ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ У НАВЧАЛЬНО-ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано загальний стан вивчення проблеми у психологічній науці, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, окреслено комплекс методів дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано інформацію про апробацію й впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі – “Теоретичні засади дослідження моральних форм поведінки дошкільників” – представлено результати теоретичного вивчення моральних форм  поведінки в психологічній науці, вікові аспекти, а також чинники та механізми їх становлення у дошкільників. Проаналізовано теоретичні та експериментальні дослідження сутності і тенденцій різноманітних процесів розвитку моральної сфери особистості (С.Анисимов, І.Бех, Л.Божович, М.Боришевський,З.Карпенко,С.Максименко, В.Москалець, Ж.Піаже, Л.Колберг, М.Савчин). Констатується, що у сучасній віковій та педагогічній психології в дослідженні морального розвитку людини виділяються чотири предметні сфери: 1) моральна поведінка, котра визначає добровільне виконання норм моралі, коли навіть їхнє порушення приносить людині чималі вигоди і вона є впевненою у безкарності своїх дій; 2) морально цінні та морально схвалювані ставлення до інших людей, гуманістичні й альтруїстичні почуття і стосунки, увага й інтерес до проблем інших людей, співчуття і допомога їм; 3) моральні знання, уявлення і судження; 4) моральні переживання, зокрема, дослідження переживання провини при порушенні дитиною норм поведінки, походження цих почуттів і переживань та їх тісний зв'язок з реальною поведінкою дитини.

Методологічний аналіз літературних джерел показує, що суттю моральної поведінки є безумовне і жертовне створення блага для іншого, глибоке осмислення його переживання. Моральна поведінка виникає лише у процесі пошуку дитиною різних варіантів рішення за умови адекватного та емоційно збагаченого ставлення її до морального правила, до іншої людини.

Теоретичний аналіз наукових джерел показує, що у дошкільному віці не можна говорити про сформованість повноцінної і стійкої моральної поведінки через несформованість у дошкільників внутрішньої складової (орієнтації на моральні норми, принципи, мотиви, ідеали, орієнтації на іншого). Тому для позначення моральних аспектів поведінки дошкільника запропоновано термін «моральні форми поведінки», які у зовнішньому вираженні співвідносяться із власне моральною поведінкою як обов’язково-добровільною, безумовною (без винятків) реалізацією дошкільником добродійних дій та вчинків. В основі аналізованої форми поведінки є позитивне, емпатійне  сприйняття і прийняття іншого, переживання та ціннісне і справедливе ставлення до нього.