РИМСЬКЕ ПРАВО - ДОКТРИНАЛЬНА ПЕРШООСНОВА ПРАВА ТА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ В КРАЇНАХ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ‘Ї ТА УКРАЇНІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Євроінтеграційні процеси зумовлюють відпрацювання єдиних принципів і підходів до зближення систем права європейських держав та України. Дослідження доктринальної першооснови теоретико-історичного аспекту виникнення та формування романо-германської правової сім‘ї дає змогу зробити не лише аналіз перспектив її розвитку, але й знайти оптимальні форми і шляхи взаємодії різних держав задля їх конструктивної співпраці заради миру та добробуту в світі.

Різнобічні процеси глобалізації торговельно-економічних, політичних, соціально-культурних та інших відносин забезпечують не лише оновлення правових уявлень про впорядкування названих відносин, але й опосередковують як взаємодію та зближення національних правових систем країн Західної Європи та України, так і вироблення сучасної моделі їх правового поступу.

Відтак, формування оновленої континентальної правової системи зумовлює необхідність переосмислення концептуальних положень, уніфікації базових понять і категорій,  перегляду відправних принципів та ідей з тим, щоб останні відповідали досягнутому рівню диверсифікованих суспільних відносин на спільному європейському правовому просторі. Римське право, як теоретичний фундамент об‘єднання різних систем права західноєвропейських держав, продовжує об‘єднувати і згуртовувати європейську юриспруденцію у теоретично-практичних правових пошуках оптимальної моделі романо-германської правової сім‘ї.

В умовах розвитку євроінтеграційних процесів актуальність дослідження доктринального підґрунтя формування романо-германської правової сім‘ї є беззаперечною. Ця проблема в науковій літературі досить активно розроблялась як зарубіжними вченими-романістами, так і правниками радянської доби, проте наукові надбання останніх мали тенденційний характер з огляду на продукування особливої, “радянської” правової системи.

До того ж проблема визначення концептуальних засад утворення континентальної правової системи характеризується відсутністю єдиних наукових підходів і в сучасній спеціальній літературі. Вчені-теоретики досліджують загальні тенденції формування романо-германської правової сім‘ї, проте в їх наукових працях нема єдності думок щодо визначення впливу римського права на цей процес. Проблема ж доктрини права, як ідейного підґрунтя створення та розвитку даної правової системи, розглядається у спеціальній літературі досить поверхово. Такий стан справ актуалізує необхідність наукового обґрунтування виокремленої проблеми. Усе це й зумовило вибір теми даного наукового дослідження, її структуру і зміст.

У процесі дослідження обраної теми ми зверталися до тих теоретичних надбань, що містяться в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених-романістів, фахівців загальнотеоретичних правових та цивілістичних наук. У цілому науково-теоретичною основою дисертаційного дослідження стали наукові праці з теорії та історії держави і права, історії політичних і правових учень, римського та цивільного права.

Різні загальнотеоретичні аспекти проблем римського права, прямо чи опосередковано, досліджували у своїх наукових працях представники вітчизняної та    зарубіжної     правової     науки   радянського  і  сучасного  періодів: С.С.Алексєєв,  С.Д. Гусарєв,  В.В. Копєйчиков,  В.В. Кравченко,  В.С. Нерсесянц, І.Б. Новицький, І.С. Перетерський, Ю.А. Тихомиров та інші.

Вагомим підґрунтям сформульованих у дисертаційному дослідженні теоретичних висновків та узагальнень стали положення, які розробляли у своїх працях учені-романісти. Насамперед, це стосується проблем історії розвитку римського права, його рецепції, системи римського права та його джерел, а також тих чи інших інститутів римського приватного права. Відтак, особлива   увага   приділялася   науковим   здобуткам   знаних   учених,    зокрема : В.Г.Виноградова, Д.Д. Грімма,  Д.В.  Дождєва,   В.К. Дронікова,   О.С. Йоффе,   Р.А.Калюжного,      А.І. Косарєва,      Л.І.   Петражицького,    О.А. Підопригори,  І.О.  Покровського,     Є.О. Скріпільова,    Б.Й. Тищика,     Є.О. Харитонова,    В.М. Хвостова, М.Х. Хутиза, З.М. Черніловського та інших. Водночас враховувалися теоретичні  надбання  зарубіжних  учених-романістів  М.Андрєєва,  Е. Аннерса,  Г. Бермана,  М. Гарсіа Гаррідо,  Л. Дюгі,  Р. Ієрінга,  Ж. Карбоньє,  М. Поленак-Акімовської,  І. Пухана,  Д. Рене,  Ч. Санфіліппо,   Дж. Франчозі та інших.

Крім наукових праць в основу дисертації ввійшли першоджерела, вивчення яких допомогло зрозуміти генезис впливу ідей, положень та норм римського права на історичний процес становлення континентальної правової системи. Це Дигести Юстиніана, кодифікації країн Західної Європи та України, інші нормативно-правові акти, які зазнали істотного впливу права Риму, тобто ті, що становлять об‘єктивну цінність у процесі дослідження доктринальної першооснови права та юридичної науки романо-германської правової сім‘ї та України.

У процесі написання наукової роботи аналізувалися, поряд із діючими, недіючі нормативно-правові акти, що дозволило використати потенціал римського права для вдосконалення чинного цивільного законодавства України.

  Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає напрямам Цільової комплексної програми НАН України № 0186.0.070872 “Актуальні проблеми історії українського національного державотворення”, а також визначається програмою наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005 – 2010 рр.