СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІСЬКОЇ ПОЛІЦІЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ–НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (на матеріалах Одеси) Автореферат

Актуальність теми. У справі ефективної розробки будь-якої наукової проблеми важливе місце посідає вивчення історії питання, що дозволяє краще зрозуміти сучасні проблеми, дає можливість з’ясувати закономірності розвитку теорії і практики. Це стосується і дослідження діяльності міської поліції Російської імперії. Неупереджене вивчення архівних матеріалів, наукових праць із проблем боротьби зі злочинністю свідчить, що багато які із створених нині конструкцій, учень і концепцій мають аналоги в минулому. Закономірно, що дослідники минулого стикалися з тими ж проблемами, що і сучасні вчені. Вивчення досвіду тих років, його узагальнення і висновки, зроблені на цій основі, можуть бути використані і сьогодні.

Здійснення дослідження з історії формування та становлення правоохоронних органів України слід починати з діяльності поліцейських органів Російської імперії останньої чверті ХVІІІ – початку ХХ ст. Саме в цей період закладалися організаційно-правові основи діяльності поліції, створювалася нормативно-правова база, розроблялися критерії підбору кадрів, визначалися методи роботи, обґрунтовувалися заходи матеріально-технічного забезпечення тощо.

Діяльність поліції Російської імперії цікавила суспільство упродовж усієї її історії, а з появою передумов для її вивчення перетворилася на важливий предмет аналізу дослідників, яким залишається і нині. Гострота питання і зацікавленість усіх активних прихильників розвитку України як правової держави переводить цю проблему із суто науково-дослідної сфери до сфери практичної політики. Очевидно, що увага до історії поліції в цілому і міської поліції Російської імперії, зокрема, обумовлена низкою чинників.

Об’єктивне вивчення однієї з основоположних складових поліцейської системи – міської поліції – обумовлює детальний розгляд її функцій, через які реалізовувалася переважна маса рішень влади, що відображували волю правлячої еліти. Без вивчення зазначеного інституту неможливо у повному обсязі, об’єктивно дослідити й оцінити таку функцію держави, як охорона правопорядку, а також визначити ефективність її реалізації. Аналіз структури та діяльності міської поліції надає також необхідний матеріал для розвитку понятійно-категорійного апарату історії та теорії держави і права.

Не менш актуальною продовжує залишатися проблема необхідності руйнування стереотипів в оцінках діяльності поліції Російської імперії і спростування фальсифікацій, що існують в літературі і нерідко переходять з одного видання до іншого. Незважаючи на достатньо велику кількість досліджень, присвячених поліції Російської імперії в цілому, в регіональному аспекті проблема досліджена слабко. Зокрема проблема становлення та діяльності міської поліції міст Півдня України майже не вивчалася.

Дослідження має практичну спрямованість. Суспільство зацікавлене у високій ефективності діяльності правоохоронних органів щодо захисту стабільності його основ від посягань з боку різного роду правопорушників. Організація, місце в механізмі функціонування держави, форми і методи діяльності міської поліції, прийоми попередження та виявлення підготовлюваних та скоюваних злочинів, що використовувалися міською поліцією Російської імперії, викликають і сьогодні підвищену увагу дослідників.

На території сучасної України можна назвати такі міста як Одеса, Київ, Харків, які брали активну участь у впровадженні подібних нововведень. Саме у цих містах у різні роки протягом ХІХ – початку ХХ ст. уряд активно здійснював реформування органів міської поліції. Необхідно зазначити, що міська поліція цих міст накопичила значний позитивний досвід, який можна, за відповідної корекції, використовувати для удосконалення правоохоронної системи України в сучасних умовах. Цими обставинами обумовлена наукова і практична актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до загальної теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195) на 2001–2005 рр. та “Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006–2010 рр.

Тема дисертаційного дослідження є складовою наукових досліджень кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії, що здійснює розробку наукової теми “Традиції і новації в правовому розвитку (історичний аспект)” на 2001–2005 рр. та “Традиції і новації в правовому житті України (історичний аспект)” на 2006–2010 рр.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз процесу становлення й функціонування державного апарату охорони правопорядку та боротьби із злочинністю у м. Одесі наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Для досягнення означеної мети необхідно вирішити такі основні задачі:

охарактеризувати загальний стан розвитку поліції в Російській імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.;

визначити місце міської поліції в загальній структурі органів поліції Російської імперії;

охарактеризувати нормативно-правову базу із забезпечення діяльності органів міської поліції; простежити її розвиток та зміни;

розглянути виникнення, розвиток, структуру та діяльність одеської міської поліції протягом кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.;

проаналізувати причини, які викликали необхідність проведення реформування міської поліції у другій половині ХІХ ст. в Російській імперії;

проаналізувати причини, які викликали необхідність проведення реформування одеської міської поліції у 1876 р.;

дослідити правові основи діяльності міської поліції у боротьбі з кримінальною злочинністю;

визначити порядок формування та фінансування підрозділів міської поліції;

проаналізувати організаційно-правові зміни у структурі та діяльності міської поліції на початку ХХ ст.;

охарактеризувати адміністративну діяльність міської поліції;

охарактеризувати нормативно-правову базу проведення досудового слідства органами міської поліції.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в процесі становлення, розвитку та функціонування міської поліції Російської імперії.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади та нормативне забезпечення діяльності міської поліції Російської імперії (на матеріалах Одеси).

Територіально робота прив’язана до важливого торговельно-промислового та культурного центру Півдня України – міста Одеси; хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють кінець ХVІІІ – початок ХХ ст., тобто період від заснування Одеси у 1794 р. і до революційних перетворень 1917 р.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стало комплексне використання сукупності універсальних, загальнонаукових та спеціально-юридичних принципів, підходів і методів. Принцип комплексного використання методології юридичної науки є необхідною умовою для продуктивного вивчення правоохоронного апарату, зокрема міської поліції Російської імперії.

Застосування сукупності конкретних методів, таких як системно-функціональний, порівняльно-правовий, формально-логічний, конкретно-історичний, сприяло досягненню цілей і задач дослідження. Особливого значення надано системно-функціональному методу як універсальному інструменту пізнавальної діяльності, що дозволяє більш об’єктивно дослідити еволюцію міської поліції. За допомогою порівняльно-правового методу визначається місце міської поліції у системі інших правоохоронних органів Російської імперії, особливості правового статусу одеської міської поліції. Конкретно-історичний метод дозволив об’єктивно розглянути генезис міської поліції, основні етапи її формування та розвитку. Використовувалися також і прийоми формально-логічного методу (дедукція, індукція, аналіз, синтез).

Теоретичну основу дослідження складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, присвячені питанням формування та розвитку поліцейської системи в Російській імперії: дореволюційних – В.Ф. Дерюжинського, В. Йозефі, І. Моллеріуса, О.О. Лопухіна, І.Т. Тарасова, І.І. Янжула; радянських та сучасних – А.В. Борисова, О.І. Дружиніної, М.П. Єрошкіна, Т.І. Желудкової, П.А. Зайончковського, П.П. Музиченка, Р.С. Мулукаєва, І.В. Оржеховського, А.М. Піджаренко, О.О. Самойленко, М.І. Сізікова, А.Є. Скрипільова, А.С. Трофимова, К.Г. Федорова, А.С. Чайковського, В.О. Шелкопляса, М.Г. Щербака, О.Н. Ярмиша та ін.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять нормативно-правові акти Російської імперії та інші історичні джерела досліджуваного періоду. Найважливішими серед них є “Установи про губернії” (1775); “Статут благочиння або поліцейський” (1782); “Положення про міську поліцію” (1803). Широко використовувалися інші нормативні матеріали, які містить у собі “Повне зібрання законів Російської імперії” та “Звід законів Російської імперії”.

Суттєве значення для висвітлення організаційно-правових засад діяльності Одеської міської поліції має звітна та діловодна документація, яка зберігається в архівах України та Російської Федерації. При здійсненні дослідження використовувалися матеріали Державного архіву Одеської області, а також матеріали періодичного друку. Частина джерел вводиться в науковий обіг уперше.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним монографічним дослідженням становлення, розвитку та діяльності одеської міської поліції.

Наукова новизна здійсненого дослідження конкретизується у такому:

уперше:

встановлено, що в Одесі, внаслідок як поліцейської реформи 1862 р., так і власного Міського положення 1863 р., відбувся перехід низки поліцейських функцій до органів міського самоврядування;

доведено, що означений перехід сприяв формуванню у складі органів міського самоврядування власних поліцейських підрозділів (було створено міську торгову поліцію та міську господарчу поліцію);

доведена залежність реформування одеської міської поліції у 1876 р. не лише від загальноімперської реформи поліції, але й від єврейських погромів та зростання злочинності у приміських районах;

досліджено на монографічному рівні процес становлення та розвитку одеської міської поліції, причини, хід та наслідки її реформування у 1876 р.;

висвітлено організаційно-правові основи діяльності одеської міської поліції, порядок комплектування особистого складу, основні напрямки, форми й методи діяльності, механізм взаємодії з іншими відомствами та місцевою владою;

доведено, що активне впровадження у роботу одеського карного розшуку початку ХХ ст. нових наукових досягнень (графологія, дактилоскопія, судово-медична експертиза) та широкої агентурної мережі сприяло успішній боротьбі з кримінальною злочинністю; встановленню міжнародних зв’язків безпосередньо одеської поліції з поліцейськими органами інших країн; обміну інформацією з поліцейськими службами в межах Російської імперії;

введено до наукового обігу декілька маловідомих широкому загалу нормативно-правових актів, що регулювали діяльність одеської міської поліції. Серед них: „Инструкция для ночных сторожей”, „Приказы по Одесской полиции”, „Правила о ветеринарно-полицейских мерах по предупреждению и прекращению заразных и повальных болезней у животных и по обезвреживанию сырых животных продуктов” тощо.

з нових позицій:

обґрунтовано тезу, що одеська міська поліція була матеріалом для апробації експериментальних нововведень під час реформування поліції в Російській імперії;

розглянуто державну політику у сфері взаємодії органів міського самоврядування та правоохоронних органів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:

у галузі науково-дослідної діяльності – у подальших дослідженнях державно-правових проблем, історії становлення правоохоронних органів Росії та України, при подальшому вивченні історії міської поліції;

у правотворчості – висновки, що містяться в дисертації, можуть бути використані для внесення окремих змін та доповнень до чинного законодавства України про міліцію;

у навчальному процесі – положення та висновки роботи доцільно використовувати при підготовці наукових посібників та підручників з історії держави та права, правоохоронних органів, навчально-методичної літератури, лекцій та проведенні семінарських занять з історії держави і права України, загальної історії держави і права.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно. У співавторстві опубліковано одну наукову статтю, до якої здобувачем підібрані архівні матеріали та викладено власну позицію щодо ролі міської громади у формуванні міської поліції.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено і схвалено на засіданні кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії. Основні положення, висновки та рекомендації доповідалися автором: на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії: 8-й (22–23 квітня 2005 р., м. Одеса), 9-й (26 квітня 2006 р., м. Одеса), 10-й (27–28 квітня 2007 р., м. Одеса); IV Міжнародній науково-методичній конференції “Римське право і сучасність” (19–20 травня 2006 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції “Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії” (3 вересня 2006 р., м. Одеса).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, у трьох тезах виступів на наукових конференціях, а також в інших публікаціях в юридичній періодиці (Росія).

Структура дисертації обумовлена метою та задачами дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (232 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок, із них основного тексту – 166 сторінок.