У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, ступінь її розробленості; визначено мету, задачі, об’єкт і предмет, описано методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; описано характер публікацій і структуру дисертації.
У першому розділі – «Розвиток професійної компетентності заступника директора професійно-технічного навчального закладу як проблема професійної педагогіки» – уточнено понятійно-категоріальний апарат дисертаційного дослідження на засадах суб’єктно-діяльнісного і компетентнісного підходів до розвитку професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи, здійснено аналізнаукової й психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми: визначено роль професійної компетентності в управлінській діяльності заступника директора з навчально-виробничої роботи; викладено концепцію дослідження проблеми розвитку професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи у ПТНЗ.
Результати аналізу проблеми показали, що розвиток професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи гальмується низьким рівнем його мотивації до підвищення кваліфікації, стажування й самоосвіти у міжкурсовий період, що негативно позначається на якості виконання ним посадових обов’язків, культурі управління навчально-виробничим процесом у ПТНЗ.
Вивчення наукових джерел дало змогу з’ясувати, що немає єдиного підходу до визначення поняття «професійна компетентність». Найчастіше його трактують якскладну якість особистості, що ґрунтується на знаннях, уміннях, навичках, а також засобах і прийомах їх реалізації на практиці, у спілкуванні й розвитку (саморозвитку) особистості (Л. Мітіна); володіння людиною відповідною компетенцією, що включає особистісне ставлення до неї та до предмета діяльності (А. Хуторський); загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, здобутих завдяки навчанню (С. Боднар) та ін.
Професійна компетентність заступника директора з навчально-виробничої роботи розглядається автором як інтегральне особистісно-професійне утворення, що охоплює сукупність професійних компетентностей, необхідних для успішного вирішення завдань управлінського характеру, які виникають у різних сферах професійної діяльності в організації навчально-виробничого процесу у ПТНЗ.
З’ясовано, що професійна діяльність заступника директора з навчально-виробничої роботи передбачає не тільки широке застосування компетентностей теоретичного і практичного характеру в організації навчально-виробничого процесу у ПТНЗ, а й наявність потреби в стажуванні та самоосвіті, які мотивують його як суб’єкта управлінської діяльності до підвищення кваліфікації у міжкурсовий період.
Для визначення переліку професійних компетентностей заступника директора з навчально-виробничої роботи було проведено порівняльний аналіз видів його професійної діяльності (технологічної, психолого-педагогічної, аналітичної, методичної, інформаційної, управлінської). Систематизація отриманих даних дозволила визначити перелік професійних (комунікативна, комп’ютерна, соціальна, підприємницька, культурологічна, психолого-педагогічна, правова, менеджерська, маркетингова, методична, технологічна, інформаційно-комунікаційна) компетентностей, загальних для всіх видів професійної діяльності заступника директора з навчально-виробничої роботи у ПТНЗ.
Концепція дослідження проблеми ґрунтується на врахуванні філософських, гуманістичних, культурологічних, психологогічних, педагогічних та інших підходів до підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ, теоретичних положень та ідей щодо сутності професійного розвитку особистості заступника директора з навчально-виробничої роботи, його самореалізації в управлінській діяльності.
У другому розділі – «Педагогічні умови розвитку професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи у професійно-технічному навчальному закладі» –обґрунтованопедагогічні умови розвитку професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи: розкрито особливість моделі розвитку професійної компетентності, викладено технологію розвитку професійної компетентності, запропоновано інформаційно-комунікаційне забезпечення його діяльності у ПТНЗ.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що професійна компетентність заступника директора з навчально-виробничої роботи набуває розвитку, якщо забезпечити такі педагогічні умови: впровадження моделі розвитку професійної компетентності у міжкурсовий період підвищення кваліфікації; використання технології розвитку професійної компетентності з основами освітнього менеджменту; застосування інформаційно-комунікаційного забезпечення, що охоплює інтерактивну платформу для проведення вебінарів, інтернет-конференцій, презентацій та індивідуального консультування.
У розділі обґрунтовано модель розвитку професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи у міжкурсовий період підвищення кваліфікації (рис. 1).
Особливість моделі полягає у забезпеченні навчання суб’єктів управління (заступники, які обіймають посаду та кандидати, які знаходяться в резерві на посаду) в «Школі професійної компетентності», що представлена системою тренінгів професійного спрямування: базовий тренінг «Професійний старт» (оволодіння основами проектування власної професійної діяльності), тренінг «Культура управління» (оволодіння технологією освітнього менеджменту), тренінг «Соціальне партнерство» (вивчення інтерактивних технік партнерської взаємодії). Стажування в умовах ПТНЗ являє собою набуття заступником директора з навчально-виробничої роботи практичного досвіду та удосконалення рівня професійної компетентності щодо самостійного прийняття рішень з проблем управління навчально-виробничим процесом. Стажування на виробництві орієнтує його на оволодіння сучасними виробничими технологіями, прогресивними формами управління трудовими колективами в умовах ринкової економіки.
Обґрунтовано технологію розвитку професійної компетентності заступника директора з навчально-виробничої роботи, яка реалізується упродовж шести етапів: самодіагностування заступника директора з навчально-виробничої роботи, діагностування готовності до здійснення професійної діяльності; оволодіння основами освітнього менеджменту; вдосконалення культури управління; вивчення передового педагогічного та виробничого досвіду; підготовка програм подальшого індивідуального професійного розвитку. Упровадження цієї технології буде ефективним за умови проходження заступника директора з навчально-виробничої роботи стажування умовах ПТНЗ та на виробництві, його активності у тренінгах професійного спрямування та самоосвіті з метою оволодіння новими знаннями і вміннями з самоменеджменту.
