СИСТЕМА СТРАХУВАННЯ ВРОЖАЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено завдання та мету, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, окреслено особистий внесок автора.

У першому розділі – «Теоретико-методичні засади побудови системи страхового захисту рослинництва» – розглядаються науково-теоретичні і методичні засади страхування ризиків сільськогосподарських товаровиробників, удосконалено їх сутність та поглиблено трактування категорії «ризик», досліджено систему страхування врожаю сільськогосподарських культур та виявлено переваги і недоліки існуючих методів страхування з урахуванням природно-кліматичних ризиків.

Ризики притаманні всім сферам виробництва матеріальних благ і життєдіяльності суб’єктів господарювання та людини. Вони обумовлені природно-економічними, соціальними та іншими чинниками. Природні чинники є результатом дії стихійних явищ, які, як правило, мають непередбачуваний характер і не зажди правильно піддаються прогнозуванню як щодо часу виникнення, так і щодо їх руйнівної сили. Характерними явищами руйнівних сил природи в Україні є посухи, повені, вимерзання, град та інші природні явища, настання яких важко передбачити заздалегідь. Ризики – це незаплановані обставини, які носять випадковий характер та непередбачувані розміри, та які впливають на результат діяльності підприємства, тобто завдають шкоди та додаткових витрат. Переважно неможливо уникнути руйнівної дії стихійних явищ на сільськогосподарські посіви, які за масштабами і технологією нетранспортабельні, а отже, їх важко захистити від надмірного впливу природних явищ.

Природно-кліматичні ризики – це ймовірність настання подій, спричинених несприятливими для вирощування конкретних сільськогосподарських культур силами природи, які завдають шкоди урожаю та впливають на фінансовий результат підприємства. Найбільшого руйнівного впливу від дії природно-кліматичних явищ зазнає рослинництво – одна з найважливіших галузей сільськогосподарського виробництва. В рослинництві період вирощування культур є особливо довгим, адже посіви сільськогосподарських культур упродовж декількох місяців повністю знаходяться під впливом метеорологічних і інших природних чинників, що зумовлює необхідність страхового захисту.

Страхування ризиків виробництва сільськогосподарських культур у всьому світі є важливим та необхідним елементом системи фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських виробників. Сільськогосподарський ризик – це ймовірність настання подій, що властиві процесам сільськогосподарського виробництва, настання яких спричиняє шкоду та збитки, а також вливає на фінансовий результат господарюючого суб’єкту. Основна мета страхування сільськогосподарських ризиків - повністю або частково компенсувати виробнику втрати врожаю, які спричинені несприятливими природними явищами, такими як посуха, град, вимокання, вимерзання, ураган, тощо, а також захист фінансового стану сільськогосподарського товаровиробника, зокрема його кредитоспроможності. Тому, фінансово-кредитні установи надають перевагу такому сільськогосподарському виробникові, який забезпечує збереження певного рівня свого доходу, навіть при настанні непередбачуваного стихійного лиха та втрати врожаю.

Проведений в роботі аналіз доводить, що сучасний розвиток системи страхування в Україні не завжди дозволяє ефективно та якісно виконувати функції зменшення фінансових втрат через настання ризиків. Страхові послуги, які пропонуються страховиками сільськогосподарським товаровиробникам, не завжди якісно захищають інтереси страхувальників, а інформація про порядок і умови страхування часто є важкодоступною і неповною. Перелік страхових ризиків у договорах страхування часто не містить саме тих необхідних ризиків, які найбільш турбують сільськогосподарських товаровиробників.

Перед державою та учасниками страхового ринку стоїть завдання активізації зусиль щодо створення сприятливих умов для розвитку агрострахування. Зокрема, для забезпечення ефективного та якісного страхування врожаю сільськогосподарських культур, необхідною є ефективна прозора система моніторингу, яку повинні формувати страхові компанії. Така система буде прийнятною як для страховиків, так і для страхувальників, оскільки допомагатиме суттєво знизити ризик настання страхового випадку, а у випадку його настання - зафіксувати подію та забезпечити своєчасну і повну виплату страхового відшкодування. Під страховим ризиком, на нашу думку, необхідно розуміти повний або частковий збиток, нанесений об’єкту страхування внаслідок його загибелі або пошкодження при настанні страхового випадку згідно умов договору страхування, що не перевищує страхової суми, зазначеної в ньому, та який до настання носить випадковий та ймовірнісний характер.