ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ НА ОСНОВІ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АРТ-МЕНЕДЖМЕНТУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дисертації; розкрито наукову новизну та практичне значення; подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності на основі технологій арт-менеджменту” – наведено аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів музики, визначено сутність проектної художньо-творчої діяльності, технологій арт-менеджменту, представлено модель формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності.

Аналіз наукової літератури з проблем професійної підготовки майбутніх учителів музики (Е. Абдуллін, С. Борисова, М. Букач, Н. Гвоздєва, Н. Ґуральник, А. Мартинюк, В. Медушевський, І. Немикіна, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Г. Ципін та ін.) засвідчив увагу до реалізації компетентнісного підходу до підготовки фахівців музично-педагогічних спеціальностей, єдності теоретичної та практичної підготовки, застосування інноваційних педагогічних технологій, забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій у підготовці вчителя музики.

Сучасна соціокультурна ситуація в суспільстві, що характеризується ускладненням інформаційного простору, домінуванням візуальної культури у сфері комунікації, бурхливим розвитком індустрії розваг, становленням арт-ринку та системи арт-менеджменту, включенням молоді в спілкування в соціальних мережах з домінантою на культурно-видовищну сферу, появою нових форм художньо-творчої комунікації (флеш-моб, перфоменс та ін.), зумовлює необхідність підготовки майбутнього вчителя музики до організації навчально-виховного процесу в закладах освіти різного рівня з використанням сучасних технологій арт-менеджменту.

На підставі аналізу наукових підходів до визначення сутності художньо-творчої діяльності (Л. Виготський, М. Каган, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Л. Столович та ін.) визначено співвіднесеність понять „діяльність” і „художньо-творча діяльність”, спрямованість художньо-творчої діяльності на створення нового й оригінального, указує на нерозривний зв’язок творчості з діяльністю, причому, продуктивною.

Теоретико-методологічні засади проектування як наукового феномену досліджували С. Кримський, В. Розін, Г. Щедровицький та ін. Проектування в освітній галузі вивчали В. Безрукова, В. Беспалько, В. Докучаєва, В. Краєвський, І. Колесникова, А. Лігоцький, О. Новиков, В. Радіонов, М. Сибірська, Н. Яковлєва та ін. Проблеми підготовки майбутніх учителів до проектування різних форм діяльності розглядали О. Заїр-Бек, В. Кулешова, Г. Лебедєва, Т. Подобєдова та ін. Проектну художньо-творчу діяльність у контексті професійної підготовки майбутніх учителів музики було розглянуто відповідно до теоретичних положень названих вище авторів.

Аналіз різних підходів до сутності поняття „арт-менеджмент” дозволив визначити, що арт-менеджмент – це професійне управління процесом створення художніх цінностей (матеріальних і духовних), просування на ринок культурних послуг результатів творчої діяльності авторів, режисерів, виконавців та організаційних зусиль колективу організації (продюсерського центру, фірми) (Г. Новикова).

До провідних технологій арт-менеджменту дослідники (К. Жданова, Ф. Колбер, О. Командишко, С. Корнєєва, Ф. Котлер, Г. Новикова, Г. Тульчинський, А. Якупов та ін.) зараховують просування арт-продукту; концертне адміністрування; інформаційну підтримку арт-продукту й творчої діяльності виконавця (організація та ведення рекламних кампаній, інформаційна та рекламна розсилка в усій базі учасників event-ринку); промо-кампанії в Інтернеті (розміщення банерів, новин та відеоновин у стрічках новин, розсилка прес-релізів і новин у ЗМІ та професійним дописувачам); ведення блогів у соціальних мережах; робота із спонсорами (файндрайзинг, меценатство, добродійність) тощо.

Аналіз проблеми формування готовності педагога до майбутньої діяльності (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Н. Кузьміна, О. Кучерявий, А. Ліненко та ін.) дозволив визначити різні підходи до розуміння сутності й структури зазначеного феномену. Поняття „готовність до професійної діяльності” в психолого-педагогічній літературі розглядається з урахуванням особистісного, функціонального та інтегративного підходів, визначається як: утворення особистості, яке містить психологічні й практичні складники, що забезпечують ефективність професійної діяльності; суб’єктивний стан особистості, який означає прагнення й здатність до певного виду професійної діяльності, психологічна „налаштованість” на здійснення діяльності; установка на діяльність та умова успішного її виконання.

Готовність до проектної художньо-творчої діяльності – це складне особистісно-діяльнісне утворення, яке включає мотивацію й позитивне ставлення до проектної художньо-творчої діяльності, систему знань, сформованих умінь і навичок, а також сукупність професійно значущих якостей особистості, які забезпечують ефективність цього виду діяльності.

Розробка моделі формування готовності до проектної художньо-творчої діяльності здійснювалася з урахуванням, по-перше, теоретичних положень, що відбивають сутність професійної діяльності вчителів музики, досліджуваного виду готовності, сутності та технологій арт-менеджменту, сучасних вимог до моделювання в педагогічній галузі; по-друге, відповідних методологічних підходів (діяльнісний, особистісно орієнтований, культурологічний, компетентнісний, технологічний, поліхудожній) і таких принципів – системності, інтегративності, технологічності, діалогічності, відкритості, випередження, варіативності, ресурсного забезпечення.

Відповідно до провідних положень компетентнісного підходу особливу увагу приділено єдності теоретичної та практичної готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності, особистісному складнику професійної підготовки музично-педагогічних працівників.

При розробці моделі формування готовності до проектної художньо-творчої діяльності також ураховувалися наукові підходи Н. Гвоздєвої щодо компонентів кваліфікаційної характеристики студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, включаючи готовність до педагогічної діяльності (теоретична й практична). Специфіка розробленої моделі полягає в орієнтації на „занурення” студентів у проектну художньо-творчу діяльність (О. Командишко), розвиток професійно значущих якостей особистості майбутнього вчителя музики.

Розроблена модель є теоретичним конструктом для визначення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності на основі технологій арт-менеджменту: інтеграція в зміст дисциплін фахової підготовки майбутніх учителів музики відомостей про технології арт-менеджменту; формування досвіду проектної художньо-творчої діяльності на основі використання сучасних технологій арт-менеджменту; забезпечення практики проектної художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музики на основі використання сучасних технологій арт-менеджменту. У пропонованій моделі представлено технологічне забезпечення процесу формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності (інтеграційні педагогічні технології; технології проектування, викладання мистецтв, діалогу культур в освіті; театральні та ігрові технології), які реалізуються в процесі викладання таких дисциплін, як „Педагогіка”, „Психологія”, „Основи педагогічної майстерності”, „Соціологія”, „Інтелектуальна власність”, „Методика музичного виховання”, „Світова художня культура”, „Оперна студія”, комплексу фахових дисциплін, у процесі виконавської й педагогічної практик.

Важливим елементом розробленої моделі є спецкурс „Основи арт-менеджменту”, який спрямовано на оволодіння технологіями арт-менеджменту, досвідом художньо-творчої діяльності, розвиток сприйнятливості до інновацій, професійно значущих якостей майбутнього вчителя музики, спонукання до самореалізації в професійній діяльності, заглиблення в проектну художньо-творчу діяльність.

Забезпечення практики застосування майбутніми вчителями музики технологій арт-менеджменту здійснювалося за рахунок організації концертів, проведення свят, фестивалів, конкурсів, конференцій тощо.

Розробка моделі здійснювалася з урахуванням сучасних підходів до використання методу проектів (О. Новиков, Є. Полат, І. Чечель). Включення в різні види проектної діяльності розглядається як важливий чинник формування готовності до проектної художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музики, що передбачає розробку творчого проекту (арт-продукту), інформаційну підтримку відповідного проекту, дослідницьку роботу з виявлення вікових та соціально-групових інтересів аудиторії, організацію зв’язків із ЗМК (на університетському, місцевому та регіональному рівнях), пошук інвесторів, спонсорів і т. п. Творчість майбутніх фахівців музично-педагогічної галузі в проектній діяльності сприяє розвитку навичок аналізу соціокультурної ситуації, цілепокладання, презентації, формуванню самостійності, комунікативної культури, створює умови для особистісного, творчого саморозвитку, самореалізації в професійній діяльності.

Технологічне забезпечення моделі формування готовності до проектної художньо-творчої діяльності передбачало використання інтегративних педагогічних технологій на основі положень поліхудожнього (Л. Масол, Г. Шевченко, Б. Юсов), інтегрованого (Л. Савенкова) підходів; технології діалогу культур (В. Біблер, С. Курганов), театральних та ігрових технологій.

У другому розділі – „Експериментальне дослідження педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності на основі технологій арт-менеджменту” – представлено аналіз вихідного рівня професійної готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності, сутність та особливості впровадження педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності на основі технологій арт-менеджменту, аналіз результатів експериментального дослідження.

Діагностування готовності до проектної художньо-творчої діяльності студентів – майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки здійснювалося на основі таких критеріїв та відповідних показників: мотиваційно-змістовий (інтерес студентів до музично-педагогічної діяльності, до проектної художньо-творчої діяльності, до музичного виконавства; потреба у творчому самовираженні; знання в галузі музичної педагогіки та проектувальної діяльності), операційно-діяльнісний (сприйнятливість до інновацій; досвід художньо-творчої діяльності, уміння та навички здійснення проектувальної діяльності), діяльнісно-творчий (творчий підхід у реалізації художньо-творчих проектів, активність та самостійність у проектній художньо-творчій діяльності; якість музично-виконавської підготовки студентів).

З урахуванням відповідних критеріїв та показників визначено такі рівні: низький (нормативно-репродуктивний), середній (компетентнісно-репродук-тивний), високий (продуктивний).

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту засвідчив низький рівень готовності студентів до проектної художньо-творчої діяльності й у контрольних, і в експериментальних групах (56%), слабку зацікавленість проектною діяльністю, нестійкий інтерес до проектування, фактичну відсутність особистісного сенсу щодо зазначеного виду діяльності. У 25,5% студентів ЕГ і 26,3% КГ виявлено середній рівень і лише в 18,5% ЕГ і 17,7% КГ – високий. Опитування студентів, аналіз навчальних планів, робочих програм професійно орієнтованих дисциплін, навчальної та позанавчальної діяльності майбутніх учителів музики засвідчив відсутність знань, умінь та навичок студентів у галузі арт-менеджменту, що особливо актуалізує проблему дисертаційної роботи.

Експериментальна робота проводилася на базі Інституту культури і мистецтв Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (спеціальності „Музична педагогіка та виховання”, „Музичне мистецтво”), Луганського державного інституту культури і мистецтв (спеціальність „Музичне мистецтво”), Одеської державної музичній академії імені А. В. Нежданової (вокально-хоровий факультет). Усього експериментальною роботою на всіх етапах було охоплено близько 376 студентів ВНЗ.

Визначення теоретичних засад професійної підготовки майбутніх учителів музики, розробка моделі готовності до проектної художньо-творчої діяльності, сутності та технологій арт-менеджмену, результати констатуваль-ного етапу експерименту дали підстави для визначення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музики до проектної художньо-творчої діяльності: інтеграція в зміст дисциплін фахової підготовки майбутніх учителів музики відомостей про технології арт-менеджменту; формування досвіду проектної художньо-творчої діяльності на основі використання сучасних технологій арт-менеджменту; забезпечення практики проектної художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музики на основі використання сучасних технологій арт-менеджменту.

Реалізація першої умови щодо інтеграції змістовних та операційних аспектів технологій арт-менеджменту в зміст дисциплін фахової підготовки майбутніх учителів музики здійснювалася в процесі вивчення студентами таких дисциплін, як „Педагогіка”, „Психологія”, „Основи педагогічної майстерності”, „Соціологія”, „Інтелектуальна власність”, „Методика музичного виховання”, „Світова художня культура”, „Оперна студія”, комплексу фахових дисциплін, що передбачало оволодіння знаннями про: вікові та соціально-педагогічні особливості роботи з різними групами дітей та учнівської молоді, соціокультурні аспекти навчально-виховної діяльності в різних закладах освіти та культури; психологію художньої, управлінської діяльності; методи соціологічних досліджень аудиторії споживачів художньо-творчого продукту; авторське право в художньо-творчій діяльності; теорію та практику музично-педагогічної діяльності вчителя музики, виконавську майстерність, формування вмінь та навичок комунікативної, дослідницької, творчо-пошукової діяльності, навичок самоменеджменту та самопрезентації .

Упровадження другої умови – формування досвіду проектної художньо-творчої діяльності на основі використання сучасних технологій арт-менеджменту – передбачало розробку та впровадження спецкурсу „Основи арт-менеджменту”, спрямованого на ознайомлення студентів із сутністю та особливостями сучасних технологій арт-менеджменту, збагачення досвіду самостійної проектної художньо-творчої діяльності в межах освітнього процесу ВНЗ, оволодіння сучасними інноваційними технологіями.

Програма спецкурсу структурувалася за трьома блоками. Перший блок передбачав знайомство студентів з історією становлення та розвитку арт-менеджменту, зокрема з діяльністю видатних вітчизняних імпресаріо та антрепренерів, сучасних продюсерів; сутністю та основними напрямами арт-менеджменту, специфічними особливостями музичного менеджменту, формами та засобами формування арт-ринку, правовим забезпеченням у соціально-культурній сфері, організацією регіональних культурних програм, технологіями роботи зі спонсорами, основами арт-маркетингу (дослідження естетичних, культурних переваг потенційної аудиторії щодо арт-продукції, особливостей просування творчих проектів та арт-продукції на ринок за допомогою рекламних засобів і заходів, формування сприятливого іміджу тощо), технологіями створення бренду (комплекс інформації про художній продукт).

Другий блок передбачав знайомство зі специфікою сучасного мистецтва, ідеями взаємодії, синтезу та інтеграції мистецтв у художній культурі; напрямками молодіжної музики, музичним складником сучасних молодіжних субкультур; сутністю та етапами проектувальної діяльності (проблематизація; цілепокладання; моделювання; апробація; аналітико-корегувальний; упроваджувальний; рефлексивно-оцінний). Саме ці знання створюють сприятливе підґрунтя для активізації художньо-творчої діяльності студентів, пошуку нових ідей, розробки реальних творчих проектів (наприклад, проект на тему „Музика у творчості Стефана Малларме”).

Третій блок пов’язано з розкриттям різноманітності форм і видів проектної художньо-творчої діяльності майбутнього вчителя музики, специфіки художньо-педагогічної взаємодії з різними категоріями людей (діти, підлітки, студенти та ін.); збагаченням досвіду художньо-творчої діяльності на основі засвоєння сучасних інноваційних технологій арт-менеджменту, що передбачає розробку та апробацію окремих проектів, спонукання до самореалізації в професійній діяльності. Відповідно організовувалися майстер-класи з метою активізації проектної художньо-творчої діяльності, студенти розробляли самостійні творчі проекти (фрагмент відкритого уроку, позашкільного виховного заходу, творчої події та ін.), здійснювали їхній захист (наприклад, проекти „Видатні композитори”, „Голоси природи” та ін.).

У процесі реалізації завдань спецкурсу „Основи арт-менеджменту” використовувалися такі форми організації художньо-педагогічної діяльності майбутніх учителів музики: діалогові (проблемний семінар, дискусія, бесіда, консультація); моделювання художньо-педагогічних ситуацій, виявлення й розв’язання конкретних педагогічних проблем тощо. Розроблено варіативні завдання для самостійної дослідницької діяльності трьох рівнів: репродуктивні, проблемно-пошукові, творчі.

Реалізація третьої педагогічної умови – забезпечення практики проектної художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музики на основі використання сучасних технологій арт-менеджменту – здійснювалася в процесі залучення майбутніх учителів музики до розробки конкретних художньо-творчих проектів різного рівня. Студенти включалися в розробку та впровадження музичних проектів ,,Класика на біс”, ,,Музичні фестивалі старовинної музики”, ,,Уроки музичних фестивалів”; проекту виконавчої майстерності студентів ,,Музична кар’єра”; проектів ,,Студентське радіо: у світі музики”; ,,Новий погляд на професію”; ,,Секрет успіху”; ,,Художня подія”; ток-шоу „Зустріч з професією”; педагогічної світлиці „Творчі зустрічі”, „Перспективи професійного зростання” та ін. Особливу увагу було приділено таким університетським проектам, як „День учителя”, „День університету”, „День захисників Вітчизни”, „Кращий студент університету” тощо.

Студентські проекти аналізувалися за такими ознаками, як концептуальність, функціональна спрямованість, оригінальність, техно-логічність, привабливість для потенційних споживачів арт-продукту, адекватність інформаційної підтримки.

У роботі над зазначеними проектами студенти використовували набуті в процесі вивчення спецкурсу „Основи арт-менеджменту” знання про сутність і технології арт-менеджменту та шляхи їх використання в майбутній професійній діяльності. Занурення студентів у проектну художньо-творчу діяльність сприяло формуванню навичок рефлексивного аналізу власної діяльності, самооцінки та творчого саморозвитку.