ПРОЦЕС ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми пов’язана з необхідністю проведення структурних перетворень, яких зазнають органи внутрішніх справ України на сучасному етапі розвитку на наукових засадах.

Останнє десятиріччя ХХ століття принесло українцям найважливіші за всю їх багатовікову історію здобутки. Саме за цей період Україна виборола свою незалежність і утвердила свій авторитет у світовому співтоваристві. Поряд із цим утвердилися основи громадянського суспільства, підтвердженням чому є прийняття у червні 1996р. нової, демократичної за змістом, Конституції України, реформування сфери внутрішніх справ. За основними тенденціями розвитку держави, реформування органів внутрішніх справ (далі — ОВС) України сьогодні спрямовано на створення в Україні системи, гідної входження до „єдиної” Європи, що передбачає насамперед підвищення ефективності діяльності з надання ОВС послуг населенню відповідної території (реалізації їх прав і свобод), яка, на жаль, сьогодні перебуває на досить низькому рівні. Організація ефективної діяльності, визначення дій, які необхідно виконати на шляху до ОВС України „європейського” зразка та закладення основ створення відповідної системи є змістом процесу цілепокладання.

Цілепокладання є традиційним об’єктом наукових досліджень у межах багатьох галузей науки, що знайшло відображення у працях Б.М. Андрушкова, А.В. Борзенка, В.Г. Віноградова, В.П. Загороднюка, Т.О. Казакевич, П.В. Копніна, О.П. Огурцова, О.І. Пригожина, М.І. Ропакова, Б.О. Старостіна, М.М. Трубнікова, І.Т. Фролова, О.О. Чупаєвої, О.І. Яценка та інших. У межах юридичної науки аспекти цілепокладання розглядалися в дослідженнях відомих фахівців у галузі управління В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Д.П. Калаянова, Л.В. Коваля, В.М. Колпакова, Ю.Ф. Кравченка, Є.Б. Кубка, Н.Р. Ніжник, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, В.М. Плішкіна, В.В. Цвєткова, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи, закордонних вчених – В.Г. Афанасьєва, Г.В. Атаманчука, С.С. Алексєєва, О.О. Богданова, О.О. Дейнеко, А.Є. Луньова, В.Д. Малкова, Ю.О. Тихомірова, Г.О. Туманова та інших, але не становили самостійного об’єкта дослідження. Разом із цим не вивчалися джерела походження системи цілей, засоби формування цілей та втілення їх у практику управління, інші важливі аспекти цілепокладання. У зв’язку з цим виникає потреба в розробці теоретичних питань цілепокладання, розгляді цілепокладання як процесу, що має організуючий характер, обґрунтуванні необхідності нормативного закріплення результатів процесу цілепокладання. Отже, потреба в наукових дослідженнях процесів цілепокладання є зрозумілою й нагальною.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 років (Рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995р. № 4КМ/2) і головними напрямками наукових досліджень Запорізького юридичного інституту МВС України на 1997-2000 роки. Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Стратегії реформування державної служби, затвердженої Указом Президента України від 14.04.2000р. № 599/2000.