ПРАВОВІ ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.  Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ щодо захисту прав, свобод людини і громадянина, всебічне, повне і об’єктивне дослідження усіх обставин кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення в умовах розбудови громадянського  суспільства в Україні набуває особливо актуального значення. Слід зазначити, що конфлікти є постійними супутниками суспільного розвитку. Дослідження проблеми конфліктів, які виникають в сфері діяльності, зокрема органів внутрішніх справ, є складним тому, що в сучасних наукових дослідженнях у галузі правових наук визначення змісту правових засобів управління конфліктами, не знайшло належного висвітлення.

Конфлікти є об’єктом вивчення різними соціальними науками, зокрема такими галузями як  соціологія, психологія, політологія, певною мірою – юриспруденція. Однак сьогодні не розкриті сутність, причини, не проведені типологія та структуризація конфліктних ситуацій, які виникають усередині підрозділу ОВС, у взаєминах правоохоронців із населенням, не функціонують механізми  встановлення контакту та психологічного впливу на конфліктуючих у процесі службово-трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ. Поки що не створено науково-обґрунтовані рекомендації щодо розв’язання конфліктів у правоохоронній діяльності органів внутрішніх справ, не розроблено методи  врегулювання суперечностей та правові засоби управління ними. Наведені аргументи повною мірою обґрунтовують актуальність і важливість проведення комплексного дослідження  управління конфліктами в органах внутрішніх справ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.3.3. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджених рішенням колегії МВС України № 4 КМ/2 від 28 лютого 1995 року) і є складовою частиною реалізації “Комплексної програми удосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 – 2005 рр.”, “Концепції розвитку системи психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України” та “Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України на 2000 – 2003 рр.”; планами науково-дослідних робіт Національного університету внутрішніх справ.