ПРОЯВИ ЕГОЦЕНТРИЗМУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ РОЗУМІННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подані дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі – “Психологічні чинники розуміння навчального матеріалу учнями молодшого шкільного віку” – здійснено аналіз прийомів дослідження процесу розуміння. Описано методологічні принципи розкриття сутності прояву егоцентризму в процесі розумінні молодшими школярами навчальних матеріалів.

У науковій літературі розуміння розглядається як засіб буття та втілення людських цінностей (М.М. Бахтін, В.О. Горянина, В.В. Знаков, В.П. Зінченко) або як аспект пізнання та спілкування (М.М. Бахтін, В.В. Знаков, В.П. Зінченко, О.І. Горбачова). Розуміння виступає передумовою смислової побудови тексту, процесом смислоутворення (М.М. Бахтін, В.В. Знаков, Г.П. Щедровицький, С.Г. Якобсон). Також, розуміння тексту визначається як процес засвоєння та породження смислів, механізм реалізації діалогічної природи тексту (Ю.Д. Апресян, Р. Барт, М.М. Бахтін, Ю.М. Лотман, Н.В. Чепелєва). У значній кількості досліджень розуміння представлено як здатність осягнути значення чогось, як стан свідомості, як процес і результат пізнання тексту (О.С. Анісімов, О.О. Брудний, Л.Л. Гурова, В.В. Знаков, О.К. Тихомиров). Тобто, розуміння – універсальна категорія, яка характеризує діяльність з будь-якими семіотичними системами, що пов’язані з когнітивними функціями (С. Фесседен, Г.Д. Чистякова, Л.С. Щерба, М.О. Холодна). У герменевтичному контексті розуміння й інтерпретація постають загальнотеоретичними проблемами – зокрема, при розгляді взаєморозуміння між епохами, спільнотами, людьми, пошуку й відновленням “спільної мети”, досягнення порозумінням (Г-Ґ. Ґадамер, Ю. Габермас, В. Дільтай, Ф. Шляйєрмахер). У розумінні вбачають одну із головних сторін людської екзистенції (М. Гайдеґґер).

Одна із найважливіших проблем розуміння пов’язана із тлумаченням його об’єкта. Об’єктом розуміння (текстом у приладному сенсі) завжди є соціокультурний феномен, осягнення якого пов’язане із привнесенням суб’єктивних смислів і можливостями самого суб’єкта. Текст розглядається як орієнтована на розуміння, відтворення й інтерпретацію, система елементів різної складності та значущості, що поєднується в загальну структуру, або концепт тексту (О.О. Брудний, Л. Вітгенштайн, Т.М. Дридзе, І.О. Зимня, Н.І. Жинкін, О.О. Леонтьєв, О.К. Тихомиров, В.В. Знаков). Важливими характеристиками тексту виступають: діалогічність, осмисленість, зв’язність, цільність, завершеність, структурність, подільність, інформативність (Н.В. Чепелєва, Н.П. Федченко, Л.П. Яковенко).

Текст виступає не тільки об’єктом, але й важливою детермінантою розуміння. Кожний тип тексту задає певні можливості й визначає парадигму читання (Ю.М. Лотман, П. Рікер, М.Б. Ямпольський), пропонує шляхи осмислення, обмежуючи релятивність розуміння, його залежність від ситуації (М. Вертгеймер, О.О. Брудний., Г.В. Бурменская, І.П. Гальперін, Л.Л. Гурова, У. Найссер). У межах дослідження розуміння розглянуто як аналітико-синтетичний процес, що має процесуальні, динамічні, змістові характеристики, причини й умови виникнення, стратегії й засоби реалізації, механізм, стадії, етапи функціонування.

Окрім цього, розуміння є відтворенням, передусім, внутрішніх цінностей, цілей суб’єкта, його духовної активності та життєвого контексту. Саме в такий спосіб розуміння виступає показником розвитку – особистісного й духовного. Визначено провідні фактори розуміння тексту: об’єктивні – це форма пред’явлення, кількість інформації, рівень її складності; суб’єктивні – мотиваційна сфера особистості, її індивідуально-типологічні особливості, стани, особливості мисленнєвої діяльності (інформаційний компонент – наявність знань, досвід суб’єкта; операційний – здатність використовувати свої знання), стратегії опрацювання інформації. На основі аналізу наукових джерел, виокремлено основні критерії розуміння тексту – повнота, глибина, обсяг інформації, виділення смислоутворюючих положень, сформованості прийомів діалогічної взаємодії з твором (наявність діалогічних реакцій читача, формулювання гіпотез щодо подальшого розвитку сюжету, узагальнення нового смислу в процесі висловлювання основної думки тексту).

У свою чергу, дослідження психологічної природи егоцентризму дозволяє виявити його позитивні й негативні прояви, позитивну та негативну роль егоцентризму в розвитку особистості (Дж. Брунер, Б. Інельдер, Ж. Піаже).

У молодшому шкільному віці егоцентризм проявляється як особистісна якість, що може суттєво впливати на об’єктивність розуміння навчального матеріалу. Це яскраво проявляється у фіксації на своєму “Я”, центруванні на обраних цілях, діях і операціях, які можуть блокувати процес розуміння.

У другому розділі – “Психологічні особливості впливу егоцентризму на розуміння навчального матеріалу учнями молодших класів” – описуються принципи організації й методи проведення констатуючої частини дослідження, а також отримані результати.

Дослідження проводилося на базі ЗОШ № 1, № 4 і № 5 м. Умань. У ньому брали участь 100 учні 3-х класів (47 хлопчиків, 53 дівчинки).

Дослідження складалося з етапів, спрямованих на:

1)                 розкриття механізмів і перебігу розуміння навчального матеріалу;

2)                 визначення особливостей егоцентризму молодших школярів і його зв’язку з процесом розуміння тексту.

Традиційно розуміння розглядається як аналітико-синтетична діяльність, що спрямовується на розкриття суттєвого у предметах і явищах. Окрім цього, основними процедурами розуміння виступають розчленування розгорнутого мовленнєвого потоку на значущі одиниці й складання цілісної структури, виявлення смислу. Механізм, що забезпечує цей процес, – внутрішнє мовлення.

Розуміння тексту як розкриття його сутності має низку етапів. Першим етапом виступає передбачення. Наступний етап – неясне розуміння у загальному нерозгорнутому вигляді. Далі, можливість викладення того, що розуміється, але в авторському формулюванні. Найвищим етапом є дійсне розуміння з можливістю творчого переопрацювання інформації.

Вибір діагностичного матеріалу зумовлювався метою та завданнями дослідження. Тому методики, що дозволяють виявити особливості розуміння тексту обрано задля визначення повноти та глибини розуміння, а також ступеня проявленості егоцентризму. Зокрема використовувалися такі методики:

1.                  Методика дослідження розуміння тексту (Н.В. Чепелєва). Мета – виявлення особливостей розуміння тексту.

2.                  Асоціативний тест егоцентризму (ЕАТ) (Т. Сцустрова, модифікація Т.І. Пашукової).

3.                  „Опитувальник Філліпса” – аналіз взаємозв’язку між тривожністю й успішністю процесу розуміння.

4.                  Тепінг-тест працездатності (Є.П. Ільїн).