СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

Короткий зміст

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, що вивчається, визначено об’єкт і предмет дослідженя, його мету, гіпотезу та завдання. Розкрито методологічні та теоретичні засади роботи, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, надані дані про апробацію результатів дослідження, наведено відомості про публікації матеріалів та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі роботи – “Проблема соціально-психологічної детермінації правової поведінки особистості у зарубіжній та вітчизняній науковій думці” – здійснюється теоретичний аналіз існуючих в сучасній науці підходів до проблеми, що вивчається. Аналізуються основні змістовні характеристики правової поведінки особистості, соціально-психологічні чинники, які її детермінують. Розкривається соціально-психологічний зміст понять – “антисоціальна поведінка”, “асоціальна поведінка”, “правова поведінка”, “соціальна норма” тощо.

Узагальнення матеріалів досліджень в галузі вивчення правової поведінки особистості дало змогу виокремити соціологічний (Е. Дюркгейм, Р. Мертон, Е. Сатерленд, Н. Смелзер, В.О. Ядов та ін.), кримінологічний (С. Хірши, В.М. Кудрявцев, М.І. Бобньова, В.Є. Коновалова, та ін.) і соціально-психологічний (Г. Айзенк, А. Бандура, Л. Берковіц, Л. Колберг, М. Кон, Дж. Мід, Ж. Піаже, Н. Шварц, О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська, М.Н. Корнєв, О.Р. Ратінов, О.О. Реан, В.В. Третьяченко, О.М. Яковлєв та ін.) підходи, розкрити концептуальні положення кожного з них. Було встановлено, що велика кількість концептуальних засад, які є в науці, обумовлюють і існування великої кількості визначень правової поведінки особистості та її соціально-психологічних детермінант.

Західні дослідники вважають, що правова поведінка особистості обумовлена існуючою соціальною ситуацією та якісно залежить від внутрішнього контролю (А. Бандура, Дж. Гібонс), певної соціальної ідентичності (Р. Емлер, Г. Теджфел), морального розвитку (Ж. Піаже, Л. Колберг), особистісних рис (Г. Айзенк), зовнішніх впливів (Л. Берковіц), вміння подолати життєві кризи (Е. Еріксон), продукування психологічних механізмів соціалізації особистості (Дж. Мід).

Серед українських та російських вчених аспекти правової поведінки та соціалізації особистості розглядаються крізь призму морального виховання (М.І. Боришевський), гуманізації соціальних ролей (Г.О. Балл), смислоутворень, які виникають в певні періоди життя (Т.М. Титаренко), вольової регуляції діяльності (О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська), інтерналізованих ціннісних імперативів (О.Р. Ратінов, Г.Х. Єфремова), засобів задоволення потреб (О.М. Яковлєв), перетворення моральної ситуації (В.А. Роменець).

Проаналізовані підходи дали змогу зробити теоретичне узагальнення щодо визначення правової поведінки особистості у соціально-психологічному вимірі. Правова, просоціальна поведінка особистості значною мірою залежить від постійних та сильнодіючих зовнішніх впливів і внутрішнього сприйняття нею певних соціально-правових категорій, які превалюють у суспільстві. Вона залежить від моральних чинників, що існують у суспільстві і, які визначають, що є просоціальною та доброю поведінкою, а, що є антисоціальною та поганою поведінкою. Особистість, яка дотримується соціально-правових норм, діє на підставі засвоєних правових та моральних приписів, які включені до її системи цінностей. Вона спроможна усвідомлювати особистісний вибір і нести за нього відповідальність. І чим більше її цінності, позиції, установки співпадають з цінностями оточуючого соціального середовища, тим вище її рівень соціально-нормативного включення. Просоціальна поведінка особистості має своїми визначальними критеріями так звані норми соціальної відповідальності, взаємності та соціальної справедливості. У процесі соціалізації люди засвоюють вказані соціальні норми та починають себе поводити у відповідності з ними. Проте не завжди люди відтворюють у своїй поведінці зазначений формат, оскільки вони змушені диференціювати свої відносини з оточуючими. Такі риси характеру, як екстравертованість, сильна емоційність, високий психотизм, мають пряму кореляцію з антисоціальною поведінкою, і тому особистість, яка виявляє такі риси, має певні труднощі у просоціальній адаптації. Життєвий період, на який припадають студентські роки людини, має особливість, яка проявляється у тому, що саме в цей час відбувається удосконалення когнітивних навичок та здібностей до співпереживання або емпатії. Саме юнаки і дівчата під час навчання у вузі усвідомлюють можливі суперечності між різними моральними переконаннями, роблять узагальнення та формують власну думку про те, що є просоціальним, а що антисоціальним. Суперечливі процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя України, значною мірою впливають на стан правослухняності її громадян. Особливо такий вплив позначається на молоді. Саме на неї, на переломному етапі розвитку українського суспільства обрушилися масові негативні явища, які істотно вплинули на загальний рівень прийняття соціально-правових норм та відтворилися у зростанні антисоціальніх проявів у молодіжному середовищі. На підставі аналізу теоретичних підходів щодо обумовленості соціально-правової поведінки особистості нами і були виділені детермінаційні чинники, від яких істотно залежить поведінка особистості у законослухняному вимірі, а саме: когнітивний, ціннісно-смисловий, емоційно-вольовий, мотиваційний, соціальний.

Поза нашою увагою залишився гендерний чинник, який безперечно справляє свій вплив, але який ми не розглядали, оскільки вивчали поведінку, виключно, випробуваних чоловічої статті.

У другому розділі – “Емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників, які впливають на формування правової поведінки студентської молоді” – викладається загальна стратегія дослідження, надається характеристика групам випробуваних, обгрунтовується система методів, визначаються особливості ставлення студентів та випробуваних із різних соціальних груп до певних соціально-правових категорій та правової поведінки, наводяться результати аналізу соціально-психологічних чинників, які обумовлюють спрямованість поведінки особистості у законослухняному вимірі.

Метою першого етапу емпіричного дослідження була спроба з’ясування питань, які стосуються визначення рівня суб’єктивного контролю студентів та впливу інтернальності-екстернальності на їх ставлення як до певних соціально-правових категорій, так і до власної правової поведінки. На другому етапі визначалися особливості правової поведінки студентів та їх ставлення до оточуючого соціально-правового середовища. Останнє співвідносилось з особливостями їхніх смисложиттєвих орієнтацій.

Дослідження проводилось на базі Східноукраїнського національного університету ім В. Даля протягом 2003-2005 рр. Констатуюча частина дослідження була проведена у вересні-березні 2003-2004 рр.

Методом випадкового добору із студентів, які навчаються на 2 – 4 курсах різних факультетів університету (філософського, управління та юридичного) було сформовано три експериментальних групи. В кожній групі було по 40 випробуваних віком від 17 до 28 років, чоловічої статті. Порівняння здійснювалося з групами випробуваних співробітників приватного сектора економіки, безробітних та засуджених за злочини, по 40 чоловік у кожній віком від 18 до 35 років, чоловічої статті.

Ставлення особистості до соціально-правових категорій ми вивчали на підставі положень Дж. Роттера, К. Муздибаєва, О.О. Реана та ін., згідно з якими людині притаманні певні риси, що обумовлюють її ставлення до подій власного життя. В одному випадку ми маємо інтернальне ставлення особистості (внутрішній локус контролю), а в іншому – екстернальне (зовнішній локус контролю). Перше притаманне більш соціально-адаптованій поведінці, а друге – свідчить про наявність певних труднощів у соціальній адаптації. Тому, при розгляді соціально-правових аспектів житєдіяльності індивіда, має сенс припущення про те, що студенти, які добре навчаються та мають стійке уявлення стосовно визначення релевантності правових категорій, володіють внутрішнім локусом контролю і з меншою ймовірністю схиляються до вчиненя антисоціальних вчинків.