Правове регулювання земельних заставних відносин в Україні

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ратифікація у 1994 році Конвенції про охорону біологічного різноманіття, засвідчила прагнення України долучитись до всесвітньо визнаної Концепції сталого розвитку, яка зобов’язує у сучасних умовах досягти балансу приватних та публічних інтересів заради сталого перспективного зростання, особливо при раціональному та ефективному використанню кількісно обмежених природних ресурсів.

За таких умов важливого значення набуває використання національного багатства Українського народу – землі, як основного природного ресурсу, як основи життєдіяльності суспільства, функціонування держави, існування інших природних ресурсів та комплексів. Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право передбачає можливість розпорядження земельною ділянкою, її відчуження, обтяження іншими правами, передачу в заставу тощо. Забезпечення при цьому паритету економічних та екологічних інтересів, який лежить в основі принципу сталого розвитку, зумовлює до врахування цих особливостей при подальшому реформуванні економіки, в тому числі при продовженні земельної реформи в Україні, одним із напрямів якої є розвиток кредитування під заставу земельних ділянок.

Застава земельних ділянок як правове явище реалізується у земельних заставних правовідносинах, наявність ефективного механізму правового регулювання яких є однією з умов функціонування іпотечної системи взагалі. Але як свідчить аналіз чинного законодавства України у сфері застави земельних ділянок, не дивлячись на ніби-то значну кількість правових норм, присвячених регулюванню цього явища, існує цілий ряд проблем, які негативно впливають на застосування правових норм у сфері застави земельних ділянок та призводять до відсутності на практиці реалізації правового інституту застави земельних ділянок. Передусім, не мають остаточного вирішення в правовій доктрині питання поняття застави земельних ділянок, співвідношення права застави з правами на землю, об’єктно-суб’єктного складу цих правовідносин, державної реєстрації застави, підстав, способів та порядку звернення стягнення на заставлені земельні ділянки, захисту прав заставодавців земель сільськогосподарського призначення тощо. Крім того, залишається невизначеною юридична природа земельних заставних правовідносин ні в правовій науці, ні в законодавстві, про що свідчить факт регламентації земельних заставних відносин нормами різних галузей права.

          В науці земельного права відсутнє комплексне дослідження заставних земельних правовідносин з розкриттям їх юридичної природи, структурних елементів і визначенням особливостей. В дисертаційному дослідженні В.Ю. Малого увага приділяється дослідженню правового забезпечення іпотеки землі шляхом визначення місця договору у системі регулювання іпотечних відносин, розкриття складових організаційно-правового механізму забезпечення іпотеки землі, розгляду питань відповідальності за порушення іпотечного законодавства. В.Д. Сидор у своїй дисертації здійснює аналіз особливостей застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом виділення особливостей правового режиму земельної ділянки сільськогосподарського призначення, аналізу істотних умов договору застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, дослідження процедури і порядку укладення, державної реєстрації та припинення договору застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, аналізу прав та обов'язків сторін за договором застави.

Відсутність єдиної науково обґрунтованої концепції правового регулювання земельних заставних правовідносин, недоліки законодавства у цій сфері, що негативно впливають на ефективність застосування правової конструкції застави земельних ділянок на практиці, обумовили вибір теми дослідження. Необхідність проведення дослідження зазначених правовідносин для науки та практики пов’язана ще й з тим, що правове регулювання земельних заставних правовідносин має гарантувати здійснення та захист прав власників земельних ділянок, власників інших природних ресурсів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконане у відповідності з науковими темами “Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні”, яка розроблялася на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з січня 2000 р., номер теми № 01 БФ042-01, номер державної реєстрації 0101 U 003579) та “Механізм адаптації законодавства у сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу”, яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер теми № 06БФ042-01, номер державної реєстрації 0106U006631). Дисертація виконана в контексті реалізації права застави як різновиду прав на землю.