СЕРГЄЄВА ОЛЕНА СТЕПАНІВНА УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ БАНКІВ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зв’язок роботи з науковими програмами та наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління грошовими потоками банків» уточнено сутність та класифіковано грошові потоки банків як об’єкт управління; систематизовано чинники, що мають ураховуватись при управлінні грошовими потоками банків; узагальнено науково-методичні підходи до управління грошовими потоками банків та на цій основі розроблено його структурно-логічну модель.
Проведене узагальнення теоретичних підходів до визначення поняття «грошові потоки банків» довело відсутність єдиного підходу до його розуміння, що обумовило необхідність уточнення його сутності як об’єкту управління. З точки зору формування об’єктного поля банківського менеджменту поняття «грошові потоки банків» розглянуто як індивідуальні вхідні та вихідні потоки та їх агреговані сукупності, генеровані в результаті комерційної, торгової діяльності та діяльності з управління активами та пасивами, що обумовлюють їх кількісні параметри, а їх співставлення дозволяє визначити рівень ліквідності та ефективності діяльності банків.
У результаті проведеного дослідження обґрунтовано необхідність структуризації грошових потоків банків за багаторівневою класифікацією. В якості базових у ній виокремлено ознаки класифікації за видами операцій банків у розрізі видів їх діяльності. На основі базової структуризації, відповідно до потреб управління, запропонована поглиблена їх класифікація за: якісними критеріями управління; критеріями визначення кількісних характеристик; критеріями, що визначають особливості технології управління ними.
Автором доведено, що при управлінні грошовими потоками банків слід мати на увазі, що їх параметри визначаються як об’єктивними аспектами, пов’язаними з впливом некерованих чинників екзогенного середовища, так і суб’єктивними чинниками, обумовленими ендогенними умовами діяльності банків, зокрема ефективністю банківського менеджменту.
Зважаючи на зазначене, в роботі розроблено класифікацію чинників, що мають ураховуватись при управлінні грошовими потоками банків, з виділенням: екзогенних чинників макросередовища, пов’язаних з впливом на банки політичних, правових, соціальних та економічних процесів, що формують операційне середовище, в якому вони здійснюють свою діяльність, і прямо (через вплив на розробку банківської політики та стратегії) чи опосередковано (через вплив на фінансовий стан клієнтів та їх здатність користатись послугами банків) змінюють кількісні та якісні параметри грошових потоків; екзогенних чинників мезосередовища, пов’язаних з впливом на банки клієнтів, конкурентів та регулятора в частині їх можливостей генерувати грошові потоки в запланованих обсягах з необхідними кількісними та якісними параметрами; ендогенних чинників мікросередовища, пов’язаних із сукупністю індивідуальних характеристик банків, похідних від цілей діяльності на ринку, формалізованих у банківській політиці та стратегії, ресурсів, наявних для їх досягнення, та здатності ефективно їх використовувати.
Автором запропоновано визначати управління грошовими потоками банків як цілеспрямований багаторівневий вплив взаємопов’язаних між собою елементів підсистем управління на процес формування і подальшого регулювання їх кількісних та якісних параметрів, які забезпечують досягнення стратегій і цілей фінансового менеджменту в межах заданих величин ризиків, що генеруються ними, з дотриманням загальних та специфічних принципів.
У роботі розроблено системно-процесну модель управління грошовими потоками банків, яка представлена визначенням об’єкту управління (грошові потоки); суб’єктами управління (особа або група осіб, які, відповідно до організаційної та фінансової структур, їх управлінської ієрархії в межах визначених компетенцій приймають управлінські рішення, що забезпечують досягнення цілей управління грошовими потоками банків, та несуть відповідальність за їх результати); загальними принципами системного та процесного підходів до управління та специфічними принципами управління грошовими потоками банків; функціями управління (планування, контроль, регулювання, аналіз).