РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Автореферат

Актуальність теми. Ринкові трансформації національної економіки, невід’ємною складовою яких є земельна реформа, зумовили серйозні зрушення у формах власності на землю і господарювання на ній. Ринкове середовище вимагає удосконалення процесів регулювання земельних відносин, чим підвищується актуальність обраної теми. Виникає необхідність розробки напрямів подальшого розвитку земельних відносин, спрямованих на досягнення ефективного, екологобезпечного землекористування, удосконалення земельного законодавства, формування інфраструктури ринку земель сільськогосподарського призначення, включення вартості землі в економічний оборот, що сприятиме формуванню інвестиційно-привабливого землекористування, розв’язанню економічних, соціальних та екологічних проблем села. Реалізувати дані положення можна шляхом налагодження виваженої і послідовної державної політики та запровадження належного фінансування землеохоронної діяльності.

У цьому зв’язку проблема розвитку та удосконалення земельних відносин є вкрай актуальною.

Теоретичні та практичні засади розвитку земельних відносин у сільському господарстві досліджувались у роботах Андрійчука В.Г., Гайдуцького П.І., Гуцуляка Г.Д., Добряка Д.С., Лукінова І.І., Месель-Веселяка В.Я., Новаковського Л.Я., Русана В.М., Саблука П.Т., Сохнича А.Я., Трегобчука В.М., Третяка А.М., Федорова М.М., Хвесика М.А., Юрчишина В.В. та ін.

Разом з тим ситуація у сфері земельних відносин залишається досить складною і потребує невідкладного розв’язання, що зумовило вибір теми та завдань дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт відділу земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за темою “Розробити науково-методологічні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в ринкових умовах господарювання” (державний реєстраційний номер 0106U006644). Участь автора полягає в опрацюванні напрямів розвитку земельних відносин на регіональному рівні та розробці пропозицій щодо удосконалення оцінки сільськогосподарських угідь.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування і розробка пропозицій щодо удосконалення та подальшого розвитку земельних відносин у сільському господарстві в умовах становлення ринкової економіки.

Для досягнення зазначеної мети вирішувались наступні завдання:

- узагальнити теоретико-методологічні засади розвитку земельних відносин в умовах становлення ринкової економіки;

- проаналізувати сучасний стан земельних відносин у реформованих сільськогосподарських підприємствах;

- визначити напрями реалізації громадянами прав власності на землю в результаті проведення земельної реформи;

- дослідити соціально-економічні наслідки реформування земельних відносин;

- удосконалити науково-методологічні підходи до визначення економічної та нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель в ринкових умовах господарювання;

- розробити пропозиції щодо перспектив формування і розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення;

- обґрунтувати напрями поліпшення екологічного стану сільськогосподарських угідь.

Об’єктом дослідження є процес розвитку земельних відносин в умовах ринкових трансформацій форм власності на землю на прикладі Вінницької області.

Предметом дослідження є сукупність економічних, правових, теоретичних та практичних аспектів розвитку земельних відносин у період ринкових трансформацій аграрного сектора країни.

Методи дослідження. В основу теоретико-методологічних досліджень розвитку земельних відносин у сільському господарстві покладено діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії та наукові праці економістів-аграріїв з питань розвитку земельних відносин.

У процесі досліджень використовувались такі методи: абстрактно-логічний та системного підходу (теоретичні узагальнення щодо розвитку земельних відносин в умовах становлення ринкової економіки на регіональному рівні); монографічний (опрацювання пропозицій щодо удосконалення орендних земельних відносин); історичний (дослідження історичних аспектів розвитку земельних відносин в Україні); графічний (відображення сучасного стану землекористування в новостворених агроформуваннях Вінницької області); економічного аналізу (проведення факторного аналізу ефективності вирощування основних сільськогосподарських культур у реформованих сільськогосподарських підприємствах); групування (аналіз виплат орендної плати у сільськогосподарських підприємствах Вінницької області та ефективності використання ріллі залежно від розміру землекористувань); економіко-статистичний (дослідження орендних земельних відносин у різних організаційно-правових формах господарювання; вирівнювання орендної плати за земельні частки (паї) залежно від розмірів землекористувань у сільськогосподарських підприємствах Вінницької області), абстрактно-логічний (при удосконаленні науково-методологічних підходів до визначення економічної оцінки сільськогосподарських земель).

Інформаційна база досліджень побудована на основі офіційних статистичних матеріалів Державного комітету статистики України, нормативно-правових актів України, матеріалів Головного управління агропромислового розвитку Вінницької області, обласного Державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Державного комітету

України із земельних ресурсів, а також наукових праць вчених, довідкової літератури, мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному обґрунтуванні процесів трансформації земельних відносин у ринкових умовах господарювання, напрямів їх розвитку та удосконалення. Основними положеннями дослідження, що містять елементи наукової новизни і виносяться на захист, є:

вперше:

- застосовано комплексний підхід при дослідженні проблеми земельних відносин у регіоні та сформульовано основні напрями подальшого їх розвитку, які полягають в удосконаленні законодавчої бази, економічної і нормативної грошової оцінок земель, орендних земельних відносин та забезпеченні формування ринку земель сільськогосподарського призначення й екологобезпечного землекористування;

- запропоновано методичний підхід щодо коригування показників економічної оцінки земель за умов вилучення малопродуктивних і деградованих ґрунтів з урахуванням класів придатності для вирощування сільськогосподарських культур у досліджуваному регіоні, що дасть можливість об’єктивно оцінити земельні ділянки різних суб’єктів господарювання, підвищити орендну плату за землю та земельний податок залежно від її нормативної грошової оцінки, сприятиме збільшенню надходжень до державного і місцевих бюджетів;

удосконалено:

- науково-методичні підходи до раціонального, екологобезпечного землекористування в новостворених агроформуваннях ринкового типу, що спрямовані на поліпшення екологічного стану агроландшафтів і враховують грунтозахисну здатність сільськогосподарських культур, агровиробничі групи грунтів та крутизну схилів;

- законодавчі положення, що регулюють земельні відносини і визначають подальший їх розвиток у ринкових умовах в частині забезпечення раціонального й ефективного використання земель, запровадження державного регулювання ринку земель, забезпечення гарантій та захисту прав суб’єктів земельного ринку;

набули подальшого розвитку:

- теоретико-методологічні засади розвитку земельних відносин в умовах становлення багатоукладної ринкової економіки, що знайшли своє втілення у процесах приватизації земель, зміні форм власності на землю, формуванні відповідальності господарюючих суб’єктів за раціональне її використання й охорону;

- концептуальні підходи щодо формування і розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення на основі анкетного обстеження;

- обгрунтування розмірів орендної плати за земельні частки (паї) та земельні ділянки залежно від їх нормативної грошової оцінки та прибутковості підприємств з метою соціального захисту селян-землевласників;

- напрями агроекологічного та екологобезпечного використання сільськогосподарських угідь з метою вилучення малопродуктивних і деградованих ґрунтів, що дозволить трансформувати їх у кормові угіддя та під залісення на основі агровиробничого групування орних земель за класами придатності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні розробки та науково-практичні пропозиції дисертаційного дослідження спрямовані на підвищення ефективності аграрного землекористування, зростання його інвестиційної привабливості, розв’язання соціальних, економічних і екологічних проблем в аграрній сфері.

Результати дисертаційного дослідження прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької області (довідка № 2-1-29/1405 від 19.07.2010 р.), Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області (довідка № 01-01-36/3603 від 02.08.2010 р.). Використовуються у навчальному процесі Вінницького національного аграрного університету при викладанні дисциплін “Економіка підприємств” та “Економіка галузей АПК” (довідка № 1981 від 23.07.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати досліджень і пропозиції, які містяться в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Наукові фахові статті є власними розробками автора і відображають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації” (24 квітня 2009 р., Вінницький торговельно-економічний інститут, м. Вінниця), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (21-22 лютого 2007 р., Уманський державний аграрний університет, м. Умань), V-й Міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (17-19 травня 2005 р., Вінницький державний аграрний університет, м. Вінниця), Науковій конференції молодих економістів–аграрників “Організація виробництва та земельні відносини” (22-23 листопада 2001 р., Інститут аграрної економіки, м. Київ), Міжнародній науково-технічній конференції “Приборостроение – 2001” (2 липня 2001 р., Черкаський інженерно-технологічного інститут, м. Черкаси), Міжнародній науково-технічній конференції “Приборостроение–2000” (18-23 вересня 2000 р., філіал МДТУ ім. М.Є Баумана, м. Калуга).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 11 наукових працях загальним обсягом 3,6 друк. арк., в тому числі 6 – у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,0 друк. арк., 5 тез матеріалів конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 228 сторінок. Дисертація налічує 27 ілюстрацій на 23 сторінках, 40 таблиць на 38 сторінках, 11 додатків на 21 сторінці. Список використаних джерел налічує 164 найменувань на 14 сторінках.