Підприємництво – ключовий елемент економічного і соціального розвитку регіону

Короткий зміст

У багатьох дослідженнях з регіональної економіки становлення ринкових основ її функціонування пов'язується, перш за все, зі структурними перетвореннями. Фактично з початку 90-х років ХХ століття і дотепер в Україні продовжуються процеси реформування власності, іноді з далеко не ринковими механізмами її перерозподілу. При цьому цілі розподілу (перерозподілу) власності часто переважають над завданнями розвитку економіки регіону. Цим зумовлені проблеми у становленні найбільш продуктивного елемента на мезо- та мікрорівні – підприємництва в широкому його сенсі.

Ще у роботах видатних класиків економічної теорії [143, 135]  наголошувалось, що власний інтерес кожної окремої людини як члена суспільства, базуючись на розподілі праці, призводить до одержання максимально можливих благ суспільства в цілому. Основними передумовами для цього виступають власність, конкуренція, ринок і підприємницьке середовище.

Підприємництву як особливому виду господарської діяльності присвячено значну кількість наукових робіт зарубіжних і вітчизняних учених. Його правові основи закладені у базових законодавчих і нормативних актах, де подається його визначення, правові засади підприємницької діяльності, обмеження та відповідальність підприємця, інші положення. Ще на початку ХІХ століття французький вчений-економіст Д. Б. Сей (1776-1832) вказува, що підприємець переносить економічні ресурси із менш продуктивної до більш продуктивної сфери, збільшуючи прибутковість [44, с. 341, 342].

З розвитком науково-технічного прогресу та економіки як науки в ХХ столітті економісти отримали визначення іншого теоретика підприємництва - Д. А. Шумпетера (1883-1950). У своєму відомому творі “Theory of Economic Development” (1911), написаному під час викладання в Чернівецькому університеті (Україна) на початку ХХ ст., вчений описува підприємців як інноваторів, котрі рухають конструктивно-деструктивний процес розвитку капіталізму. За Шумпетером, підприємці є факторами змін в економіці [172].

Згідно статтею 42 Господарського кодексу України, “Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку” [27].

З.С. Варналій подає наступне визначення: “Підприємництво як економічна категорія – особливий тип господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально поєднує (комбінує) фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організує і керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу” [21].