СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ АКТИВІВ ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначена наукова новизна, мета, основні задачі, методи дослідження та практичне значення отри­маних результатів, викладені основні положення, які подаються на захист.

         У першому розділі – «Формування ринку житла і вплив соціально орієн­тованого механізму на його розвиток» – проведено аналіз інституційних перетворень у змінах власності на житло, розкрито особливості  проведення в країні житлово-комунальної реформи, яка стала одним із ключових напрямків реалізації сучасної державної соціально-економічної політики.

        Масова приватизація житла, формування та розвиток ринку житла висунув нові вимоги щодо необхідності суттєвого підвищення  ролі соціально орієнто­ваного механізму у забезпеченні ефективного функціонування активів житлово-експлуатаційних підприємств. Однак, недосконалість діючої в останні роки жи­тлової політики багато в чому пояснюється тим, що існуючий імператив вирі­шення проблем радикального підвищення якості житлово-комунального обслу­говування населення повинен досягатися, головним чином, постійним збіль­шенням тарифів  на  основі  застарілого  принципу «собівартість плюс». Такий

пі­дхід без врахування світового досвіду упровадження нових ринкових механіз­мів економічної діяльності, які б забезпечили суттєве підвищення ефективності використання коштів на утримання житлових будинків та прибудинкових тери­торій, став не тільки вагомим гальмом темпів розвитку реформи, а й обумовив перманентну збитковість суб’єктів господарювання.

         Існування фінансової кризи у житловій сфері багато в чому стало наслід­ком недосконалості вітчизняних наукових розробок і відсутності нормативних рекомендацій  щодо  галузевих  особливостей  індексації  тарифів.  Результати

си­стемного нехтування своєчасним проведенням індексації тарифів по квартплаті можна наглядно проілюструвати у графічній формі. На рис. 1 на основі статис­тичних даних Харкова за період з 1995 по 2006 роки показана динаміка індексів інфляції споживчих цін (А), зростання тарифів по квартплаті (B) та недофінан­сування витрат на утримання житлового фонду (С). Наведені на рисунку ряди динаміки свідчать, що протягом п’ятнадцяти років мало місце перманентне від­ставання тарифів по квартплаті від індексів інфляції споживчих цін. В резуль­таті із року в рік відбувалося недофінансування витрат на технічне обслугову­вання та поточний ремонт житлових будинків. Слід при цьому відмітити, що з причин браку бюджетних асигнувань вказане недофінансування ніколи ніяким чином не компенсувалося. Необхідно також вказати на те, що перегляд тарифів по квартплаті відбувався нерегулярно один раз в декілька років. Ця обставина об’єктивно, в умовах інфляції, усугубляла незадовільний фінансовий стан жит­лово-експлуатаційних підприємств. Надзвичайно згубний вплив на стан житло­вого фонду в м. Харкові мав період з 2000 по 2006 ріки. Як видно із рисунка,  лінія «В» в цей період протягом шести років була горизонтальною, що вказу­вало на постійність розміру квартплати з 2000 по 2006 роки.