СПЕЦІАЛЬНІ РЕЖИМИ ОПОДАТКУВАННЯ: ПРАГМАТИЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ Автореферат

У першому розділі «Наукові основи функціонування спеціальних режимів оподаткування» комплексно досліджено концептуальні засади спеціальних режимів оподаткування, розглянуто їх роль у процесі податкового регулювання. Розкрито сутнісно-типологічні підвалини, на основі чого здійснено класифікацію спеціальних режимів оподаткування, а також сформовано принципи їх функціонування.

Наукові основи спеціальних режимів оподаткування пов’язані з концептуальними положеннями сучасної теорії податків щодо необхідності реалізації політики податкового регулювання. Спеціальні режими оподаткування сформувались унаслідок необхідності державного регулювання економіки та завдяки об’єктивно притаманній податкам розподільчо-регулюючій функції, що визначає їх як форми податкового регулювання, що базовані на окремих податкових інструментах.

Дослідженням узагальнено різноманітні підходи до трактування сутності та дефініцій спеціального режиму оподаткування. Зокрема, теоретичне обґрунтування результатів проведеного контент-аналізу наукової літератури щодо характеристики поняття «спеціальний режим оподаткування» та сполучених з ним термінів дозволило вирізнити основні поняття термінологічного апарату. У даному контексті запропоновано розглядати спеціальний режим оподаткування як систему заходів та правил, що визначає особливий порядок процесу встановлення та утримання податків і зборів, визначення механізмів та способів їх розрахунку і сплати для окремих категорій суб’єктів господарювання, а також господарюючих суб’єктів на певній території, який відрізняється від загального режиму оподаткування, передбаченого законодавством, та запроваджується державою для досягнення чітко визначених цілей.

Аргументовано, що поняття «спеціальний режим оподаткування» та «спеціальний податковий режим» хоч і використовуються у науковій літературі як ідентичні, проте відрізняються між собою з точки зору вираження спеціальних умов функціонування певної системи в площині оподаткування. Обґрунтовано, що термін «спеціальний режим оподаткування» характеризує особливі правила встановлення і функціонування системи податків та зборів, а також механізмів їх розрахунку. Водночас поняття «спеціальний податковий режим» ширше за своєю суттю, оскільки відображає особливий режим функціонування податкової системи, яка, окрім системи оподаткування, включає ще й суб’єктів податкової роботи, що забезпечують адміністрування і надходження податків та зборів. Тому логічно вважати, що спеціальний податковий режим встановлюється на міждержавному рівні та характеризує сукупність спеціальних (переважно пільгових) умов, норм і правил функціонування податкової системи окремої держави (наприклад, офшорні юрисдикції). Оскільки поняття «податкова система» та «система оподаткування» залежні як загальне та часткове, то цілком правомірно вважати, що «спеціальний податковий режим» охоплює «спеціальний режим оподаткування» та спеціальний режим функціонування суб’єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування та надходження податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів. З’ясовано, що ці поняття не заперечують одне одного, а лише поняття «спеціальний податковий режим» розширює поняття «спеціальний режим оподаткування». Доведено, що використання обох термінів цілком можливе як ідентичних за змістом, якщо вони застосовуються для характеристики особливих, відмінних від загальних, правил та умов оподаткування окремих категорій суб’єктів господарювання, що запроваджує держава з конкретними цілями.