У першому розділі «Теоретико-методологічні засади розвитку прикордонних територій на основі активізації міжсекторного партнерства» розглянуто сутність розвитку прикордонних територій, узагальнено теоретико-методологічні підходи до визначення «міжсекторного партнерства», виокремлено головні проблеми взаємодії учасників партнерства і впливу останнього на соціально-економічний розвиток території.
Опрацювання літературних джерел дозволило сформулювати бачення сутності розвитку прикордонних територій, акценти у якому зміщуються на активізацію міжсекторного партнерства, поглиблення співпраці в рамках утворення нових інституцій, єврорегіонів, специфічного функціонування інфраструктури, які в сукупності обумовлюють складний процес якісних змін. Підкреслено, що кордон як фізичне обмеження, яке використовується для відокремлення території певної держави, водночас виконує функції бар’єру, фільтру, відкритого кордону і контакту. У процесі дослідження визначено, що роль та функції з розвитку прикордонних територій можуть бути реалізовані суб’єктами транскордонного співробітництва в рамках МСП. Потенційно активними суб’єктами, які можуть ініціювати партнерство, є громадські організації, агенції регіонального розвитку, центри інноваційного розвитку, представники органів влади, суб’єкти господарювання та інші структури. З’ясовано, що для розвитку прикордонних територій необхідно активізувати оптимальні форми партнерства та створити належні умови функціонування відповідних структур. На основі аналізу наукових здобутків у сфері дослідження МСП показано, що основний зміст партнерства полягає в налагодженні конструктивної взаємодії між трьома силами, які діють на суспільній арені. Зазначено, що кожен із трьох секторів, займаючи свою нішу в суспільстві, не надто прагне ділитися зайнятими позиціями з іншими секторами, залишаючись при цьому тільки в межах своєї ніші.
У процесі аналізу досліджено основу міжсекторного партнерства, що дало можливість сформулювати визначення МСП як співпрацю зацікавлених осіб, організацій різних секторів, що прагнуть використовувати спільні ресурси для розвитку та досягнення добробуту через вироблення цілісного програмного підходу до ефективного використання людських, природних, матеріальних та фінансових ресурсів із застосуванням і використанням комплексу відповідних інструментів та механізмів прискореного розвитку територій, зокрема прикордоння. Зазначено, що одним із засадничих чинників для здійснення подібної діяльності слід визнати існування партнерської мережі, яка об’єднує агенції регіонального розвитку, громадські організації, торгово-промислові палати, представників органів влади та бізнесу.
На сьогодні міжсекторне партнерство є одним із компонентів зміцнення конкурентоспроможності прикордонних територій і здійснює вагомий вплив на прискорення їх розвитку та підвищення добробуту мешканців. Обґрунтовано, що оптимальне використання та активізація всіх ресурсів партнерів дозволяє усвідомлено долати негативні риси співпраці. Використання когнітивної моделі прийняття управлінських рішень із застосуванням моделі «Сітка Томаса – Кілмена» та накладенням на неї моделі Альфреда Паретто дозволяє здійснювати пошук рівня взаємовигідної співпраці між партнерами в ринковому середовищі.
На основі вивчення існуючих літературних джерел з проблем формування та розвитку міжсекторного партнерства і методів його регулювання удосконалено класифікацію факторів, які впливають на розвиток територіальних угруповань за певними ознаками: як явище та як процес впливу на суб’єктно-об’єктному рівні. Посилення впливу МСП є важливою складовою суспільного життя, оскільки рівень використання потенціалу партнерства є вагомим при вирішенні практичних завдань управління соціальним економічним розвитком, розробки і реалізації програм та стратегій розвитку прикордонних територій.
З огляду на МСП визначено основні підходи до дослідження розвитку прикордонних територій, а саме: концептуальний – представляє партнерство як стосунки між різними прошарками, групами в масштабах всього соціуму; інструментальний – розглядає партнерство як технологію взаємодії суб’єктів в рамках конкретних сфер життєдіяльності: соціально-трудовій, зайнятості, ринку праці, соціально-економічній, політико-правовій сферах тощо.
Аналіз нормативно-правових аспектів МСП та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду міжсекторного партнерства дозволило виявити значний вплив МСП на розвиток території і залучення громадськості до спільного діалогу між владою і бізнесом щодо вирішення існуючих проблем територіального розвитку. Доведено, що успішне функціонування міжсекторного партнерства виступає стратегічним інструментом розвитку територій, значною мірою стимулює їх розвиток і дозволяє формувати конкурентні переваги територій.
У другому розділі «Аналіз розвитку міжсекторного партнерства на прикордонних територіях» досліджено і проаналізовано вплив міжсекторного партнерства на соціально-економічні показники розвитку прикордонних територій. Для дослідження було обрано наступні райони: Мостиський Львівської, Ужгородський Закарпатської та Верховинський Івано-Франківської областей. Досліджувані території межують із країнами ЄС, мають давню історію прикордонного співробітництва, значну кількість громадських організацій, які залучають кошти та реалізовують проекти і програми в рамках міжнародної технічної допомоги, а також є учасниками Карпатського єврорегіону.
Метою побудови моделей є оцінка рівня сфер життєдіяльності прикордонної території в річний період часу. Оскільки окремо взята сфера діяльності прикордонної території, як і сама територія, – це багатомірна економічна система, в роботі застосовано один із методів таксономії – метод рівня розвитку. Визначення оцінки впливу міжсекторного партнерства на розвиток прикордонних територій здійснено за наступними етапами:
узагальнено найбільш вживані з існуючих систем показників оцінки рівня соціально-економічного розвитку прикордонних територій;
проведено експертний аналіз з метою формування системи показників для опису життєдіяльності прикордонних територій у порівняльному розрізі;
розроблено алгоритм формування системи показників соціально-економічного розвитку прикордонних територій, що ґрунтується на поєднанні евристичних і математичних методів їхнього обґрунтування.
Здійснено аналіз сфер життєдіяльності протягом 2007-2009 років за рівнем їх розвитку на досліджуваних прикордонних територіях, серед яких: промисловість, сільське господарство, фінансово-інвестиційна сфера, демографічна сфера, споживання, трудові ресурси, соціальна інфраструктура. Факторами, за якими проведена та побудова парна кореляція, є відповідні річні значення інтегральних показників рівня соціально-економічного розвитку як окремих вищезазначених сфер життєдіяльності досліджуваних прикордонних територій, так і загалом території. Розглянуті рівні розвитку окремих сфер життєдіяльності
