РОЗВИТОК І ЕФЕКТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ЯЛОВИЧИНИ Статья

Актуальність теми. В умовах системної економічної кризи через різке падіння доходів населення споживання м’яса та м’ясопродукції скоротилося на 40-50%. Понад 80% населення України споживає м’яса менше фізіологічної норми. У 2007 р. в порівнянні з 1990р. поголів’я молодняку великої рогатої худоби і тварин на відгодівлі в усіх категоріях господарств Луганської області скоротилося у 8,9 рази, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах – в 17 разів, а реалізація великої рогатої худоби в забійній масі відповідно – в 4,9 і 15,3 рази. Середньодобові прирости живої маси тварин коливались у межах 240-369г, а витрати кормів на 1ц приросту живої маси – 12,42-17,70 ц к.од. У 2007р. сільськогосподарськими підприємствами області було реалізовано 6,4 тис.т м’яса великої рогатої худоби в живій масі, одержано 27,6 млн.грн. збитку при рівні збитковості 37,8%.

У таких умовах поступово знижувався експорт й зростав імпорт та несанкціонований завіз у країну дешевого сепарованого м’яса, яке надходило на м’ясопереробні підприємства. Значні варіації за місяцями імпорту і несанкціонованого завозу м’яса призводили до нестабільності цін на продовольчому ринку, економічних негараздів в скотарстві та підвищення інвестиційних ризиків. Необхідність значних обсягів інвестицій на відбудову реформованих підприємств АПК та найменший термін їх окупності в птахівництві порівняно зі скотарством сприяли різкому збільшенню обсягів виробництва значно дешевших, ніж яловичина, м’яса птиці та продуктів його переробки.

Тому збільшення та підвищення ефективності виробництва м’яса великої рогатої худоби може бути досягнуто за умови високої продуктивності тварин та оптимальної їх живої маси при реалізації і раціонального використання кормових ресурсів пасовищ та сінокосів.

Відсутність стандартизації в такій сфері діяльності як виробництво м’ясопродуктів, непрозорість взаємозв’язків між учасниками ринку та виробництво продукції згідно затверджених технічних умов (а не стандартів) призводить до фальсифікації за асортиментом, рецептурою, ціною, якістю тощо. За такої ситуації дослідження проблем розвитку і ефективного функціонування підприємств на ринку яловичини є актуальним, а самі проблеми потребують розв’язання.

Проблемам формування і функціонування підприємств на ринку м’яса великої рогатої худоби присвячені праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених. Вагомий внесок зробили, зокрема: П.С. Березівський, Д.Т. Вінничук, Е.Н. Доротюк, М.В. Зубець, М.В. Калінчик, С.І. Кутиков, О.В. Мазуренко, А.Я. Маньковський, В.Я. Месель-Веселяк, Г. Мініш, О.А. Омельяненко, В.О. Пабат, М.К. Пархомець, Д.Б. Переверзнєв, В.Г. Рижков, М.М. Рудий, В. Славов, А.М. Стельмащук, Д. Фокс, А.В. Черекаєв, П.В. Щепієнко, Г.Т. Шкурін, О.М. Шпичак та інші.

Проте залишаються не достатньо вивченими питання збільшення можливостей ефективного виробництва яловичини в ситуації, що склалась в Україні, впливу експортно-імпортних операцій, несанкціонованого імпорту на цінову ситуацію на ринку м'яса і міських ринках, міжгалузевих відносин у м'ясопродуктовому підкомплексі, перспектив споживання м'яса та м'ясних продуктів, розвитку і функціонування підприємств на ринку яловичини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень відділу економіки ННЦ "Інститут землеробства УААН", які виконуються згідно плану науково-дослідної роботи на 2006-2010 рр. за темами: "Розробка науково-методологічних засад аграрної та соціальної політики в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК" (номер державної реєстрації 0101U010625) та "Розробка проекту структури посівних площ підприємств, що спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції та стратегії виходу галузі тваринництва на конкурентні рівні виробництва для різних природно-кліматичних зон" (договір з Мінагрополітики № 6.07.60 від 5 вересня 2007 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є узагальнення теоретичних, методологічних та методичних підходів до вивчення проблем аграрного і продовольчого ринків, в тому числі ринку яловичини, а також дослідження розвитку і функціонування підприємств на ринку яловичини, параметрів їх ефективного виробництва, попиту та пропозиції яловичини на внутрішньому й зовнішньому ринках, цінової стабілізації за рахунок квотування обсягів експортно-імпортних операцій і гармонізації міжгалузевих відносин між учасниками інтеграції.

Згідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:

· визначити поняття категорії ринку, в тому числі ринку продукції аграрної сфери та суть взаємозв’язків і взаємодію суспільних колективних та індивідуальних інтересів підприємств на аграрному ринку й формування попиту і пропозиції;

· узагальнити поняття і зміст категорії ″організаційно-економічний механізм″ як систему заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств на ринку м’яса великої рогатої худоби;

· дослідити тенденції виробництва м’яса великої рогатої худоби сільськогосподарськими підприємствами та можливості підвищення його ефективності;

· проаналізувати тенденції експортно-імпортних операцій, споживання яловичини залежно від сукупних доходів населення та співвідношень в цінах між основними видами м'яса й на цій основі - розробити прогноз виробництва м'яса всіма категоріями господарств до 2015 року;

· удосконалити методики оптимізації раціонів відгодівлі молодняку великої рогатої худоби, ступеня інтенсифікації та досягнення найбільш раціональної забійної живої маси тварин;

· удосконалити методику оптимізації структури стада, термінів відгодівлі тварин, одержання максимальної та рівновеликої рентабельності виробництва яловичини і кормів;

· удосконалити методичні підходи до калькуляції собівартості приросту живої маси молодняку великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі;

· проаналізувати та встановити закономірності поведінки цін на яловичину залежно від обсягів щомісячного імпорту та виробництва м'яса птиці;

· розробити міжгалузевий баланс, оптимізувати на основі рецептур та визначити найбільш ефективне використання продуктів забою тварин і розрахувати еквівалентні норми встановлення ціни при переробці яловичини й свинини на м'ясопродукти та розподілу прибутку між учасниками інтеграції.

Об'єктом дослідження є розвиток і функціонування підприємств на ринку яловичини та регулювання економічних відносин у ланцюгу «виробництво-переробка-споживання».

Предметом дослідження є механізми розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств по виробництву м'яса великої рогатої худоби, процеси ціноутворення і міжгалузеві відносини між учасниками інтеграції та закономірності споживання м'яса.

Методологія і методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є основні положення економічної теорії, системний аналіз у ланцюгу «виробництво-переробка-споживання» яловичини, а також міжгалузевих відносин, що відбуваються в ньому. У роботі застосовані наступні методи: абстрактно-логічний (при дослідженні теоретичних основ формування продовольчого ринку, особливостей його функціонування); статистичних групувань (для вивчення можливих комбінацій ресурсів, які забезпечують ефективне виробництво яловичини; рівнів споживання яловичини залежно від доходів населення); динамічних рядів (при прогнозуванні обсягів виробництва яловичини, свинини та м'яса птиці); графічний (для наглядного зображення тенденцій експорту-імпорту, собівартості, цін тощо); кореляційно-регресійного аналізу (при прогнозуванні споживання яловичини залежно від доходів населення); економіко-математичний (при оптимізації раціонів відгодівлі, визначенні найбільш раціональної забійної живої маси тварин, структури стада, термінів відгодівлі тварин, найбільш ефективного використання продуктів забою тварин); міжгалузевого балансу (при поданні технологічних взаємозв'язків при виробництві м'ясопродуктів у матричній формі, проведенні структурного аналізу та оцінки впливу змін цін окремих ресурсів на ефективність системи, розрахунку еквівалентних цін та розподілу прибутку між учасниками інтеграції).

Інформаційною основою дослідження є офіційні дані Держкомстату, Мінагрополітики, річних звітів сільськогосподарських підприємств України, окремих сільськогосподарських підприємств, митної статистики, Інтернету, окремі дані науково-дослідних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наступному:

вперше:

· запропоновано методику розрахунку міжгалузевого балансу з одночасною оптимізацією розподілу продуктів забою молодняку великої рогатої худоби та свиней на основі рецептур виготовлення ковбас та м'ясопродуктів за критерієм - одержання максимуму доходу суб'єктів системи "виробництво-переробка-споживання";

удосконалено:

· методику оптимізації структури стада, раціонів відгодівлі з урахуванням типу будови тіла тварин (великі, середні, дрібні породи), статі (некастровані бики, бики-кастрати, телиці), досягнення ними забійних кондицій за різного віку, термінів відгодівлі та їх живої маси за критерієм - одержання максимальної та рівновеликої рентабельності виробництва яловичини і кормів;

· методичні підходи до калькуляції собівартості приросту живої маси молодняку великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі шляхом розрахунку статей витрат залежно від середньорічного поголів’я тварин у статевовіковій групі;

дістали подальшого розвитку :

· поняття аграрного ринку як сукупності економічних відносин та форми обміну, що забезпечують функціонування галузей АПК на засадах державного регулювання, яке здійснюється з метою розв’язання протиріч у рівнях розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, досягнення і збереження здорового конкурентного середовища в сільському господарстві, яке є найбільш ризиковою сферою економіки і задовольняє потреби населення в продуктах харчування;

· категорія ″організаційно-економічний механізм″, що являє собою систему скоординованих економічних елементів, (закономірностей, правил, методів, інструментів та форм) і зв’язків між ними, а також управління цими елементами та зв’язками, які відображають особливості функціонування галузі, виробництва і реалізації продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, забезпечують ефективність діяльності підприємств у зовнішньому середовищі з орієнтацією на поставлені цілі;

· рекомендації щодо державного регулювання цін для товаровиробників і продовольчих ринків шляхом регулювання (квотування) обсягів імпорту та виробництва для вітчизняних споживчих потреб з налагодження відповідного моніторингу на ринку м’яса.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень щодо регулювання цін на яловичину шляхом контролю обсягів імпорту та запобігання несанкціонованого імпорту дешевого сепарованого м’яса (дрібних частин туш), яке надходить на м’ясопереробні підприємства, а також структурного аналізу за допомогою міжгалузевих балансів на рівні м’ясопереробних підприємств можуть бути використані органами виконавчої влади при розробці систем підтримки товаровиробників та прийнятті управлінських рішень на ринку продовольства. Аналітичні розробки щодо можливості квотування імпорту м’яса як основного засобу державного регулювання цін на продовольчому ринку прийняті до впровадження Департаментом тваринництва Мінагрополітики (довідка Кабінету Міністрів б/н, від 31.10.2008р.).