СИСТЕМНЫЕ ПРИНЦИПЫ И МЕХАНИЗМ РЕАЛИЗАЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА

Короткий зміст

1.                  ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 - «Теоретико-методичні основи формування соціальної політики держави» -  узагальнено концептуальні підходи до формулювання цілей соціальної політики держави; проаналізовано методичні підходи до реалізації соціальної політики в сучасних умовах.

Соціальна політика визначається як політика в області соціального розвитку і соціального забезпечення; система заходів, що проводяться суб'єктом господарювання (звичайно державою), спрямованих на поліпшення якості та рівня життя визначених соціальних груп, а також сфера вивчення питань, що стосуються такої політики, включаючи історичні, економічні, політичні, правові і соціологічні аспекти, а також експертизу причинно-наслідкових зв'язків в області соціальних питань.

Визначено, що сучасні моделі соціальної політики відрізняються за ступенем втручання держави у соціально-економічну сферу суспільства, за ступенем соціальної захищеності громадян, за рівнем забезпеченості свободи соціального вибору у різних шарів населення, за впливом соціальних процесів на економічний розвиток країни. Відповідно до цих критеріїв виділяють моделі соціальної політики: патерналістську соціалістичну модель, шведську модель соціальної політики, модель «держави добробуту», модель соціально орієнтованого ринкового господарства, ринкову соціальну модель. У самому загальному виді моделі соціальної політики доцільно класифікувати за структурою розподілу ресурсів суспільства, що включають напрямки економічного розвитку та соціального забезпечення. Чим більше частка ресурсів, які направляються на соціальний розвиток, тим більш соціально орієнтованою є модель соціальної політики, що розглядається.

Цілі соціальної політики держави в значній мірі визначаються тим концептуальним базисом, що використовується для аналізу ситуації і вибору пріоритетних напрямків соціального розвитку. Можна виділити підходи до формулювання цілей соціальної політики, реалізовані в термінах теорії державного управління, соціології, політології і теорії національної безпеки (табл. 1). Обрані концептуальні підходи визначають не тільки формулювання цілей соціальної політики держави, але методи їх реалізації, а також критерії оцінки ефективності планів і програм соціального розвитку.