Післяродовий гіпогонадизм у корів (клініко-експериментальні дані та розробка комплексної терапії)

Короткий зміст

Роботу виконували на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин, в клінічній базі факультету ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії та господарствах: ТОВ «Горизонт» Дергачівського району, ВАТ «Промінь» Золочівського району, ЗАТ «АФ 8 Березня» Куп’янського району, ВАТ «Племінний завод імені 20-річчя Жовтня» Сахновщинського району, ВАТ «Родіна» Богодухівського району Харківської області.

Матеріалом досліджень були статевозрілі кролиці, неплідні корови української чорно-рябої, української червоно-рябої, червоної степової, симентальської порід, віком 3-9 років з різною продуктивністю. Під дослідом знаходилось 3050 корів.

Методика роботи включала систематичне проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації з визначенням причин і форм неплідності корів.

Досліди з метою з’ясування морфофункціонального стану органів регуляції репродуктивної функції у корів з післяродовим гіпогонадизмом провели у ТОВ «Горизонт» Дергачівського району Харківської області. Після встановлення діагнозу - післяродовий гіпогонадизм, для експерименту було відібрано три корови симентальської породи віком 5-7 років.

Лабораторні дослідження з метою визначення деяких показників гомеостазу у корів проводено з використанням загальноприйнятих методик. Визначали вміст в сироватці крові загального білка, неорганічного кальція, неорганічного фосфора, каротину.

Діагноз - післяродовий гіпогонадизм у корів ставили спираючись на дані отримані після комплексного клінічного, сонографічного досліджень.

Для морфологічного дослідження відбирали органи в цілому чи їх фрагменти уже після забою корів. Визначали масу та розміри гіпофіза, щитовидної залози, наднирників, яєчників, матки. Для гістологічного дослідження шматочки органів фіксували в 10 % розчині формаліну і після належної підготовки заливали у парафінові блоки.

Зрізи із парафінових блоків товщиною 5-7 мкм готували на санному мікротомі. Зрізи гіпофіза (на розрізах, обов’язковим було вивчення його залозистої частини) та яєчників робили по медіанній лінії, зрізи матки, наднирників - перпендикулярно шарам, зрізи щитовидної залози – по товщині органу в середній його частині.

Фарбування зрізів проводили гематоксиліном (Ерліха, Караці) – еозином та в деяких випадках альциановим синім - ШІК – оранжевий Ж.

Диференціювали клітини аденогіпофіза, підраховували кількість гонадотропоцитів на площі 1ммІ. Визначали товщину коркового шару наднирників, діаметр фолікулів щитовидної залози, висоту фолікулярного епітелію та стан резорбтивності колоїду, товщину стінки матки, кількість маткових залоз на площі 1 ммІ, їхній діаметр.

Визначали кількість примордіальних (по периметру в місцях їх найбільшої локалізації), ростучих та везикулярних (на зрізах по медіанній лінії) фолікулів в яєчниках.

Вимірювання проводили за допомогою гвинтового окулярного мікрометра (МОВ – 1-15Ч) не менше як в 10 місцях.