ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ Автореферат

Актуальність теми дослідження. На конституційному рівні кожному гарантується право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50). Держава зобов’язана забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на своїй території (ст. 16).

Завдання масштабної шкоди навколишньому середовищу через безгосподарне використання, забруднення, знищення природних ресурсів призводить до погіршення здоров’я населення. Неякісні продукти харчування, питна вода, атмосферне повітря сприяють збільшенню кількості тяжких захворювань людей. Крім того, істотне послаблення державного контролю з боку уповноважених органів влади призводить до погіршення екологічної ситуації. Саме тому одним з основних напрямів вирішення екологічних проблем є удосконалення законодавчої та правозастосовної діяльності державних органів.

Особливого значення набуває кримінально-правова охорона відносин у сфері навколишнього природного середовища, ефективне розслідування та запобігання злочинам, які посягають на нього. У чинному Кримінальному кодексі України (на відміну від існуючого раніше) змінено склади злочинів проти довкілля, збільшено їх кількість, конкретизовано предмет, диспозицію деяких статей доповнено кваліфікуючими ознаками; по-новому окреслено наслідки цих діянь; змінено санкції кримінально-правових норм; розширено коло засобів вчинення злочинів тощо. На практиці зазначене ускладнює, а інколи й не уможливлює своєчасне виявлення та ефективне розслідування вказаних злочинів.

Одним із засобів подолання цих негативних явищ, гарантування прав особи при розслідуванні злочинів, у тому числі проти довкілля, є прокурорський нагляд. Лише у 2006 р. органами прокуратури порушено 1 600 кримінальних справ про злочини проти довкілля, із яких майже 900 направлено до суду. До різних видів відповідальності притягнуто понад 22 тис. посадових осіб, відшкодовано близько 100 млн грн. Водночас критичний аналіз кримінальних справ про злочини проти довкілля висвітлює типові помилки в діяльності прокурорів, а саме: несвоєчасне, незаконне та необґрунтоване порушення провадження у кримінальній справі або відмова у порушенні провадження; неналежна організація прокурорського нагляду, відсутність сучасних методик його здійснення та неефективне використання прокурорських засобів для забезпечення законності розслідування злочинів проти довкілля. Наявна і непристосованість існуючої процесуальної форми розслідування до здійснення прокурорського кримінального переслідування та нагляду, і недосконалість критеріїв оцінки ефективності їх реалізації. Серед основних причин недоліків – відсутність комплексних наукових досліджень з даної проблематики, а відтак, і вади законодавчого регулювання.

Теоретична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на роботах з прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, над якими працювали Д.М. Бакаєв, А.М. Балашов, Т.Б. Вільчик, Ю.М. Грошевий, В.В. Долежан, Л.С. Жиліна, М.В. Жогін, В.С. Зеленецький, П.М. Каркач, В.В.Клочков, М.В. Косюта, І.М. Козьяков, Р.Д. Курбанов, В.Д. Ломовський, О.В.Мельник, М.І.Мичко, Ю.Є. Полянський, Р.Д. Рахунов, М.В. Руденко, В.М. Савицький, Г.П. Середа, В.Д.Фінько, Р.Р. Трагнюк, Н.А. Якубович та ін.

Окремі питання в межах предмета дослідження аналізувалися в роботах В.І. Бабенка, В.І.Баскова, Л.В. Брусніцина, Т.В. Варфоломєєвої, В.П. Виноградова, О.Ю. Винокурова, Ю.Є.Винокурова, О.В. Волколупа, В.П. Бож’єва, Г.А. Воробйова, Б.Я. Гаврилова, А.Я.Дубинського, Л.М. Карнєєвої Т.В. Корнякової, Ю.В. Коренєвського, О.М. Ларіна, П.А.Лупинської, М.М.Міхєєнка, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, Д.П.Письменного, В.Р. Рохлина, О.Ф. Смирнова, М.І Сірого, Н.В. Сібільової, М.С. Строговича, С.А. Шейфера, М.К. Якимчука, В.Б.Ястребова та ін.

Проблеми охорони навколишнього природного середовища, кримінально-правової та криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля досліджувалися такими вченими, як В.В. Андрейцев, Л.Ю. Ароцкер, М.І. Бажанов, Р.С. Бєлкін, С.Б. Гавриш, А.А. Гарєєв, А.П.Гетьман, Л.Д. Кокорев, В.В. Колбасов, А.Н. Колісниченко, В.Є. Коновалова, В.К. Матвійчук, Г.А.Матусовський, В.К. Попов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, Ю.С.Шемшученко, В.Ю. Шепітько й ін.

Дослідження здійснювалось з урахуванням: статистичних та аналітичних даних Генеральної прокуратури України, МВС України про результати розслідування злочинів проти довкілля (2003–2006 рр.); узагальнення 756 кримінальних справ і 260 наглядових прокурорських проваджень про злочини проти довкілля (Автономна Республіка Крим, Донецька, Київська, Сумська, Харківська області); соціологічних опитувань 352 прокурорів і слідчих прокуратури, 125 слідчих МВС України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри організації судових і правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація №0186.0.099031).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля; формулювання та наукове обґрунтування висновків і пропозицій, спрямованих на удосконалення норм чинного законодавства і практики його застосування.

Відповідно до мети дослідження увагу зосереджено на вирішенні таких основних завдань:

– дослідження сутності прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства;

– аналіз співвідношення прокурорського нагляду з судовим і відомчим контролем на досудовому слідстві;

– дослідження об’єкта і правових основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;

– формулювання науково обґрунтованих шляхів оптимізації прокурорської діяльності у даній сфері;

– розроблення тактики і методики прокурорсько-наглядової діяльності у справах про злочини проти довкілля;

– вдосконалення науково обґрунтованої системи заходів щодо забезпечення засобами прокурорського нагляду прав учасників кримінально-процесуальних відносин при розслідуванні даної категорії злочинів;

– формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та відомчих актів прокуратури.

Об’єктом дослідження є прокурорсько-наглядові відносини, що виникають при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля, та кримінально-процесуальних норм, що регулюють діяльність прокурорів за додержанням законів при розслідуванні цих злочинів, а також теоретичні та прикладні аспекти їх реалізації.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики щодо пізнання розвитку і взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, наукового пізнання, нормативного регулювання і практики діяльності прокурора у кримінальному процесі. В межах дослідження використовувався системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-догматичний, логічний, соціологічний, статистичний та інші методи.

Метод системно-структурного аналізу дав змогу розглянути прокурорський нагляд як поліфункціональну систему, висвітлити його різнопланове значення та роль у забезпеченні законності при розслідуванні злочинів проти довкілля. Використання порівняльно-правового методу дало можливість проаналізувати прокурорський нагляд як ефективний правовий засіб захисту прав людини на досудовому провадженні в Україні й інших державах, юридичну доктрину та практику з цих питань. Формально-догматичний аналіз норм чинного законодавства сприяв виявленню його недоліків та формулюванню пропозицій щодо створення нових і удосконалення чинних правових норм, які регулюють повноваження прокурора при здійсненні нагляду за законністю дізнання і досудового слідства. Соціологічний метод використовувався під час аналізу практики прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля, а також під час проведення анкетування прокурорів і слідчих. У роботі всі методи використовувалися у взаємозв’язку, що забезпечило об’єктивність дослідження, коректність, переконливість і достовірність наукових результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці на монографічному рівні на основі Конституції і законів України, законодавства зарубіжних країн, міжнародно-правових стандартів прокурорської діяльності комплексно досліджено сучасний стан, особливості та шляхи оптимізації прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля, критерії оцінки ефективності даного виду діяльності прокурора, тактику і методику реалізації нагляду.

Наукова новизна одержаних результатів окреслена у наступних положеннях і висновках дисертації, що виносяться на захист:

– уперше системно досліджено сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;

– запропоновано посилення системи гарантій незалежності прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;

– визначено особливість об’єкта, предмета, правових підстав, завдань і меж прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля та проаналізовано системний зв’язок між ними;

– по-новому, з урахуванням міжнародно-правових стандартів щодо ролі прокурора у кримінальному судочинстві розглянуто співвідношення прокурорського нагляду і прокурорського кримінального переслідування – двох основних функцій прокурора на досудовому провадженні;

– запропонована нова класифікація повноважень прокурора та наведені додаткові аргументи щодо обмеження права прокурора на проведення слідчих дій;

– дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо співвідношення прокурорського нагляду і судового контролю на досудовому провадженні;

– запропоновано шляхи оптимізації та розроблено критерії оцінки ефективності прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля;

– уперше з урахуванням кримінально-правової та криміналістичної характеристик злочинів проти довкілля розроблено тактичні засади і методичні рекомендації щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів на етапах порушення кримінальної справи, притягнення особи як обвинуваченого, проведення слідчих і процесуальних дій, прийняття рішень про закінчення досудового провадження;

– запропоновано зміни до законодавства та сформульовано пропозиції щодо удосконалення практики прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації положення можуть бути використані: а) у науково-дослідницькій сфері — для подальшої розробки теоретичних основ прокурорського нагляду і прокурорського кримінального переслідування на досудовому провадженні; б) у правотворчій сфері — при розробці нового Закону України «Про прокуратуру» і КПК України; в) у правозастосовній діяльності — для забезпечення єдності та підвищення ефективності діяльності прокурора з нагляду за законністю досудового провадження; г) у навчальному процесі — при вивченні навчальних дисциплін «Кримінальний процес», «Прокурорський нагляд в Україні», «Організація роботи в органах прокуратури», підготовці навчально-методичної літератури, а також у системі підвищення кваліфікації прокурорів, слідчих, суддів.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правознавства» (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку» (м. Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування органів прокуратури України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 2006 р.), а також використовуються у навчальному процесі.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у трьох наукових статтях, опублікованих у періодичних виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань з юридичних наук та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети, предмета, завдань і логіки дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, 2-х розділів, що містять 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 225 найменувань і має обсяг 20 сторінок, а також 2-х додатків на 4-х сторінках. Загальний обсяг роботи – 206 сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки.