ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЧИННИКІВ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ МІСТА

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах урбанізації важливу роль у забезпеченні стабільності економіки України на шляху реформ є прискорення темпів економічного та соціального розвитку міст. У них мешкає 68,6% всього населення країни, вони концентрують у собі більшість управлінських та підприємницьких структур, стають осередками культури та науки, створюють більш високий, у порівнянні з іншими населеними пунктами рівень життя. Зростання міської економіки та розширення соціальної інфраструктури міст є запорукою розвитку країни в цілому, що вимагає розробки та проведення відповідної політики на державному та регіональному рівнях, ефективність якої буде значно вищою за умови вивчення та умілого використання чинників економічного та соціального розвитку міста.

Наявність різноманітних загальнонаціональних і місцевих проблем, а також відкритість міста у його відносинах із зовнішнім оточенням, призводять до постійних змін умов та обставин, що впливають на рівень життя населення. Така ситуація передбачає їх урахування органами місцевого самоврядування при прийнятті відповідних управлінських рішень, актуалізуючи необхідність визначення та систематизації чинників економічного та соціального розвитку міста. Однак, нині на місцевому рівні спостерігається наявність значної кількості планових та розпорядчих документів і рішень, які не спираються на характеристику міста за чинниками впливу, а отже, не взмозі вирішити існуючі проблеми. У контексті цього важливим стає розв’язання наукового завдання з підвищення ефективності використання чинників економічного та соціального розвитку міста на основі їх визначення і систематизації з подальшим встановленням відповідності найоптимальнішим заходам, яке дозволить забезпечити зростання рівня життя населення.

У сучасній економічній літературі проблемам прискорення територіального
економічного та соціального розвитку приділяється значна увага. У працях
науковців Б.І. Адамова, А.І. Акмаєва, С.В. Богачова, Н.В. Васильєвої, І.В. Луніної, В.В. Мамонової та інших визначаються шляхи розвитку через використання загальних заходів щодо зміни інструментів державного регулювання, перерозподілу повноважень чи ресурсів, підвищення конкурентоспроможності відповідних територій, покращення роботи житлово-комунального господарства тощо. Визначенню окремих чинників економічного та соціального розвитку і розробці заходів щодо їх використання присвячено дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме П.В. Ґудзя, І.В. Заблодської, Т.В. Уманець, В.Я. Швеця, Б.С. Жихаревича, О.В. Кузнєцової, Т.Ю. Семенової та інших. Незважаючи на значні наукові надбання комплексне дослідження чинників розвитку ще не завершене, що не дозволяє розробити систему необхідних заходів щодо підвищення ефективності їх використання. Потребують додаткових досліджень питання оцінки впливу чинників на розвиток міста та методичних підходів її проведення. Необхідність систематизації, уточнення, вдосконалення окремих наукових положень у сфері забезпечення економічного та соціального розвитку міста з метою покращення рівня життя населення обумовила актуальність обраної теми та визначила основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за 2006-2010 рр. у межах тем: «Організаційне і економіко-правове забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників в Україні» (ДР № 0104U007345), де здобувачем як співвиконавцем визначено вплив окремих чинників на економічний розвиток міста та обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання; «Інноваційна модель забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів» (ДР № 0107U005526), де дисертантом розроблено організаційно-методичні основи ресурсного забезпечення розвитку міста та запропоновано напрями їх ефективного використання.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання чинників економічного та соціального розвитку міста.

Відповідно до мети було поставлено й розв'язано такі основні завдання:

розкрито сутність економічного та соціального розвитку міста та уточнено його понятійний апарат;

обґрунтовано класифікацію чинників розвитку міської економіки та соціальної інфраструктури;

розглянуто засоби підвищення ефективності використання чинників економічного та соціального розвитку міста;

визначено рівень економічного та соціального розвитку міста;

проведено аналіз бюджету міста як джерела економічного та соціального розвитку;

здійснено оцінку впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на економічний та соціальний розвиток міста;

обґрунтовано вибір інструментів розширення бюджетного забезпечення розвитку міста;

сформовано комплекс заходів щодо інтенсифікації економічного та соціального розвитку міста;

розроблено організаційну модель забезпечення ефективного використання чинників економічного та соціального розвитку міста.

Об'єктом дослідження є процеси і чинники економічного та соціального розвитку міста.

Предметом дослідження є теоретичні положення, принципи, методи та прийоми підвищення ефективності використання чинників економічного та соціального розвитку міста.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-регіоналістів з питань регіонального економічного та соціального розвитку О.І. Амоші, В.М. Василенка, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, Б.Т. Кліяненка, В.К. Мамутова, М.Г. Чумаченка, В.Л. Глазичева, Ч. Тібу, Х. Циммерманна, Л.І. Якобсона та інших.

У процесі дослідження використовувалися: методи логічного аналізу – при дослідженні сутності економічного та соціального розвитку міста; теоретичного узагальнення та групування – при побудові класифікації чинників розвитку міста; систематизації та причинно-наслідкового зв’язку – при відборі засобів ефективного використання чинників економічного та соціального розвитку міста; економіко-статистичні – при обробці даних щодо стану розвитку міста; порівняльного та візуально-графічного аналізу – при визначенні найвпливовіших зовнішніх та внутрішніх чинників; формалізації та економіко-математичного моделювання – при розробці моделі оптимізації міського сукупного продукту, коштів, які використовуються для забезпечення економічного та соціального розвитку міста.

Правове поле дослідження склали діючі законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні акти, розпорядження і накази органів держаної влади і місцевого самоврядування стосовно регіональної та бюджетної політики.

Інформаційну базу дисертаційної роботи склали офіційні статистичні матеріали Державної служби статистики України та Головного управління статистики у Луганській області, органів виконавчої влади регіонального і місцевого рівнів та органів місцевого самоврядування, інформаційно-аналітичні огляди, науково-методичні публікації.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у розробці комплексу науково-методичних та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання чинників економічного та соціального розвитку міста, які спрямовано на зростання рівня життя його населення. 

Основні результати дисертаційної роботи, що характеризують наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

запропоновано методичний підхід до оцінки характеру впливу чинників на економічний та соціальний розвиток міста на основі фасетної класифікації відповідних показників, що дозволяє визначити найбільш впливові чинники розвитку міста;

розроблено організаційну модель забезпечення ефективного використання чинників економічного та соціального розвитку міста, основу якої складає багатофакторна економіко-математична залежність, що сприяє виявленню потенційних можливостей підвищення якості життя населення міста;

удосконалено:

методичний підхід до визначення рівня економічного та соціального розвитку міста на основі компаративного аналізу абсолютних та відносних показників рівня життя населення, що дозволяє якісно оцінювати стан та динаміку розвитку міста;

прийоми групування доходних джерел бюджету міста на основі структурного підходу, що дозволяє оцінити забезпеченість міста власними ресурсами для здійснення його економічного та соціального розвитку;

інструментарій бюджетного забезпечення розвитку міста шляхом запровадження нових елементів бюджетного устрою в частині розмежування доходів і організації міжбюджетних відносин, що сприяє збільшенню та ефективності використання коштів;

дістало  подальшого розвитку:

розуміння сутності економічного та соціального розвитку міста, під якими слід розуміти процеси позитивних кількісних та якісних змін у життєвому середовищі міста, що на достатньому рівні забезпечує добробут його мешканців;

класифікація чинників економічного та соціального розвитку міста за ознакою визначення впливу на нього владних структур, що забезпечує більш глибоке та повне розуміння результатів та наслідків такого впливу;

систематизація засобів ефективного використання чинників економічного та соціального розвитку міста на основі визначення причинно-наслідкового зв’язку, що дозволяє приймати рішення щодо прискорення розвитку міста, використовуючи найбільш ефективний комплекс заходів;

комплекс заходів щодо інтенсифікації економічного та соціального розвитку міста шляхом їх перегрупування відповідно до визначених міських пріоритетів, що забезпечує використання внутрішніх резервів підвищення добробуту населення.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок та конкретних практичних рекомендацій щодо ефективного використання чинників економічного та соціального розвитку міста.

Найбільш важливе практичне значення мають:

методичний підхід до визначення рівня економічного та соціального розвитку міста на основі компаративного аналізу абсолютних та відносних показників рівня життя населення, що може бути використаний органами місцевого самоврядування для оцінки реального стану розвитку міста та рівня життя населення;

прийоми групування доходних джерел бюджету міста на основі структурного підходу, що можуть бути використані центральними органами виконавчої влади при визначені елементів бюджетної політики;

методичний підхід до оцінки характеру впливу чинників на економічний та соціальний розвиток міста на основі фасетної класифікації відповідних показників, що може бути використаний органами місцевого самоврядування при плануванні економічного та соціального розвитку міста.

Результати дослідження були використані Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьк Луганської області при розробці пропозицій щодо удосконалення проекту Податкового кодексу України шляхом запровадження в межах спрощеної системи оподаткування професійного податку (довідка № 9507/15-36 від 04.06.2010 р.).

Рекомендації щодо моделювання впливу чинників на економічний та соціальний розвиток міста були використані відділом економіки Сєвєродонецької міської ради Луганської області при розробці «Програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Сєвєродонецька на 2010 рік» (довідка № 9 від 10.02.2010 р.).

При підготовці пропозицій до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» Головним фінансовим управлінням Луганської обласної державної адміністрації була використана запропонована методика розрахунку показників фінансової стійкості місцевого бюджету (довідка № 2392  від 28.10.2010 р.).

Теоретичні та методичні розробки дисертаційної роботи застосовуються у навчальному процесі Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк) Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при викладанні дисциплін «Оподаткування підприємств» та «Регіональна економіка» (довідка № 01-17/01-726 від 27.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено й обґрунтовано авторський підхід до вирішення актуального науково-прикладного завдання – підвищення ефективності використання чинників економічного та соціального розвитку міста. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї, положення та рекомендації, які є результатом особистої роботи дисертанта. Особистий внесок дисертанта у ці праці вказано в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні науково-теоретичні, методичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях: IX Всеукраїнській науково-практичній конференції «Технологія-2006» (м. Сєвєродонецьк Луганської обл., 2006 р.); І Всеукраїнській науково-методичній конференції «Розвиток науки та освіти в регіональних освітніх закладах в контексті Болонського процесу» (м. Сєвєродонецьк Луганської обл., 2007 р.); IІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка-2008» (м. Сєвєродонецьк Луганської обл., 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Економічне відродження України» (м. Київ, 2009 р.); VIІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки» (м. Київ, 2009 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми господарювання» (м. Донецьк, 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (м. Жовті Води Дніпропетровської обл., 2010 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки та рекомендації автора опубліковано у 20 наукових працях, зокрема, в 2-х колективних монографіях,
12 статтях у наукових фахових виданнях і 6 тезах за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 11,4 друк. арк., з яких особисто автору належить 6,7 друк. арк. 

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та містить 185 сторінок комп'ютерного тексту, 32 таблиці, 31 рисунок, 8 додатків на 19 сторінках, список використаних джерел із 190 найменувань на 18 сторінках.