ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. В Україні відбувається процес формування економічних відносин, в яких важливу роль відіграє підприємницька діяльність (підприємництво), що складає значну питому вагу в господарській діяльності. У ст. 42 Конституції України проголошено право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, та обов'язок держави щодо забезпечення захисту конкуренції та прав споживачів. Власне цим і обмежується конституційно-правове регулювання підприємницьких відносин, що мають вкрай важливе значення для суспільства.

Кардинальна зміна ролі держави в економіці України, перехід від державного управління економікою до її державного регулювання обумовили необхідність створення нової правової бази, що регулює державно-правовий вплив на економічну, в тому числі підприємницьку, діяльність. Прийняття Господарського кодексу України (далі - ГК України) мало суттєве значення в регулюванні зазначених відносин, проте залишаються питання, що потребують подальшого уточнення чи визначення. Так, чинне законодавство про державне регулювання підприємницької діяльності не позбавлено окремих прогалин, що стримують розвиток відповідних відносин, зокрема, щодо питання регулюючого впливу держави на підприємництво, визначення таких понять, як основні засади та засоби державного регулювання підприємництва тощо.

Необхідність дослідження правових проблем державного регулювання підприємництва у науці господарського права викликається назрілими суспільними потребами.

Створення оптимальної системи державного регулювання господарської діяльності та підприємництва є предметом наукових досліджень як економічних, так і юридичних. Низку проблем державного регулювання економіки та підприємництва досліджено в працях вчених-економістів, зокрема, Л. Абалкіна, Є.Ф. Борисова, Д.В. Валового, Г.П. Журавльової, Т.Г. Морозової, А.С. Пелиха, К. Гамільтона, Т. Гулфасона, А. Ісаксена, П. Самуельсона та інших учених.

Окремі аспекти державного регулювання підприємницької діяльності з юридичної точки зору аналізувались у роботах таких сучасних вчених-юристів, як Є.П. Губін, В.С. Бєлих, В.В. Долинська, І.В. Дойніков, Д.В. Задихайло, Н.Є. Карягін, Н.І. Клейн, М.І. Кулагін, П.Г. Лахно, В.К. Мамутов, В.М. Мандриця, Л.А. Морозова, О.М. Олейник, О.П. Подцерковний, В.Ф. Попондопуло, О.П. Рябченко, Н.О. Саніахметова, Ю.А. Тихомиров та ін. Разом з тим для більш чіткого визначення правових засад в системі державного регулювання підприємницької діяльності необхідні подальші правові наукові дослідження у цій сфері, зокрема, у зв'язку з виникненням нових суспільних відносин.

З огляду на вищевказане, дослідження проблем правових засад державного регулювання підприємницької діяльності є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексних тем “Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, що розроблялася науковцями Одеської національної юридичної академії МОН України (№0101U001195 в Державному реєстрі) та „Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті”, яка розробляється науковцями вказаного закладу на даний момент (№ 0106U004070 в Державному реєстрі). У межах зазначених тем дисертантка брала участь як співвиконавець: нею проведено дослідження державного регулювання підприємництва, виявлені основні проблемні питання правової регламентації державного регулювання підприємницької діяльності та обґрунтовано шляхи їх вирішення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка нових наукових положень щодо правових засад державного регулювання підприємницької діяльності в Україні та підготовка пропозицій з удосконалення законодавства України у цій сфері.

Відповідно до поставленої мети основна увага приділена вирішенню наступних завдань:

дослідження поняття державного регулювання підприємницької діяльності;

проведення аналізу місця і ролі держави в регулюванні підприємництва;

дослідження правового забезпечення державного регулювання підприємництва;

виявлення співвідношення державного регулювання та саморегулювання у сфері підприємництва;

з'ясування визначення поняття та виявлення видів засобів державного регулювання підприємницької діяльності;

аналіз окремих засобів державного регулювання підприємництва, зокрема, державного замовлення, ліцензування, патентування і квотування, сертифікації та стандартизації та інших засобів, а також їх правового забезпечення;

дослідження правового забезпечення державного регулювання цін і тарифів як засобу державного регулювання підприємництва;

обґрунтування пропозицій з удосконалення правових засад державного регулювання підприємницької діяльності в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з державним регулюванням підприємницької діяльності.

Предметом дослідження є правові засади державного регулювання підприємницької діяльності.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Методологічну основу дослідження склали прийняті в юридичній науці методи наукового дослідження. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні правового забезпечення державного регулювання підприємницької діяльності базується на системному аналізі правових дефініцій та категорій. За допомогою діалектичного методу досліджено інститут державного регулювання підприємницької діяльності, його роль і місце в системі господарського законодавства України та підготовлено відповідні пропозиції. Порівняльно-правовий метод використано для з'ясування переваг правових засад державного регулювання підприємницької діяльності в зарубіжних країнах. Формально-юридичний метод використано для аналізу та вдосконалення змісту правових норм господарського права України. Застосування історичного методу дослідження дозволило уяснити розвиток нормативно-правової бази державного регулювання підприємництва в Україні, тенденції та еволюцію поглядів законодавця з питання правового забезпечення державного регулювання у сфері підприємництва. Також використовувались системно-функціональний (дослідження та доопрацювання основних аспектів державного регулювання підприємництва) та метод абстрагування (уточнення основних визначень понять державного регулювання підприємництва через виявлення видів засобів державного регулювання).

Теоретичну базу дослідження склали наукові праці таких провідних правознавців України, Росії та інших зарубіжних країн, як А.Г. Бобкова, О.М. Вінник, В.М. Гайворонський, І.В. Єршова, І.Є. Замойський, Г.Л. Знаменський, В.В. Лаптєв, В.С. Мартем’янов, Г.В. Пронська, Б.Г. Розовський, О.О. Чувпило, В.С. Щербина, О.С. Янкова, Р. Штобер, М. Юттон та ін.

Емпіричну базу дослідження склали Конституція та закони України, інші нормативно-правові акти, практика органів Антимонопольного комітету України, інших органів державної влади, а також законодавство інших країн та ЄС, що стосується державного регулювання підприємницької діяльності та її правового забезпечення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведено перше у вітчизняній юридичній науці системне, комплексне дослідження наукових здобутків, законодавства та практики його застосування щодо державного регулювання підприємництва, на основі якого обґрунтовані нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями.

Уперше:

надано визначення державного регулювання підприємницької діяльності як діяльності державних органів, що здійснюється за допомогою використання визначених законодавством засобів впливу на підприємницькі відносини, з метою забезпечення рівного підпорядкування всіх учасників господарських відносин правовому господарському порядку та рівного захисту державою всіх суб'єктів підприємництва;

аргументовано положення, що саморегулювання у сфері підприємництва може бути обмежене лише визначеними законом засобами державного регулювання підприємницької діяльності, що забезпечить оптимальне поєднання саморегулювання та державного регулювання підприємницької діяльності при формуванні правового господарського порядку;

обгрунтовано, що оскільки надання інвестиційних, податкових та інших пільг як позитивних стимулів підприємницької діяльності носить обмежений характер, то при їх введенні доцільно враховувати: пріоритетність розвитку певних видів підприємницької діяльності, необхідність забезпечення споживачів суспільно необхідною продукцією (роботами, послугами), доцільність підтримки окремих видів підприємництва.

Удосконалено положення щодо:

обов'язковості врахування при визначенні засобів державного регулювання підприємництва: основних напрямів економічної політики держави, результатів постійного моніторингу впливу існуючих засобів державного регулювання, необхідності забезпечення реалізації загальних принципів господарювання;

необхідності для правового забезпечення ефективного державного регулювання підприємницької діяльності збалансованого співвідношення правових стимулів та обмежень, ознаками якого мають бути стабілізація та збалансованість соціально-економічного устрою відповідно до умов, що постійно змінюються, та практичні результати у конкретних сферах підприємництва, зокрема в інвестиційній та зовнішньоекономічній;

системи засобів державного регулювання підприємницької діяльності, зокрема, щодо визначення в ГК України понять таких засобів державної підтримки, як дотації та субсидії, а саме: дотаціями є кошти, надані державою для відшкодування різниці в цінах, яка стала результатом проведення відповідної державної цінової політики, субсидіями – державна фінансова допомога (пряма чи непряма), мета якої є пом'якшення та стабілізація майнового стану різних соціальних груп;

узгодженого визначення ліцензії у законодавстві, зокрема, шляхом заміни в законодавстві про зовнішньоекономічну діяльність визначення поняття ліцензії як права на визначення ліцензії як дозволу.

Дістали подальший розвиток положення щодо:

системи засобів державного регулювання господарської діяльності шляхом встановлення переліку засобів регулюючого впливу держави на господарську діяльність невичерпним, з можливістю доповнення за умови визначення підстав та механізму застосування інших засобів на рівні закону, з додержанням основних принципів господарювання;

правового забезпечення стандартизації як одного із засобів державного регулювання підприємництва шляхом закріплення таких принципів стандартизації: максимальне врахування законних інтересів заінтересованих осіб при розробці стандартів; застосування міжнародних стандартів як основи розробки національних стандартів, за винятком випадків, установлених законом; неприпустимість створення перешкод виробництву, обороту продукції в більшому ступені, ніж це необхідно для досягнення поставлених перед стандартизацією цілей; неприпустимість установлення стандартів, що суперечать технічним регламентам; забезпечення умов для однакового застосування стандартів;

державного регулювання цін та ціноутворення в підприємницькій діяльності шляхом доповнення цілей державного регулювання цін такими: контроль рівня інфляції; обмеження діяльності підприємств-монополістів; сприяння формуванню конкурентного середовища; створення соціально орієнтованої системи цінового регулювання щодо товарів і послуг першої необхідності; узгодження інтересів суб'єктів ринкової економіки: товаровиробника, покупця і держави; забезпечення економічної безпеки країни; захист вітчизняного товаровиробника; захист найменш забезпечених верств населення від необґрунтованого росту цін на товари першої необхідності; створення умов для нормальної конкуренції; державний вплив на діяльність підприємств-монополістів; обмеження інфляційного росту цін у результаті виникнення товарного дефіциту, різкого росту цін на фактори виробництва; підтримка цінових пропорцій;

державного регулювання сертифікації шляхом доповнення державних завдань підтвердження відповідності, зокрема, такими: посвідчення відповідності об'єктів технічного регулювання вимогам технічних регламентів, стандартів, договорів; сприяння набувачам у компетентному виборі продукції, робіт або послуг; підвищення конкурентноздатності продукції, робіт або послуг; створення умов для забезпечення вільного переміщення товарів по території України, а також для здійснення міжнародного економічного, науково-технічного співробітництва і міжнародної торгівлі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних положень і практичних висновків дисертаційної роботи в правотворчій діяльності з метою розвитку та удосконалення правових засад державного регулювання підприємницької діяльності в Україні. Положення дисертації можуть бути використані також при створенні коментарів до нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, у правозастосовчій практиці, науково-практичній діяльності, у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом “Господарське право”, а також при розробці програм відповідних спецкурсів та навчально-методичних матеріалів.

Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, які мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.

Результати дисертаційного дослідження використовуються в Одеській національній юридичній академії МОН України в навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни „Господарське право” (довідка № 206-3 від 05.02.2007 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовувались у практичній діяльності підприємства ТОВ „Цезарь” під час розробки системи правового забезпечення стандартизації та сертифікації підприємства (довідка № 288 від 29.08.2006 р.), а також підприємства ВАТ „Металопром” при розробці локального нормативно-правового акту – Положення про організацію здійснення ліцензування господарської діяльності (довідка № 288 від 04.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувачки. Наукові результати дисертаційної роботи отримані авторкою особисто на основі аналізу вітчизняних та закордонних наукових та нормативно-правових джерел.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались авторкою на I Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2005), науково-практичній конференції „Правове забезпечення сфери державного управління та місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2005), а також на 8(60)-й та 9(61)-й звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії МОН України (Одеса, 2005, 2006).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,5 д.а., у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Всі роботи належать особисто здобувачці.

Структура та обсяг дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на одинадцять підрозділів, і висновків. Загальний обсяг дисертації складає 189 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 269 найменувань та додатки.