ПОПЕРЕДНІ ТА ЕКСПЕРТНІ БАЛІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА МІСЦІ ПОДІЇ Автореферат

Актуальність теми. Ефективність розкриття і розслідування злочинів визначається умілим використанням усіх сил і засобів, рівнем техніко-криміналістичного забезпечення, що особливо важливо в умовах постійного зростання кількості правопорушень, вчинених з використанням вогнепальної зброї. Слідча практика свідчить, що вогнепальна зброя найбільш часто застосовується при вчиненні розбоїв, убивств, незаконного поводження зі зброєю і бойовими припасами, хуліганства.

Процес розслідування зазнає якісних змін, а доказування стає об’єктивним, якщо докази формуються з використанням спеціальних знань та техніко-криміналістичних засобів. Згідно зі статистичними даними за п’ять останніх років у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в АР Крим щороку проводиться понад 400 балістичних експертиз та 600 досліджень. Особлива потреба в спеціальних знаннях виникає під час роботи на місці події зі слідами, що виникли внаслідок застосування вогнепальної зброї. По-перше, проведення попередніх балістичних досліджень покликане оперативно надати слідчому інформацію, необхідну для реконструкції події злочину, пошуку зброї та розкриття злочину по «гарячих» слідах. По-друге, в деяких випадках отримання доказової інформації про обставини кримінального застосування вогнепальної зброї можливе тільки шляхом проведення балістичних експертиз на місці події.

Балістичні дослідження широко застосовуються в слідчий діяльності, але обґрунтованість їх проведення на місці події трактується вченими неоднозначно. У криміналістичній науці відсутнє комплексне дослідження щодо проведення балістичних досліджень на місці події. Окремі проблеми «польової криміналістики» взагалі та балістичних досліджень зокрема розглядали українські і закордонні криміналісти: О.М. Бандурка, Т.В. Авер’янова, В.С. Аханов, Р.С. Бєлкін, В.П. Бахін, В.Є. Бергер, В.Д. Берназ, П.Д. Біленчук, А.Ф. Волобуєв, В.Ю. Владимиров, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко Г.Л. Грановський, Б.М. Єрмоленко, О.М. Зінін, В.В. Зирянов, А.В. Іщенко, П.П. Іщенко, Т.Д. Касимов, Н.І. Клименко, В.Я. Колдін, Б.М. Комаринець, В.О. Комаха, В.Д. Корма, М.О. Корнієнко, Ю.Г. Корухов, С.Д. Кустанович, В.В. Лисенко, О.В. Мікляєва, В.М. Плескачевський, А.А. Погребний, Г.В. Прохоров-Лукін, В.О. Ручкін, Л.Ф. Саврань, Т.М. Самаріна, М.О.Селиванов, В.О. Снєтков, М.А. Соніс, Є.І. Сташенко, М.В. Терзієв, В.М. Тертишник, В.В. Тищенко, Д.А. Турчін, С.І. Тихенко, О.І. Устінов, П.В. Цимбал, В.Ф. Черваков та інші.

За останні роки в Україні А.В. Кофановим (2000 р.), Я.В. Новаком (2007 р.), Т.В. Тютюнник (2008 р.) захищені кандидатські дисертації, присвячені дослідженню гладкоствольної вогнепальної зброї, загальним питанням стану, розвитку, інформаційного забезпечення судово-балістичних досліджень. Проте поглибленому комплексному вивченню питань проведення балістичних досліджень на місці події уваги не приділено.

Зазначене зумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження. Теоретичні положення, обґрунтування, висновки та запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення ефективності розкриття і розслідування злочинів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження ґрунтується на положеннях п. 12.5 Наказу МВС України № 755 від 05.07.2004 р. «Пріоритетні напрямки наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років». Тема дослідження відповідає тематиці рекомендованих Академією правових наук України пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2005–2010 роки (Постанова № 2/04-2 від 18.06.2004) та п. 1.2 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 13 від 23.12.2005).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в розробці наукових, організаційних і методичних основ проведення попередніх та експертних балістичних досліджень на місці події, а також визначення шляхів підвищення їх ефективності на досудовому слідстві.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

– визначити сучасні проблеми балістичних досліджень та визначити напрями їх розв’язання;

– розглянути об’єкти балістичних досліджень та місця події як окремого виду об’єктів судової балістики;

– уточнити типові завдання балістичних досліджень і серед них ті, що вирішуються виключно на місці події;

– сформулювати предмет судово-балістичної експертизи місця події;

– встановити сутність, цілі, обмеження та форми фіксації попередніх балістичних досліджень на місці події;

– розкрити сутність попередніх балістичних досліджень, що проводяться при розслідуванні злочинів, вчинених із використанням вогнепальної зброї;

– проаналізувати особливості організації проведення попередніх та експертних балістичних досліджень на місці події залежно від слідчих ситуацій;

– визначити типові методики балістичних досліджень, що застосовуються на місці події.

Об’єктом дослідження є слідча діяльність та кримінально-процесуальні відносини, що виникають при проведенні попередніх та експертних балістичних досліджень на місці події.

Предметом дослідження є особливості проведення попередніх та експертних балістичних досліджень на місці події.

Методи дослідження. Теоретичним фундаментом та методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних юридичних методів дослідження, які використовуються не ізольовано, а в поєднанні з іншими.

Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, що дає змогу розглядати балістичні дослідження на місці події як невід’ємну складову системної діяльності слідчого у розкритті і розслідуванні злочинів, вчинених із використанням вогнепальної зброї. На цьому методологічному фундаменті в дисертаційній роботі застосовуються окремі наукові методи пізнання:

– методи логіки (аналіз, синтез, дедукція) – при дослідженні нормативно-правових актів, матеріалів кримінальних справ, наукових концепцій, що стосуються предмета дослідження;

– системно-структурний метод – при дослідженні змісту понять об’єктів, завдань, методик балістичних досліджень (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2);

– порівняльно-правовий метод – при аналізі різних форм проведення балістичних досліджень (підрозділ 1.4);

– метод спостереження – для вивчення проблем організації проведення балістичних досліджень на місці події (підрозділ 2.1);

– соціологічний метод (анкетування) – для вивчення думки судових експертів із питань проведення балістичних досліджень на місці події під час розслідування злочинів, вчинених із використанням вогнепальної зброї (Додатки);

– статистичні методи (групування, зведення, аналіз кількісних показників) – для узагальнення результатів аналізу кримінальних прав, висновків експертів, анкетування.

Нормативною базою дисертаційного дослідження є положення Конституції України, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство, Закон України «Про судову експертизу», проект Закону «Про обіг зброї невійськового призначення», нормативно-правові акти Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ України, що регламентують організацію й діяльність правоохоронних органів.

Емпіричну базу дисертаційної роботи становлять дані, одержані в результаті аналізу 350 кримінальних справ, порушених за статтями 115, 119, 121, 122, 125, 128, 187, 263, 296 КК України, протягом 2005–2010 років; анкетування 75 експертів-балістів експертно-криміналістичної служби МВС України та науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України.

У процесі дослідження використовувався також власний, понад п’ятирічний досвід роботи автора експертом у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при Головному управлінні МВС України в АР Крим.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні, на основі положень теорії кримінального процесу, криміналістики, узагальнення слідчої та експертної практики на монографічному рівні було визначено вузлові проблеми проведення балістичних досліджень на місці події під час розслідування злочинів, пов’язаних із використанням вогнепальної зброї, та шляхи їх вирішення. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в таких науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях:

уперше:

– сформульовано предмет судово-балістичної експертизи місця події, яким є встановлені на основі спеціальних знань фактичні дані про обставини та можливість здійснення пострілу в конкретному матеріальному середовищі при певних умовах злочинної події;

– розроблено структуру типової методики судово-балістичного дослідження місця події, яка включає стадії експертного огляду, роздільного та порівняльного дослідження окремих об’єктів, оцінку результатів дослідження окремих об’єктів, системно-структурний аналіз обстановки місця події, синтезуючу оцінку результатів дослідження місця події;

– запропоновано форми інформаційно-довідкових карток, що складаються за результатами попередніх балістичних досліджень зброї для перевірки її за реєстраційним обліком та патронів, куль, картечі, дробу, слідів пострілу для негайного пошуку зброї або з’ясування обставин злочину;

удосконалено:

– поняття та структура місця події як окремого об’єкта судово-балістичної експертизи, що являє собою сукупність елементів навколишнього середовища із слідами злочину та нейтральних до нього;

– перелік типових завдань балістичних досліджень і визначено ті, які вирішуються тільки на місці події, а саме: діагностичні завдання з дослідження вогнепальних ушкоджень на нетранспортабельних об’єктах та ситуаційні завдання, пов’язані з дослідженням безпосередньо місця події як системного утворення;

– поняття та цілі попередніх балістичних досліджень на місці події, під якими розуміється непроцесуальна форма використання спеціальних знань, спрямована на вивчення в ході огляду місця події окремих об’єктів або речової обстановки у цілому з метою виявлення слідів пострілу, отримання орієнтовної інформації про механізм їх утворення, встановлення ознак використаної вогнепальної зброї та обставин її застосування;

– поняття організації проведення балістичних досліджень на місці події як діяльності зі створення слідчим, керівником експертної установи, спеціалістом, експертом необхідних умов для проведення досліджень з метою встановлення обставин злочину;

набули подальшого розвитку:

– перелік сучасних проблем судової балістики, а саме: теоретико-методологічних, законодавчих, інформаційно-довідкового забезпечення й розвитку інформаційних технологій, організаційно-тактичних, методичних та визначено напрями їх розв’язання – організаційні заходи, законотворча і науково-дослідна діяльність, методична робота;

– класифікація об’єктів судово-балістичного дослідження, які виділені за природою, ступенем спільності, обсягом властивостей, процесуальним статусом, походженням, значенням для рішення експертних завдань, роллю в процесі доказування;

– види та зміст слідчих ситуацій, що виникають на місці події в зв’язку з проведенням балістичних досліджень. Виділено техніко-криміналістичні ситуації, пов’язані з проведенням попередніх досліджень, та слідчо-експертні ситуації щодо призначення і проведення експертиз на місці події.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

– у науково-дослідній сфері як основа для подальшої розробки тактики використання спеціальних знань у галузі судової балістики при розслідуванні злочинів, вчинених із використанням вогнепальної зброї;

– у правотворчості – з метою вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, інших нормативно-правових актів, що регулюють експертно-криміналістичну діяльність.

– у навчальному процесі – при під час розроблення навчально-методичних матеріалів з навчальних дисциплін «Криміналістика» та спецкурсу «Судова балістика», підготовці підручників, навчальних та довідкових посібників, методичних матеріалів (акт впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ від 2 листопада 2009 року);

– у практичній діяльності - в практичну діяльність слідчих ОВС України (акт впровадження СУ ГУМВС України в Харківській області від 9 листопада 2009 року) та в роботу підрозділів, що здійснюють експертно-криміналістичну діяльність (акт впровадження ДНДЕКЦ при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим від 10 жовтня 2009року).

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, висновки та пропозиції автора оприлюднювалися на засіданнях кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ; міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи» (м. Харків, 9–10 листопада 2007 р.), «Актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів» (Київ, 17 червня 2010 р.); науково-практичних конференціях – «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 24 травня 2008 р., 23 травня 2009 р., 5 червня 2010 р.); науково-практичному семінарі: «Сучасні проблеми криміналістики» (м. Сімферополь, 14 липня 2007 р.); круглому столі: «Сучасні проблеми розвитку судової експертизи» (м. Севастополь, 10–11 червня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею. Сформульовані в ній положення, узагальнення, висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень.

Для аргументації окремих положень дисертації використовувалися наукові праці інших вчених, на які обов’язково зроблено посилання.

Публікації. Основні положення і висновки проведеного дисертаційного дослідження викладено у 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, семи тезах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які включають шість підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дослідження становить 247 сторінок, з яких 185 сторінок тексту, 23 сторінки додатків, 39 сторінок списку використаних джерел, який налічує 371 найменування.