ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНИХ СТРАТЕГІЙ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ CТУДЕНТCЬКОЇ МОЛОДI Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, задачі та методи дослідження; розкрито його теоретико-методологічну основу; охарактеризовано наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів; наведено дані щодо апробації роботи; викладена структура дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічний аналіз проблеми життєвого шляху студентської молоді» – розглянуті теорії, які розкривають різні аспекти, пов’язані з якісною побудовою особистістю власного життєвого шляху, робиться акцент на важливості його формування в юнацькому віці, врахуванні гендерних особливостей, а також запропоновано розглядати психологічну службу ВНЗ чинником побудови конструктивного життєвого шляху молодою людиною.

«Якісна» побудова життєвого шляху особистості описується нами поняттям «конструктивний життєвий шлях» та розуміється як здатність суб’єкта життя оптимально конструювати власний життєвий процес, який можна описати досягненнями життєвого успіху (соціальними, професійними) та високим особистісним розвитком, а також таким, що має коннотацію суб’єктивним переживанням щастя.

Нами здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних концепцій конструктивного життєвого шляху особистості (А. Адлер, К.О. Абульханова-Славська, Е. Берн, Дж. Б’юдженталь, С. Мадді, А. Маслоу, О.І. Мотков, К. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, Т.М. Титаренко, С.Л. Франк, В. Франкл, Ю.М. Швалб та ін.), в яких визначна роль у побудові власної конструкції життя відводиться особистості як суб’єкту життя, пошукам нею сенсу та філософії власного буття, можливості авторства життя, здатності до «життєтворчості», «самоздійснення», ролі особистої відповідальності за власний вибір, руху у напрямку до вищих цінностей. Значну увагу при розгляді концепцій життєвого шляху особистості приділено теорії «потоку» M. Csikszentmihalyi, концепціям щастя В. Татаркевича, Дж.М. Тойч, Ч.К. Тойч, M. Argyle, M.E.P. Seligman та ін., в яких показана роль психоемоційної сторони життя.

На основі аналізу робіт із гендерної психології доведена важливість вивчення впливу гендерних особливостей на життєвий шлях особистості, що потребує конкретизацiї та уточнення на рiзних вiкових етапах, зокрема, в юнацькому вiцi (А. Анастазі, Т.В. Бендас, Т.В. Говорун, І.В. Головньова, І.А. Жеребкіна, О.Ф. Іванова, Є.П. Ільїн, О.М. Кікінежді, І.С. Кльоцина, І.С. Кон, О.С. Кочарян, А. Піз, Б. Піз та ін.).

Аналіз вікових особливостей й актуальних психологічних проблем студентської молоді, їхньої соціальної ситуації розвитку показав, що існує необхідність у наданні кваліфікованої психологічної та соціальної допомоги студентам протягом навчання у вищій школі, яка може здійснюватись у рамках психологічної служби ВНЗ. Впровадження у її діяльність програми розвитку гендерних стратегій психологічної андрогінності у юнаків може бути чинником побудови студентами конструктивного життєвого шляху.

У другому розділі – «Характеристика вибірки та методів дослідження» – подається загальна характеристика досліджуваної вибірки, процедура організації дослідження та опис його етапів, обґрунтовується комплекс використаних психодіагностичних методик, представлено докладний опис процедури анкетування респондентів.

Дослідницьку вибірку склали студенти 1-5-х курсів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у віці 16-23 років, середній вік склав 19,4±0,1 роки у кількості 168 чоловік (дівчат – 95, юнаків – 73). Усі студенти є психічно та соматично здоровими, без ознак психічної патології.

З метою проведення діагностичної роботи нами використовувався ряд методик для вивчення особистісних, міжособистісних, ціннісно-мотиваційних особливостей студентів, а також рівня щастя та конструктивності їхнього життя:

1) для вивчення особистісних особливостей студентської молоді − методика «Велика п’ятірка» особистісних якостей» А.Г. Грецова, методика діагностики самоактуалізації особистості «САМОАЛ» А.В. Лазукіна в адаптації Н.Ф. Калини, методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Бойко, методика «Визначення індивідуальних копінг-стратегій» Е. Хайма, методика «Індекс життєвого стилю» (Life style index) Л.І. Вассермана, О.Ф. Єришева, Є.Б. Клубової;

2) для дослідження оcобливоcтей мiжоcобиcтicних cтоcункiв студентів − методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі, методика «Асертивність» В.М. Львова;

3) для вивчення цiннicно-мотивацiйних оcобливоcтей − методика «Ціннісні орієнтації» О.І. Моткова, Т.А. Огнєвої, методика «Мотивація успіху та страх невдачі» А.О. Реана;

4) для визначення рівня щастя досліджуваних − Оксфордський опитувальник щастя P. Hills, M. Argyle, а рівня конструктивності життя – «Особистісна біографія» О.І. Моткова.

В емпіричному дослідженні застосовано методи математико-статистичної обробки матеріалу з використанням пакету SPSS версії 16.00: описова статистика; методи перевірки достовірності відмінностей незалежних (непараметричний U-критерій Манна-Уітні, t-критерій Ст’юдента) та залежних (G-критерій знаків) вибірок; методи перевірки на нормальність розподілу (критерій Колмогорова-Смірнова); методи багатовимірної статистики: кореляційний (коефіцієнт рангової кореляції τ Кендалла) та факторний (метод головних компонент із подальшим Varimax-обертанням) аналізи.

У третьому розділі – «Гендерні особливості життєвого шляху студентської молоді: шляхи до конструктивного життя» – представлені психологічні особливості конструктивного життєвого шляху в юнацькому віці, розглядається факторна структура життєвого шляху студентів, а також гендерні особливості життєвих стратегій, аналізуються психологічні уявлення про життєвий шлях та щастя у студентської молоді.

Гендерні особливості стратегій життєвого шляху студентської молоді. Як зазначалось раніше, під конструктивним життєвим шляхом ми розуміємо здатність суб’єкта життя якісно будувати власний життєвий шлях за умови його позитивної емоційної оцінки особистістю. Виявлено, що 44 % досліджуваних характеризуються високим рівнем «загальної конструктивності особистості та її життя», 75 % – середнім рівнем, 18 % – низьким, 0,6 % – псевдовисоким (за методикою «Особистісна біографія» О.І. Моткова). Показник «загальна конструктивність особистості та її життя» є близьким до поняття «конструктивний життєвий шлях» особистості, оскільки передбачає високий особистісний розвиток студентів та позитивну емоційну оцінку ними власного життя. Зазначене припущення можна позначити таким чином: Конструктивний життєвий шлях = Високий особистісний розвиток + Щастя = «Загальна конструктивність особистості та її життя».

Проведений факторний аналіз показав, що життєвий шлях студентської молоді можна описати п’ятьма факторами: «рух до конструктивності життя», «соціальний престиж», «слідування власним ціннісним орієнтаціям», «потреба в альтруїзмі» та «асертивна поведінка» (табл. 1).

Перший фактор «рух до конструктивності життя» відображає конструктивну побудову молодими людьми власного життя, коли проявляється суб’єктність, високий особистісний потенціал, пасіонарність, задоволеність життям. Другий фактор «слідування власним ціннісним орієнтаціям» описує тенденцію в реалізації студентами своїх значущих та узгоджених цінностей. Зміст наступного фактору («соціальний престиж») передбачає прагнення досліджуваних до досягнень, визнання, отримання атрибутів життєвого успіху, перевазі матеріальних та вузьких прагматичних цінностей. Фактор «потреба в альтруїзмі» свідчить про важливість реалізації студентською молоддю внутрішньої альтруїстичної тенденції, що передбачає моральність поведінки та проявляється наявністю емпатичного слухання, доброзичливості у процесі інтеракції. П’ятий фактор «асертивна поведінка» включає життєві та особистісні досягнення студентів внаслідок їхньої здатності до ефективної міжособистісної взаємодії.

Кореляційний аналіз показав, що лише фактор «рух до конструктивності життя» свідчить про здатність молодих людей до побудови конструктивного життєвого шляху та передбачає наявність певних психологічних характеристик: конструктивності особистості та її життя, щастя, домінування у міжособистісних стосунках, відкритості новому досвіду, мотивації успіху, самоактуалізації, усвідомленості, емпатії, екстраверсії, прагнення відстояти себе. Таким чином, перший фактор характеризує високий особистісний розвиток особистості та її позитивно емоційно-оцінне ставлення до життя.

Застосування t-критерію Ст’юдента показало, що юнаки, на відміну від дівчат, надають більшого значення фактору «соціальний престиж» (р≤0,01), тобто навіюваним іззовні соціальним стандартам, сліпо слідуючи їм, не отримуючи задоволеності власним життям. Юнаки орієнтуються на соціальне визнання, владу, матеріальні блага, забуваючи про власний внутрішній світ, його розвиток і збагачення. Можливо, це є свідченням психологічного тиску навіюваних соціумом гендерних стереотипів, традиційних гендерних ролей, що є, на наш погляд, перешкодою розвитку андрогінних властивостей у юнаків.