РОЗВИТОК СИСТЕМИ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Детермінована нагальністю питань і гостротою проблем, які виникають в результаті істотних змін характеру та специфіки зовнішньоекономічної діяльності та підвищення значення зовнішніх торговельних зв’язків для України в сучасних умовах суспільного поступу, лібералізація зовнішньоекономічної сфери діяльності в Україні, яка упродовж останніх років помітно інтенсифікується в зв’язку зі вступом країни до СОТ та здійснюваним євроінтеграційним курсом державної політики, створює передумови для подальшого розвитку економічної взаємодії між вітчизняними та зарубіжними суб’єктами господарювання. Динамічність цих процесів закономірно визначає потребу у розробленні й оптимізації відповідної системи інструментів і заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Звернення до вітчизняної і зарубіжної практики свідчить, що одним із важливих механізмів впливу держави на зовнішньоекономічну діяльність є митне регулювання. Сучасні реалії суспільного розвитку, які характеризуються інтенсифікацією світових процесів глобалізації й інтеграції, відкритістю ринків торгівлі та жорсткою конкуренцією на них, актуалізують важливість здійснення наукового аналізу сучасного стану вітчизняної системи митного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю, дослідження світових тенденцій її розвитку та на цій основі розробки науково-теоретичних засад, методологічного підґрунтя та пошуку шляхів її оптимізації.

Вагомий внесок у розроблення теоретичних і методичних проблем розвитку та практичних аспектів регулювання зовнішньої торгівлі і діяльності митної служби в Україні зробили вітчизняні і зарубіжні вчені: Ю.П. Битяк, В.В. Булюк, О.П. Гребельник, А.А. Дубиніна, Ю.М. Дьомін, Ф.Л. Жорін, О.Б. Єгоров, С.В. Ківалов, Б.А. Кормич, В.В. Лагодієнко, Н.А. Липовська, Н.І. Машина, В.І. Мунтіян, В.П. Науменко, А.П.Павлов, П.В. Пашко, С.І. Пирожков, Д.В. Приймаченко, В.А. Русскова, С.В. Сорокіна, С.С. Терещенко, В.А. Шамахов. М.Г. Шульга, та ін. Зусиллями означених вище науковців і дослідників сформовано наукову базу для проведення наукових досліджень у предметній сфері.

У зазначених вище наукових працях підходи до митного регулювання переважно пов’язуються з адміністративними заходами держави, в яких не завжди враховується економічна природа ризиків, що виникають в зовнішньоекономічній діяльності та їх вплив на митне регулювання. Наразі, цілісного наукового дослідження, в якому комплексно досліджено розвиток системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні з урахуванням ризиків до цього часу не було здійснено. Як свідчить практика, обов’язковою умовою успішної реалізації Україною своїх потенційних можливостей, активного і повномасштабного її входження до світового економічного простору є запровадження в практику митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності сучасних механізмів мінімізації негативного впливу ризиків, які виникають в умовах ринкових відносин. Актуальність, теоретичне і практичне значення та недостатня розробленість означених проблем зумовили вибір теми та постановку завдань дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з пріоритетними напрямками науково-технічного розвитку Державної Митної Служби України на 2006-2010 рр., зокрема з науково-дослідною роботою „Розробка системи аналізу та управління ризиками в галузі митної справи” (номер державної реєстрації № 0108U001655) в якому здобувач брав участь як виконавець. Особистий внесок дисертанта полягає в проведенні в складі НДДКР дослідження „Вдосконалення та уніфікація програми „Ризики”, результати якого було використано при розробленні проекту Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України” та відповідних нормативно-правових актів (довідка № 11/3-27/9475 від 28.08.2006). Дисертація є складовою науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права за темою „Ефективне використання ресурсного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації № 0109U002938).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності і особливостей розвитку системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та на цій основі розробці практичних рекомендацій щодо її вдосконалення в Україні шляхом запровадження сучасних механізмів мінімізації негативного впливу ризиків, які виникають в умовах ринкових відносин.

Для досягнення мети дослідження було поставлено наступні завдання:

- дослідити теоретичні аспекти управління ризиком у митній сфері і розвинути понятійний апарат ризик-менеджменту з урахуванням специфіки діяльності митних органів;

- розробити концепцію системи здійснення митного контролю та митного оформлення вантажів із застосуванням системи аналізу та управління митними ризиками в пунктах пропуску;

- удосконалити стратегію розвитку системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- обґрунтувати методичний підхід до групування митних органів для розподіленого впровадження стандартів Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур;

- розробити модель планування бюджету витрат митних органів на розвиток інформаційних технологій;

- визначити систему принципів прийняття рішень про застосування міжнародних стандартів і вимог до організації і здійснення митних процедур;

- обґрунтувати напрями приведення вітчизняного митного законодавства у відповідність до міжнародних норм і стандартів у сфері митної справи, а також напрями реформування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та управління митною службою.

Об’єкт дослідження – процеси розвитку системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні в умовах ризиків трансформації міжнародного економічного співробітництва.

Предмет дослідження – теоретико-методичні та прикладні аспекти розвитку системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та управління митними ризиками в Україні.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: теоретичний (аналіз документальної бази: законів, підзаконних нормативно-правових актів, статистичних даних, першоджерел з державного управління, економіки та інших наук, дозволив застосувати міждисциплінарний підхід до вивчення проблематики дослідження); емпіричний (аналіз наукових праць вітчизняних і західних учених дав змогу розглянути природу та сутність процесу державного управління); порівняльний (передбачав пошук напрямів реформування державного управління на основі вивчення зарубіжного досвіду і можливостей запровадження його окремих елементів у вітчизняну практику).

З метою розкриття природи й особливостей організації і здійснення митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності застосовано структурно-функціональний підхід. Для розроблення практичних рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення розвитку вітчизняної системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом запровадження сучасних механізмів мінімізації негативного впливу ризиків, які виникають в умовах ринкових відносин використовувалися методи узагальнення і прогностичний. Було також застосовано методи статистичного аналізу (задля наукового обґрунтування висновків необхідними інформаційно-цифровими характеристиками щодо функціонування системи митного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю, об`єктивного відображення сучасного стану, динаміки й тенденцій її розвитку), ідентифікації та моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є науковою роботою, в якій автором отримано нові результати і розроблено наукові положення, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему – вдосконалення вітчизняної системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльністю шляхом запровадження сучасних механізмів управління ризиками і мінімізації негативних наслідків їх впливу. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- розроблено концепцію системи здійснення митного контролю та митного оформлення вантажів із застосуванням системи аналізу та управління митними ризиками в пунктах пропуску, яка передбачає попередження порушення митних правил, а також запобігає ввезенню товарів та інших предметів з великим ступенем ризику (або створення ризикованої ситуації) до їх фактичного ввезення на митну територію України;

удосконалено:

- стратегію розвитку системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, в основу якої покладено впровадження в практику вітчизняної митної служби автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, застосування якої суттєво підвищить якість ідентифікації ризиків та митного оформлення, що в свою чергу сприятиме забезпеченню дотримання законності й удосконаленню системи митного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю в Україні, її наближенню і адаптації до європейських вимог і стандартів;

- методичний підхід до групування митних органів для розподіленого впровадження стандартів Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, що ґрунтується на методах класифікації митних підрозділів, моделях дослідження статистичної значимості змін показників діяльності митних підрозділів при впровадженні стандартів конвенції, поширенні стандартів тільки на такі класи митних підрозділів, у представників яких експеримент показав позитивні результат;

- модель планування бюджету витрат митних органів на інформаційні технології, яка передбачає детальну систематизацію інвестицій по групах витрат, з урахуванням критеріїв поділу при плануванні і забезпечить ефективний моніторинг фактично здійснених витрат на інформатизацію системи митних органів;

набули подальшого розвитку:

- понятійний апарат ризик-менеджменту – запропоновано визначення понять «ризик в митному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності», «об’єкт ризику в митному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності», «управління ризикованими ситуаціями» з урахуванням специфіки діяльності митних органів;

- класифікація митних ризиків, їх джерел і об’єктів, з урахуванням специфіки системи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яка дозволяє більш точно ідентифікувати ризики на всіх стадіях здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- система принципів прийняття рішень про застосування стандартів Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, які враховують основні функції і специфіку діяльності митних органів України в контексті зовнішніх і внутрішніх викликів сьогодення;

- магістральні напрями приведення вітчизняного митного законодавства у відповідність до міжнародних норм і стандартів у сфері митної справи, реформування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та управління митною службою з метою мінімізації впливу негативних наслідків ризиків.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання теоретичних, методичних і практичних результатів при формуванні стратегічних і програмних документів органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, у практичній діяльності митних органів. Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, використано у практичній діяльності Державної митної служби України при розробленні наказів, положень та розпорядчих документів (довідка № 11/3-27/9475 від 28.08.2006); Академії митної служби України при підготовці фахівців за напрямом “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (довідка № 11/625 від 16.04.2009); в навчальному процесі Міжнародного університету бізнесу і права (довідка № 127/2 від 17.12.2010). Матеріали дисертаційної роботи також можуть бути використані при підготовці проекту Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України”, вдосконалення і приведення відповідних нормативно-правових актів у відповідність до вимог Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною науковою працею, отримані у процесі дослідження наукові результати, теоретичні положення, висновки і рекомендації отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві у дисертації використано лише ідеї та положення, отримані автором особисто. Внесок автора в опубліковані в співавторстві роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення і наукові висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: “Митна політика та митна безпека як основні складові забезпечення зовнішньоекономічної діяльності держави” (Дніпропетровськ, 2005); „Управління ризиками як один із засобів щодо забезпечення митної безпеки держави” (Київ, 2007); “Таможенная безопасность государства” (Москва, 2007); “Ризики в зовнішньоекономічній діяльності” (Дніпропетровськ, 2008); “Застосування методів аналізу та управління ризиками в Держмитслужбі України” (Київ, 2008); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Міжнародного університету бізнесу і права (2009-2011 рр.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 14 публікаціях, в т.ч. у 7 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,4 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 4,4 умовн. друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 252 сторінки, із них обсяг основного тексту – 215 сторінок. Список використаних джерел включає 158 найменувань на 19 сторінках. Робота містить 7 таблиць, 21 рисунок, додатки на 16 сторінках.