СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД Автореферат

Актуальність теми. Питання розуміння і тлумачення походження міжнародного права, його історії, відповідності положень сучасного міжнародного права традиціям і звичаям народів з давньою історією регулювання міжнародних відносин є одними з тих, що впливають сьогодні на правотворчі і правозастосовчі процеси. Суперечливе розуміння історичних цінностей міжнародного права, неврахування особливостей різних правових культур в процесі міжнародного нормотворення спричиняє до загострення міжнародних конфліктів. Тлумачення сутності міжнародного права з позицій лише однієї сучасної цивілізації призводить до дискримінації, приниження ролі інших культур з глибокою історією правового регулювання. Навіть порушення окремих прав людини держави пояснюють тим, що вони не відповідають ментальності і звичаям їх народів. Сучасна система прав і свобод людини, на їх думку, не враховує особливості китайської, мусульманських, африканських та інших культур. Навіть недотримання міжнародних договорів, порушення норм міжнародного права часто обгрунтовують тим, що останнє засноване не на загальнолюдських критеріях, а відбиває європейські цінності і зверхність західноєвропейської правосвідомості над іншими регіональними правовими культурами.

На цьому наголошували вчені з країн, що розвиваються, на семінарі Гаазької академії міжнародного права 1983 р. “Майбутнє міжнародного права в мультикультурному світі.” Вчені цих країн (Р.П.Ананд, А.Б.Боземан, М.Л.Сарін, М.Хаддурі, З.Халуані та ін.) стверджували, що сучасне міжнародне право є європоцентристським за своєю суттю і не враховує досягнень більш давніх цивілізацій: єгипетської, месопотамської, хеттської, індійської, китайської та ін. Його витоки, вважають вони, походять з античного греко – римського регіону, який утверджував себе насильницьки, чим привніс в розуміння міжнародного права більше силових аспектів, аніж загальнолюдських цінностей.

Подібне протиборство в теорії і практиці міжнародного права змусило держави – члени ООН прийняти програму Десятиріччя міжнародного права (1990 – 1999 рр.), в ході якої, зокрема, передбачалось дослідження питань особливості становлення і розвитку міжнародного права, особливостей відображення ним історичних досягнень різних культур і регіонів. З цією метою Генеральна Асамблея ухвалила 1991 р. “Програму допомоги ООН в галузі викладання, вивчення, поширення і більш широкого визнання міжнародного права.”

На сьогодні вчені і практики міжнародного права одностайні лише в розумінні необхідності дослідження особливостей його походження і історії. Проте, дискусія навіть щодо датування періоду його появи продовжується. Одні вчені стверджують, що міжнародне право виникло з введенням християнства чи з таких європейських подій, як Вестфальський мир 1648 р., Віденський конгрес 1815 р., Версальські мирні угоди 1919 р., утворення ООН. Вони базуються на (розкритикованому наукою) європоцентристському баченні міжнародного права. На думку інших, сучасне міжнародне право має відбивати загальнолюдські цінності і критерії, які пройшли історичне випробування в різних регіонах і в різні історичні епохи. Відтак, воно існувало там і тоді, де і коли існувало міжнародне суспільство, а витоками сучасного універсального міжнародного права, на їх думку, є правові інститути стародавніх регіонів. Треті, вважаючи, що сучасне міжнародне право складається в умовах міжнародної гуманітарної революції, якої людство до цього не знало, повинно бути по – справжньому новим, виходячи з сьогоднішніх універсальних проблем, властивих всім народам світу; тому вони не пов'язують його вивчення з історичними (застарілими, на їх думку) цінностями. Проте, на цьому грунтували свій “новий” підхід до міжнародного права ще Х.Томазій, І.Я.Мозер, Х.Вольф, Е.Ваттель та інші вчені, датуючи появу міжнародного права Вестфальським миром 1648 р. В ХХ столітті вченими пропонувалось визначати появу “нового” міжнародного права моментом утворення Ліги Націй (А.Альварес, В.Фрідман та ін.), Великої жовтневої 1917 р. соціалістичної революції (Є.О. Коровін, Р.Л.Бобров Л.А.Моджорян та ін.), утворення ООН (А.Фердрос, І.Лукашук, Д.Старк, Ч.Фенвік, Дж.Браєрлі, та ін.).

В результаті сформувалась потреба у всебічному системно – концептуальному аналізі таких питань з метою вирішення проблеми походження, становлення і розвитку міжнародного права, коренів сучасного міжнародного права. Практична складність такого дослідження полягає в тому, що сучасне міжнародне право є якісно новим утворенням універсального характеру, якого не було в попередні історичні епохи. Деякими коренями воно сягає не далі другої половини ХХ століття (міжнародне космічне право), деякими – не далі першої половини ХХ століття (міжнародне повітряне право), а іншими – стародавніх цивілізацій (інститут міжнародної правосуб'єктності, pacta sunt servanda, дипломатичні привілеї і імунітети та ін.). З'ясування того, які з засад стародавнього міжнародного права чи його окремих галузей і інститутів (права міжнародних договорів, дипломатичного права, мирного вирішення спорів, морського права, законів і звичаїв війни, статусу іноземців та ін.) стали основоположними чи складовими його сучасної системи, а які з них не дійшли до нашого часу і чому, - дозволило б визначити характерні особливості цього права, його природу і специфіку. Вирішення цих проблем сприяло б з'ясуванню і більш ефективному використанню механізмів міжнародної правотворчості і правозастосування, зміцненню міжнародної законності і правопорядку. Все згадане свідчить про безумовну актуальність теми даного дослідження.

Стан дослідження проблеми. Окремі аспекти зазначеної проблематики розглядались вченими України (М.В.Буроменським, В.А.Василенком, О.Ф.Висоцьким, В.К.Забігайлом, Л.Г.Заблоцькою, О.В.Задорожнім, В.Н.Денисовим, А.І.Дмитрієвим, В.І.Євінтовим, В.І.Муравйовим, В.М.Репецьким, К.К.Сандровським, Л.Д.Тимченком та ін.). В своїх дослідженнях вони приділяли увагу таким важливим аспектам, як: співвідношення регіонального і універсального міжнародного права, прогалини в міжнародному праві, етапи і стадії походження міжнародного права, особливості становлення правових систем після розпаду первісних суспільств та ін.

Питання походження міжнародного права заторкували в своїх дослідженнях фахівці з країн СНД (Л.А.Алексідзе, Ю.А.Баскін, Г.В.Ігнатенко, Ю.М.Колосов, В.І.Кузнєцов, Г.І.Курдюков, І.І.Лукашук, М.Ш.Пацація, А.М.Талалаєв, О.І.Тіунов, С.В.Черніченко), які досліджуючи ці питання, використовували досягнення радянських вчених (І.П.Бліщенка, Р.Л.Боброва, В.Е.Грабаря, В.М.Дурденевського, А.А.Есаяна, Ф.І.Кожевнікова, В.М.Корецького, Є.О.Коровіна, С.Б.Крилова, Д.Б.Левіна, В.І.Лісовського, Е.Пашуканіса, І.С.Перетерського, Г.І.Тункіна, Н.М.Ульянової, Д.І.Фельдмана та ін.). Останні в свою чергу значну увагу приділяли концепціям його походження дорадянських вчених: Б.С.Бібікова, П.П.Виноградова, О.М.Горовцева, В.П.Даневського, О.О.Ейхельмана, І.І.Івановського, П.Є.Казанського, М.М.Капустіна, Д.І.Каченовського, Л.О.Камаровського, Ф.Ф.Мартенса, К.О.Неволіна, В.А.Незабитовського, А.М.Стоянова, М.О.Таубе та ін.

Зазначена проблема аналізувалась представниками науки міжнародного права інших країн (А.Альварес, Б.Праматанат, Ж.Барбейрак, Д.Бедерман, Р.Вард, Ст.Вероста, А.Вегнер, С.Вісваната, Г.Вітон, Т.Волкер, В.Греве, В.Корозеч, С.А.Корф, М.Мартін, М.Мюллера – Йохмус, О.Ніппольд, Е.Ніс, А.Нуссбаум, Р.Ньюмелін, Б.Парадізі, Е.Рабштейн, Р.Редслоб, М.Ростовцев, С.Наджендра, К.Філіпсон, Л. – Е. ле Фюр, А.Херші, Дж.Хосак, С.Цібішовскі та ін.). В процесі роботи над дисертацією автором проаналізовано їхні та інші дослідження походження міжнародного права.

В працях, присвячених появі і становленню міжнародного права в стародавній період, розглядався його історичний розвиток, міжнародно – правове регулювання того часу, а не питання механізму виникнення міжнародного права, його причин і передумов. Більшість із вказаних авторів головну увагу в своїх дослідженнях приділяли аналізу становлення міжнародного права в окремому регіоні, базуючи свої висновки не на автентичних джерелах права, а на думках вчених, мислителів, публіцистів. В результаті більшість досліджень зводилась до формальної відповіді на запитання про існування міжнародного права в той чи інший період або в тому чи іншому регіоні. Більшість джерел стародавнього міжнародного права (договори, звичаї, рішення міжнародних ліг та ін.) ними, як правило, не використовувались або не аналізувались належним чином. Для комплексного і всебічного аналізу особливостей появи міжнародного права в основних регіонах і цивілізаціях бракувало відповідних джерел і належного рівня методології наукових досліджень. Жоден з вказаних авторів майже не використовував метод порівняльного міжнародно – правового аналізу становлення принципів, норм і інститутів міжнародного публічного права в різних регіонах і в різні історичні періоди. Ці та інші проблеми науки міжнародного права зумовили вибір теми даного наукового дослідження, присвяченого аналізу особливостей становлення і розвитку основних інститутів міжнародного права в стародавній період. В даній дисертаційній роботі зроблена спроба заповнити цю прогалину в науці міжнародного права і провести всебічний, системний, порівняльний аналіз появи основних принципів, норм, інститутів міжнародного права в різних регіонах стародавнього світу. Головна увага приділена розкриттю особливостей становлення і розвитку міжнародного права в регіонах стародавнього Близького Сходу, Індії, Китаю, Греції, Риму. Правові наробки держав цих регіонів були згодом тією чи іншою мірою сприйняті в процесі подальшого розвитку міжнародного права. Такий підхід дозволяє простежити глибинні (генетичні, структурні і функціональні) зв'язки сучасного міжнародного права, виявити ті, що на певних історичних етапах зникали і чому.

Зв'язок дисертаційної роботи з планами науково – дослідних робіт. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової програми Київського Національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України” № 97128, теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка “Правові основи і механізм забезпечення суверенітету України” № 97132; а також плану науково – дослідницької роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Інтеграція України у світовий та європейський простір” № 01БФ048 – 01.