ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку України характеризуються низкою перетворень у всіх царинах суспільного життя, які активно впливають на реформування всіх систем та апаратів державної діяльності. У рамках адміністративної реформи відбуваються зміни у сфері державної служби шляхом розроблення відповідного нормативного її забезпечення й поступової інституалізації окремих державних органів, у тому числі й прокуратури. Згідно з Резолюцією 1244 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи Україна взяла на себе зобов’язання посилити роль і функції прокуратури шляхом перетворення цього інституту на орган, який відповідатиме європейським стандартам. Окремі питання стосуються організації й діяльності цієї структури як цілісної системи з урахуванням специфіки виконуваних прокурорсько-слідчими працівниками як державними службовцями своїх трудових функцій.

Незважаючи на численні зміни до Закону України “Про прокуратуру”, що так і не викликали відчутних зрушень, цей інститут залишається нереформованим стосовно його конституційних функцій. На це, зокрема, звернено увагу у висновках Венеціанської комісії та в коментарях експертів Ради Європи щодо ролі й завдань прокуратури.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що у ньому враховуються міжнародні стандарти й підходи до меж дії норм трудового права й поширення їх на всіх працюючих, включаючи й працівників прокуратури. На даний час серед правознавців немає єдності в поглядах на визначення правової природи відносин, що складаються між державою і громадянином України у зв’язку з реалізацією ним права на працю в системі органів прокуратури. Цим пояснюється велике значення дослідження галузевої належності норм, що регулюють трудову діяльність працівників прокуратури й питання віднесення останніх до кола суб’єктів трудового права.

Виконання прокурорсько-слідчими працівниками окреслених на законодавчому рівні завдань і функцій від імені держави зумовлює певні особливості застосування щодо них норм трудового законодавства. При цьому специфіка трудових відносин працівників прокуратури не повинна звужувати коло їх трудових прав порівняно з працюючими в інших галузях господарства.

Теоретичною базою дослідження послужили наукові праці таких учених-правознавців як М.Г. Александров, Б.К. Бєгічев,
В.С. Венедиктов, С.Х. Джіоєв, В.А. Глозман, Ю.П. Дмитренко,
М.І. Іншин, О.В. Лавриненко, В.В. Лазор, В.І. Нікітинський,
Ю.П. Орловський, А.Ю. Пашерстник, О.С. Пашков, С.М. Прилипко, О.І. Процевський, О.В. Смирнов, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Однак, незважаючи на значний інтерес науковців до проблем правового регулювання трудової діяльності працівників прокуратури України, у науці трудового права спостерігається недостатнє її опрацювання, має місце суперечність нормативно-правових актів у цій царині, що й зумовило вибір теми даного наукового дослідження.