ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивчення проблеми, визначено мету та основні задачі, виокремлено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлені наукова новизна, практичне значення отриманих результатів й їх апробація.

У першому розділі – “Наукові засади ефективного використання ресурсного потенціалу” – розглянуто комплекс теоретичних та методологічних питань дослідження ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано необхідність формування раціональної збалансованої структури ресурсів та їх відтворення з метою забезпечення підвищення ефективності використання засобів виробництва та результативності функціонування агроформувань в цілому.

В економічній аграрній науці існують різні тлумачення сутності та структури ресурсного потенціалу. На основі аналізу та дослідження існуючих в науковій літературі трактувань пропонується власне тлумачення, а саме, ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства розглядається як економічна категорія, що визначає сукупність взаємопов’язаних ресурсів (земельних, матеріально-технічних та людського капіталу), що використовуються чи можуть бути використані з метою досягнення поставлених цілей, тобто можуть залучатись не тільки безпосередньо у виробничу діяльність, але й у фінансову та соціальну.

У дисертаційній роботі запропоновано класифікацію ресурсного потенціалу за ознаками походження та економічною природою і функціональним призначенням, що сприяло здійсненню детального аналізу об’єкта дослідження.

Ефективне використання ресурсного потенціалу агроформувань є об’єктивною необхідністю і важливою передумовою розвитку аграрного сектора економіки. Реформаційні перетворення в сільському господарстві не дали очікуваної соціально-економічної віддачі, підприємства знаходяться у важкому становищі, руйнується ресурсний потенціал галузі.