СИСТЕМА МАРКЕТИНГА В ГОСУДАРСТВЕННОМ УПРАВЛЕНИИ ВЫСШИМ ОБРАЗОВАНИЕМ УКРАИНЫ
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза і методи дослідження, оцінюється ступінь розробленості проблеми використання маркетингу в державному управлінні вищою освітою, висвітлюється наукова новизна й практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх упровадження й апробацію.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи використання маркетингу в державному управлінні вищою освітою” – розкривається сутність поняття маркетингу в державному управлінні вищою освітою, формулюється концепція системи маркетингу в державному управлінні цією галуззю, аналізується світовий та вітчизняний досвід запровадження маркетингових засад у державному управлінні галуззю.
Основою державного маркетингу в галузі вищої освіти є концепції сучасної теорії маркетингу, закономірності державного управління та врахування особливостей вищої освіти як об’єкта управління. Використання маркетингу в державному управлінні базується на фундаментальних теоріях управління та економіки, передусім концепції некомерційного маркетингу, маркетингу як управлінських послуг, територіального маркетингу. Державний маркетинг у галузі вищої освіти формується на стику державного управління та освітнього маркетингу.
В основу маркетингу державних органів управління вищою освітою покладені завдання з відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, які не можуть бути виконані під дією ринкових механізмів саморегуляції. Маркетинг у державному управлінні вищою освітою має узгодити реальні ринкові механізми функціонування вищої освіти із завданнями максимізації соціального ефекту від діяльності галузі. Основною метою державного маркетингу в галузі вищої освіти є переорієнтація діяльності системи управління на задоволення потреб споживача, передусім потреб особистості в самоактуалізації, розкритті власних можливостей та потреб суспільства в особі держави в нарощуванні його освітнього потенціалу. Маркетинг як засіб регулювання системи освіти і соціокультурного середовища її розвитку виступає важливим інструментом ефективного державного управління вищою освітою в ринкових умовах її функціонування. Використання маркетингу в державному управлінні вищою освітою має некомерційний характер і орієнтує виробників послуг вищої освіти на максимальний соціальний ефект від їх діяльності.
До найважливіших функцій маркетингового управління з боку державних органів належать: виявлення соціальних потреб на освітні послуги, визначення попиту на них та з’ясування можливостей виробників освітніх послуг щодо задоволення цього попиту, ініціювання, державна підтримка (у тому числі й фінансова) виробництва необхідних для споживачів послуг виходячи з інтересів соціально-економічного та соціокультурного розвитку країни, вплив на цінову динаміку освітнього ринку, формування і стимулювання попиту на освітні послуги в суспільстві.
Маркетинг у державному регулюванні вищої освіти застосовують усі розвинені країни. Світовий досвід використання маркетингу в державному регулюванні вищої освіти зосереджується навколо проблем диференціації державної підтримки виробників послуг вищої освіти залежно від соціального ефекту їх діяльності, довготермінового планування розвитку галузі на основі завдання із забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, узгодження діяльності державних та приватних ВНЗ, підвищення статусу вітчизняних виробників освітніх послуг та забезпечення стандартів якості вищої освіти. Болонський процес створює передумови функціонування всіх європейських виробників послуг вищої освіти в єдиному освітньому просторі і спонукає до конкуренції на ринку послуг вищої освіти і на ринку праці.
Застосування системного підходу до аналізу державного маркетингу в галузі вищої освіти дає змогу визначити основні характеристики системи маркетингу державного управління вищою освітою, основними з яких є такі.
-Система маркетингу державного управління вищою освітою ґрунтується на суб’єкт-об’єктних зв’язках органів державного управління вищою освітою, ВНЗ та інших виробників освітніх послуг і їх споживачів у вигляді державних інститутів, галузей та установ народного господарства та окремих громадян у контексті соціальних потреб розвитку кожної особистості та кадрового забезпечення функціонування усіх сфер суспільства.
-Інтегральною метою державного маркетингу в галузі вищої освіти є оптимізація взаємовідносин усіх суб’єктів системи вищої освіти з метою найбільш ефективного використання її ресурсного потенціалу для забезпечення максимального соціального ефекту її діяльності з погляду загальносоціальних інтересів. Інтегральна мета проявляється в комплексі конкретних цілей, серед яких до найважливіших відносять: орієнтацію виробників послуг вищої освіти на потреби споживачів, впровадження та підтримку світових стандартів у галузі вищої освіти, забезпечення добросовісної конкуренції виробників послуг вищої освіти тощо.
-Структура системи державного маркетингу в галузі вищої освіти має кілька вимірів. Інституційний вимір включає основні інститути, що входять у систему маркетингових відносин, пов’язаних з виробництвом та споживанням послуг вищої освіти (державні органи управління, ВНЗ та інші виробники послуг вищої освіти, соціальні та економічні інститути як споживачі цих послуг, особистість як основний споживач послуг вищої освіти та базовий елемент будь-якої інституційної підсистеми). Суб’єктний вимір включає в себе більш детальне структурування інституційних підсистем (для державних інституцій – виділення суб’єктів державного управління у вигляді гілок влади, регіонального і центрального рівня тощо), функціональний - набір функцій та видів діяльності стосовно управління тими чи іншими аспектами системи вищої освіти, що базується на них, а також функцій самопідтримки управлінських підструктур, соціокультурна складова - ціннісні орієнтири управлінської діяльності та в інтегративній формі проявляється в особистісних і ділових якостях управлінців.
-Обґрунтування оптимальних форм організації системи державного маркетингу передбачає більш докладний аналіз перерахованих вище її складових, передусім систем суб’єкт-об’єктних зв’язків у галузі вищої освіти, стратегічного маркетингу, маркетингового дослідження та планування, маркетингового інструментарію та суб’єктно-організаційної системи державного маркетингу у вищій освіті.
З урахуванням цього розкрито зміст поняття “система маркетингу державного управління вищою освітою”. Це комплекс взаємозалежних елементів (видів діяльності, процесів) державної політики в галузі вищої освіти в поєднанні та взаємодії з елементами ринку освітніх послуг, орієнтованих на виконання маркетингових функцій і забезпечення оптимальних умов розвитку галузі з урахуванням інтересів і задоволення потреб споживачів освітніх послуг, пріоритетності інтересів особистості та суспільства щодо розвитку людського капіталу. У загальному вигляді система маркетингу державного управління вищою освітою подана на рисунку.