибокими (В.В.Болтенко, Н.Ф.Дементьєва, Т.І. Петрикова та ін.).

Висвітлюючи проблему інтеграції дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, науковці виділяють три напрямки: інтеграція в умовах допоміжної школи; інтеграція в колектив здорових  однолітків; включення в життя оточуючого суспільства, що передбачає участь у трудовій діяльності (В.М. Астапов, О.З. Безрукова, О.І. Бєлова, Л.І. Божович, В.В. Болтенко, О.О. Ватажина, В.О. Галкін, В.В. Лебединський, Ю.Т. Матасов, Т.І. Петрикова, С.Я. Рубинштейн, В.М. Синьов та ін.). Автори розглядають переваги й недоліки системи навчання в допоміжних школах-інтернатах і масових навчальних закладах, закликають до пошуку найбільш адекватних, варіюючих шляхів інтеграції в суспільство тих дітей і підлітків із порушеннями психофізичного розвитку, що виховуються та навчаються в різних умовах.

У другому розділі “Шляхи підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство” визначено психологічні основи психосоціальної інтеграції в суспільство підлітків із синдромом Дауна, а також базальні показники їхньої готовності до інтеграції, представлено розроблену систему психолого-педагогічної підготовки підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство та встановлено  ефективність цієї системи.

Учасники експериментального дослідження були обрані нами за даними обласних психоневрологічних диспансерів: визначено підлітків із синдромом Дауна з тяжкими порушеннями психофізичного розвитку та отримана згода їхніх батьків на участь у дослідженні, адже всі вони знаходяться під батьківською опікою. Кількісний склад учасників експерименту – 29 чоловік.

До складу експериментальної групи увійшло 12 підлітків віком від 10 до 15 років, які проживають у м. Полтаві – основному місці проведення експерименту. До складу контрольної групи увійшло 17 підлітків із синдромом Дауна з м. Кременчука та м. Одеси. У межах підліткового віку учасники експерименту розподілені на вікові групи, а саме: 10 – 11 років – молодша; 12 – 13 років – середня; 14 – 15 років – старша. Розподіл здійснений для з’ясування та подальшого врахування можливих вікових відмінностей у сформованості показників, передбачених умовами експерименту. 

У науковій літературі психологічного спрямування та в довідковій літературі нами не знайдено трактування понять “інтеграція в суспільство” та “психосоціальна інтеграція в суспільство”. Це і зумовило необхідність дати власне трактування. Так, інтеграцію в суспільство особистості без вад психофізичного розвитку ми розуміємо як процес її входження в систему суспільних відносин за умови виконання нею своїх функціональних обов’язків. Під психосоціальною інтеграцією в суспільство підлітків із синдромом Дауна ми розуміємо процес входження особистості в систему суспільних відносин за умови здатності до самостійного або частково самостійного виконання основних соціально значущих функцій (самообслуговування та суспільна взаємодія). Психологічний аспект психосоціальної інтеграції в суспільство полягає в забезпеченні достатнього для інтеграції рівня психічного розвитку підлітків із синдромом Дауна. Її соціальний аспект полягає в забезпеченні корекційного впливу на розвиток соціально значущих показників у підлітків із синдромом Дауна, що робить можливим розширення сфери їх життєдіяльності, підготовку до участі в спортивній діяльності (у тому числі професійній).

Науково-теоретичну основу досліджень становлять система міждисциплінарних знань у галузі генетики, соціальної, вікової, педагогічної та спеціальної психології, психофізіології, теорії й методики фізичного виховання та положення Л.С. Виготського про необхідність і закономірності біосоціального розвитку осіб із порушеннями психофізичного розвитку. 

Аналіз літератури, власні пілотажні спостереження дозволили виділити базальні показники готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство, якими є: показники психічного розвитку, фізичної працездатності та соціального розвитку. Кожен з базальних показників є одним із критеріїв оцінки готовності до психосоціальної інтеграції в суспільство. Вони розглядаються нами як інтегральний показник, який визначає інтеграційний рівень готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство.

Інтеграційний рівень має три ступеня оцінки: достатній (від 2,00 до 3,00 балів), малодостатній (від 1,00 до 1,99 бала), недостатній (від 0 до 0,99 бала). Бальна оцінка була введена нами з метою здійснення порівняльного аналізу всіх базальних показників і визначення відмінностей у їхній сформованості. Оцінка інтеграційного рівня отримана як середній показник від суми базальних показників (М).

Результати констатуючого експерименту дозволили встановити актуальний рівень психофізичного та соціального розвитку підлітків із синдромом Дауна. Рівні сформованості психічних функцій визначалися за оціночною методикою Т.П.Вісковатової, яка включає критерії оцінки та інтерпретацію результатів виконання завдань на дослідження уваги, пам’яті, мислення та конструктивної діяльності. Вибір діагностичного апарату обумовлений можливістю його використання не тільки у стаціонарних, але й польових умовах, коротким часовим діапазоном отримання експериментальних даних, а також його інформативністю що до вирішення мети і завдань нашого дослідження.

Результати психологічного обстеження, спостереження за виконанням тестових завдань дозволяють констатувати найнижчий (недостатній) рівень психічного розвитку досліджуваних (0,43+0,04 бала).

Рівень фізичної працездатності підлітків визначався за розрахунковою методикою Г.Л. Апанасенко, як найбільш доступною для тестування осіб із тяжкими відхиленнями психофізичного розвитку. Отримані результати відповідають малодостатньому рівню (1,00 бала). Вони зумовлені обмеженням їхньої рухової активності, вказують на фізичну ослабленість і низьку дієздатність досліджуваних (В.Л. Карпман).

Рівні соціального розвитку визначались за допомогою трьох авторських методик: визначення рівня готовності до виконання дій самообслуговування;  готовності до участі в спортивній діяльності, яку ми розглядаємо як вид соціальної діяльності для підлітків із синдромом Дауна; готовності до використання соціальних і культурних цінностей суспільства.

Необхідність їх розробки обумовлена тим, що науковцями раніше не вивчались рівні соціального розвитку підлітків із синдромом Дауна. Для оцінки стану соціального розвитку учасників експерименту нами було розроблено критерії оцінки рівнів, а саме:

- достатній рівень – передбачає можливість підлітків із синдромом Дауна здійснювати (виконувати) постійно або періодично соціально значущі дії без сторонньої допомоги при можливому зниженні якості та збільшенні часу, використаного на виконання;

- малодостатній - можливість здійснювати певні дії із сторонньою допомогою або після відповідної вказівки;

- недостатній – неможливість виконання вимоги, що є потенційно значущою для реалізації заходів із підготовки до психосоціальної інтеграції в суспільство.

Соціальний розвиток визначався нами за допомогою методу анкетування, яким було охоплено батьків підлітків із синдромом Дауна. Отримані дані вказують на недостатній рівень соціального розвитку (0,78+0,04 бала) учасників експерименту, а саме: за показниками готовності до виконання дій самообслуговування (0,94+0,03 бала); участі в спортивній діяльності (0,43+0,07 бала); використанні соціальних і культурних цінностей суспільства (0,97+0,06 бала). Причини такого стану полягають у несформованості пізнавальної діяльності підлітків із синдромом Дауна, фізичній ослабленості, моторній незграбності, низькому рівні працездатності, що є наслідком недостатньої рухової активності, гіперопіки батьків, суспільної ізоляції.

Таким чином, проведені дослідження сформованості всіх базальних  показників готовності підлітків із синдромом Дауна до психосоціальної інтеграції в суспільство показали недостатній інтеграційний рівень у досліджуваних (М=0,73+0,05 бала).

Із метою формування достатнього інтеграційного рівня в даної категорії підлітків нами розроблено систему психолого-педагогічної підготовки, яка враховує  актуальний рівень їхнього психофізичного та соціального розвитку, індивідуальні особливості кожного підлітка та орієнтована на компенсацію відхилень у розвитку шляхом опанування базальними показниками, що, в сукупності, сприяло досягненню кінцевого результату – психосоціальної готовності підлітків із синдромом Дауна до інтеграції в суспільство. Теоретична основа системи ґрунтується на цілісному підході до проблем розвитку, навчання, виховання та корекції відхилень психофізичного розвитку, викликаних генетичними порушеннями, на науково-теоретичних положеннях спеціальної психології та педагогіки про закономірності розвитку пізнавальної, емоційно-вольової сфер і психомоторики розумово відсталих.