ПРОБЛЕМА НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ І ПРОФЕСІЙНОЇ ШКОЛИ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ І ПРАКТИКИ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ ХІХ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання і концепцію; розкрито джерельну базу; окреслено хронологічні й географічні межі наукового пошуку; схарактеризовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження; обґрунтовано його методологічну основу; виокремлено положення, що виносяться на захист; викладено особистий внесок; наведено відомості щодо апробації одержаних результатів.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні проблеми наукової організації праці” – на основі вивчення психолого-педагогічної, історичної, філософської, медичної літератури проаналізовано історіографію проблеми наукової організації праці у галузі освіти із відповідним її розподілом за тематичними блоками. Подано науково-термінологічний апарат наукової організації праці суб’єктів педагогічної діяльності, викладено сутність і методи досліджень наукової організації праці у загальноосвітній і професійній школі. Особливу увагу приділено аналізу змісту НОП суб’єктів педагогічної діяльності у контексті взаємодії різних наук. Здійснено періодизацію розвитку ідей з наукової організації праці учнів загальноосвітньої і професійної школи на різних історичних етапах їх розвитку.

Аналіз дослідницьких матеріалів (кінець ХІХ – ХХ ст.) показав, що загальнотеоретичне узагальнення досвіду наукової організації праці у вітчизняних закладах освіти, системний аналіз цієї проблеми не стали предметом спеціальних наукових досліджень. Вивчені нами наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених досліджуваного періоду ми умовно об’єднали у такі групи: історико-педагогічні та загальнопедагогічні видання, з гігієни і санітарії, фізіології праці, загальної психології і психології праці, психогігієни, ергономіки, менеджменту в освіті.

Встановлено, що починаючи з середини минулого століття, переважали наукові й навчально-методичні праці, присвячені різним аспектам НОП учнів, педагогів загальноосвітніх шкіл і закладів профтехосвіти у певних хронологічних межах у різних регіонах СРСР (Р. Асадова, М.Г. Захаров, І.В. Зельдіс, О.А. Іньшин, Л.Ф. Колесников, М.З. Пітіурішвілі, І.П. Раченко та ін.). Незважаючи на тенденційність виконання у дусі ідеології радянських часів, часто на досить обмеженій джерельній базі, вони містять цінні фактичні матеріали з досліджуваної проблеми. Водночас у них не відображено усіх економічних, соціальних, політичних чинників, які впливали на формування організаційно-педагогічних засад діяльності професійних і загальноосвітніх закладів.

У розділі акцентовано увагу на цінності педагогічної спадщини М.В. Черпінського з проблем наукової організації праці у загальноосвітній школі (видання 1972 р., 1989 р.). Вивчення творчого доробку науковців 80-х років (А.А. Абасов, Ю.К. Бабанський, В.І. Боголюбов та ін.) сприяло формулюванню висновків щодо оптимізації педагогічної взаємодії, форм і методів обліку і контролю в школі, особливостей підготовки студентів педагогічних навчальних закладів до реалізації принципів НОП.

Починаючи з 90-х років минулого століття, дефініція „наукова організація праці” у психолого-педагогічній літературі й у формулюваннях тем дисертаційних робіт майже не використовувалися. Виняток становить дисертаційне дослідження Л.В. Кузьменко, присвячене проблемі наукової організації праці заступника директора з виховної роботи загальноосвітньої школи (1993 р.). Проаналізовані нами наукові роботи з порушеної проблематики досліджуваного періоду стосувалися здебільшого питань здоров’язбереження учнів, виховання культури праці школярів, створення сприятливого мікроклімату в учнівських колективах, оптимізації і раціоналізації навчальної роботи, організації дозвілля учнівської молоді, врахування індивідуальних особливостей учнів (С.М. Десятов, І.В. Кондакова, О.А. Люсікова, Н.П. Недоспасова, Л.В. Нєстєрова, О.П. Осіпова, Л.Д. Соломенко та ін.), і меншою мірою – різних аспектів наукової організації праці студентів вищих навчальних закладів, педагогів і директорів шкіл, майстрів виробничого навчання (Д.Ш. Матрос та ін.). У них йдеться про певні особливості розвитку педагогічної науки і практики, які можна розглядати у контексті НОП учнів з позицій історії педагогіки.

Виявлено, що наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. у контексті проблематики нашого дослідження значного поширення також набули історико-педагогічні праці, присвячені окремим персоналіям педагогів, періодам розвитку педагогічної науки і практики (Н.І. Бєлкіна, В.І. Бєляєв, О.А. Барило, О.О. Дуда, С.М. Кондратюк, О.Д. Тапишпан, О.М. Таран та ін.). У ході нашого наукового пошуку на основі аналізу понад 100 літературних джерел не виявлено системних досліджень з історії розвитку ідей про НОП в освіті, сучасного стану теорії і практики наукової організації праці суб’єктів педагогічної діяльності, НОП як теоретико-методологічної проблеми. Не виявлено монографічних, дисертаційних праць, в яких би комплексно висвітлювалася зазначена проблема. Результати вивчення уможливили висновок про те, що історико-педагогічний аспект проблеми наукової організації праці суб’єктів педагогічної діяльності сучасними науковцями у галузі історії педагогіки та історії професійної освіти не розглядається й не виокремлюється як самостійний напрям наукових досліджень.

У розділі розкрито сутність основних понять, пов’язаних із НОП учнівської молоді (час, бюджет часу, умови праці, організація робочих місць, режим праці й відпочинку, планування діяльності, організація праці, наукова організація праці та ін.). На основі аналізу літературних й архівних джерел сформульовано визначення поняття наукової організації праці учнів як комплекс науково обґрунтованих, перевірених на практиці заходів, що ґрунтуються на сучасних досягненнях у різних галузях науки і техніки. Вони забезпечують ефективність організаційних форм навчально-виховного процесу, контролю за рахунок гнучкості в організаційно-управлінських рішеннях, використання методів, прийомів і засобів педагогічної взаємодії, а також удосконалення естетичних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, матеріальних умов праці. НОП учнів у загальноосвітніх і професійних навчальних закладах охоплює широкий комплекс проблем, серед яких – раціональне використання часу, створення оптимальних умов для праці й відпочинку, збереження і зміцнення здоров’я, всебічний розвиток особистості.

Оскільки науковій організації праці учнів притаманні не лише організаційні, а й педагогічні характеристики, її доцільно розглядати як органічне поєднання наукового, трудового, організаційно-управлінського, соціального, економічного аспектів із урахуванням специфіки педагогічної взаємодії. Виходячи з основних положень міждисциплінарного підходу, у розділі обґрунтовано доцільність виокремлення взаємопов’язаних складових НОП учнів: педагогічної (як взаємозв’язок виховного й дидактичного компонентів), психологічної, фізіологічної, соціальної, економічної, організаційно-управлінської, просторово-предметної (рис. 1). Вони актуалізують можливість тлумачення НОП як комплексної категорії з позиції взаємодії різних наук.