РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОГО ОВОЧЕКОНСЕРВНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЙОГО ПРОДУКЦІЇ Статья

Актуальність теми. Формування конкурентоспроможного виробництва овочеконсервної продукції у сільськогосподарських підприємствах є одним з найважливіших завдань вирішення продовольчої безпеки країни. Підвищення конкурентоспроможності овочів та продуктів їх переробки є основою для забезпечення ефективного функціонування овочеконсервного підкомплексу на внутрішньому ринку і створення умов для виходу його на зовнішній ринок.

Проблеми, пов’язані з конкуренцією та конкурентоспроможністю знайшли всебічне вивчення у працях вчених-економістів зарубіжних - Брю С.Л., Кейнса Дж., Котлера Ф., Макковелла К.Р., Сміта А., Томпсона А.А., Портера М.Е., Рікарда Д., Робінзона Дж., Шумпетера Й., Хайєка Ф.А та інших, російських – Азоєва Г.Л., Задоя А.А., Кулєшової А.Б., Магомедова Ш.Ш., Фатхутдінова Р.А., Юданова А.Ю. та інших, а також українських - Башнянина Г.І., Гаркавенка С.С., Гудзинського О.Д., Должанського І.З., Загорної Т.О., Кардаш В.Я., Крамаренка В.І., Холода Б.І., Лазура П.Ю., Медвєдєва В.С. та ін.

Питання розвитку і ефективного функціонування овочеконсервного підкомплексу досліджували Гальчинська В.А., Ганечко Л.О., Доброзорова О.В., Кальченко С.В., Криворучко В.І., Мармуль Л.О., Ручкін О.В., Рудь А.М., Скляревський М.О., Червен І.І., Шумейко А.І. та інші вітчизняні вчені.

Щодо питань, пов’язаних із забезпеченням належної конкурентоспроможності овочів та овочеконсервної продукції, то вони потребують більш детального дослідження. Зокрема, це стосується розвитку та удосконаленню ринку продукції овочеконсервного підкомплексу, формуванню асортименту овочів та продуктів їх переробки з урахуванням попиту і пропозицій ринку. Не в повній мірі залишаються розробленими моделі інтеграційних зв’язків між виробниками овочів та переробними підприємствами, маркетингові стратегії подальшого розвитку овочеконсервного підкомплексу, не існує єдиної методики оцінки конкурентоспроможності продукції овочеконсервного підкомплексу. Актуальність теми, її практичне значення та недостатня теоретична і методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з теми «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в агропромисловому комплексі» (номер державної реєстрації 0106U009689).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розроблення методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розвитку овочеконсервного підкомплексу і підвищення конкурентоспроможності його продукції. Відповідно до цього було поставлено і вирішено наступні завдання:

- дослідити загальнотеоретичні аспекти конкурентоспроможності та її особливості в овочеконсервному підкомплексі;

- уточнити методику оцінки конкурентоспроможності продукції підкомплексу;

- проаналізувати розвиток і сучасний стан конкурентоспроможності овочів та продуктів їх переробки у регіоні;

- обґрунтувати пропозиції з концентрації, оптимізації рівнів спеціалізації та інтенсифікації овочівництва;

- розробити рекомендації щодо поглиблення інтеграційних процесів в овочеконсервному підкомплексі;

- дослідити маркетингову стратегію ринку з метою удосконалення ціноутворення та обґрунтування ефективної політики реалізації овочеконсервної продукції.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси розвитку та формування конкурентоспроможного ринку овочеконсервної продукції.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні положення, пов’язані з процесом розвитку та формування конкурентоспроможності овочів і продуктів їх переробки у ринкових умовах.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є основні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти держави, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми дослідження.

У процесі дослідження використано ряд методів, серед яких: монографічний (висвітлення позицій вчених з теоретико-методичних основ конкурентоспроможності овочеконсервного підкомплексу, досягнень науки та передового досвіду); абстрактно-логічний (при узагальненні та формуванні висновків); індексний (при аналізі сучасного стану овочівництва); кореляційно-регресивний (при аналізі впливу факторів інтенсифікації на розмір прибутковість галузі); економіко-статистичний аналіз (групування, розрахунок статистичних параметрів, дослідження рядів динаміки); розрахунково-конструктивний (при розрахунках оптимального проектного асортименту овочів у СВК «Авангард» Жовтневого району, а також при визначенні потреби у сировині ЗАТ «Вознесенський консервний завод»); експертний (при формуванні методики оцінки конкурентоспроможності овочевої продукції).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у наступному.

Вперше:

- запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності овочевої продукції з урахуванням особливостей галузі (сортовий склад овочів, напрями та обсяги їх використання, порядок ціноутворення).

Удосконалено:

- методичні підходи щодо проектування виробництва оптимального асортиментного складу овочів – на основі врахування попиту споживачів та спеціалізації сільськогосподарських підприємств, досвіду передових підприємств галузі;

- методичні підходи щодо виявлення конкурентних позицій на ринку продукції на основі розробленої конкурентної картки сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві овочів;

- модель побудови та функціонування інтегрованого формування за техніко-економічними, технологічними, фінансовими, маркетинговими показниками на базі конкретного консервного заводу з включенням до нього овочівницьких господарств;

- модель функціонування вузькоспеціалізованого комплексу заморозки овочевої продукції для забезпечення нею потреб споживачів, більш повного використання сировинної бази підприємствами та розширення ринкового сегменту;

- модель створення маркетингової служби на базі обласного управління сільського господарства і продовольства та визначено її основні функції (у тому числі надання рекомендацій щодо оптимізації структури виробництва овочів задля забезпечення належної пропозиції продукції та уникнення випадків дефіциту і надлишку їх на ринку з метою стабілізації цін).

Дістало подальший розвиток:

- маркетингова стратегія розвитку гуртового ринку овочеконсервної продукції, головною метою якого є удосконалення економічних взаємовідносин між партнерами овочеконсервного підкомплексу (розвиток інформаційної та маркетингової інфраструктури);

- політика ціноутворення на овочеву продукцію, що враховує напрями її реалізації (переробним підприємствам та посередницьким структурам).

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають наступні розробки: формування оптимальної структури площі овочевих культур з урахуванням умов ринку; рекомендації щодо створення інтеграційного формування овочеконсервного напрямку з метою підвищення конкурентоспроможності овочеконсервної продукції; проект формування гуртово-торгівельної структури з метою забезпечення учасників ринку необхідною маркетинговою інформацією.

Розроблені пропозиції щодо формування і забезпечення ефективного функціонування конкурентоспроможного овочеконсервного підкомплексу прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 330/01/09-01-29/08 від 29.08.08р.), закритим акціонерним товариством «Вознесенський консервний завод» (довідка № 31 від 12.05.2008р.), сільськогосподарським виробничим кооперативом «Авангард» Жовтневого району (довідка № 55 від 14.05.2008р.) для впровадження у практику підприємств. Перелічені вище практичні розробки представляють інтерес і для інших регіонів України.

Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін.

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження сформульовано та обґрунтовано здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: міжнародних – «Соціально-економічні проблеми села в пореформений період» (22 – 24.09.04р., м. Миколаїв); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (01 -02.03. 07р., м. Харків), «Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика» (26 – 28.09.07р., м. Миколаїв); регіональних – Причорноморські науково-практичні конференції (20 – 22.04. 05р., 11 – 13.04.07р., 9 – 11.04. 08р.).

Публікації. За матеріалами та результатами дисертаційного дослідження опубліковано 4 одноосібних та 1 у співавторстві статей у збірниках наукових праць та 4 тези у матеріалах конференцій (загальним обсягом 2,1 умовних друкованих аркушів) у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 236 сторінках, у тому числі - 169 сторінок основного тексту. Матеріал дисертації проілюстровано 40 таблицями, 3 рисунками на 2 сторінках, 22 додатками на 42 сторінках. Список використаних джерел викладений на 20 сторінках і складається з 206 найменувань.