Статнік І.Я. Прийоми і методи поліпшення племінних та продуктивних якостей яєчних курей

Короткий зміст

Експериментальні дослідження проведені за чотирма етапами в держплемзаводі ім.Фрунзе АР Крим (рис. 1). Перші три були виконані протягом 1999-2003 рр. із використанням методів індивідуально-сімейної селекції на  лініях кросу "Білорусь 9" (4 - сіра каліфорнійська порода, 5 і 6 -  породи леггорн, лінії Д породи леггорн із кросу "Хайсекс білий" російської селекції). Четвертий етап був проведений в 2003-2004 рр. на птиці прабатьківських і батьківських форм кросу "Хайсекс білий", який був  завезений в господарство із Голландії в 2003 році.

Ефективність застосування методу "прилиття крові" з метою підвищення маси яєць вивчали на  лініях 5 і 6 при використанні гніздових спарювань (1♂ і 20♀). В якості поліпшуючого матеріалу використовували півнів ліній 07, 12, 20, 36 породи білий леггорн селекції Інституту птахівництва УААН, які 15-18 років розводились по типу замкнутої популяції і лінії Д, що була завезена з племзаводу "Горки 2" (Росія). Із ліній 07, 12, 20, 36 використовували молодих і переярих півнів, оцінених за якістю напівсестер чи нащадків. Півні лінії Д були без походження. В зворотних схрещуваннях напівкровних самців і самок спарювали з птицею поліпшуваної лінії. У птиці одержаної методом „прилиття крові" оцінювали відтворні і продуктивні якості на індивідуальному рівні згідно Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві, затвердженої МінАП України 20.02.2001. Контролем служила лінійна птиця ліній 5 і 6.

З метою підвищення точності оцінки племінних якостей півнів-плідників використовували метод рангової оцінки, що розроблений в Інституті птахівництва УААН (Степаненко І.А. та ін., 2004). Відповідні ранги (від 1 до 5) присвоювали на основі вірогідності різниці між показниками дочок і ровесниць за критерієм Фішера. Порівнювали ранги одних і тих же півнів, визначених за даними напівсестер і дочок. Для розробки  більш ефективної технології відтворення селекційного стада провели порівняльну оцінку інкубаційних якостей яєць та продуктивних якостей нащадків, одержаних від молодої і переярої птиці. Молоду птицю відбирали в селекційні гнізда за показниками несучості за 40 тижнів життя, маси яєць в 30 тижнів, скоростиглості, переяру - за даними несучості повного циклу і в останні 2 місяці яйцекладки, скоростиглості, маси яєць в 30 і 52 тижні.

Птицю утримували в індивідуальних клітках кліткової батареї Л-103.

Облік несучості здійснювали щоденно по кожній несучці. Масу яєць визначали шляхом індивідуального зважування яєць від кожної несучки протягом 10 днів підряд. Щоденно реєстрували вибуття птиці. При інкубації яєць по кожній несучці враховували відходи інкубації, а виведених курчат мітили криломітками і фіксували у відповідному журналі походження кожного курчати по батькові і матері (Інструкція з ведення племінного обліку в птахівництві та бонітування сільськогосподарської птиці. - К., 2003, форми 1-6). Форму яєць визначали на індексомірі ІМ 1. Внутрішні фракції яєць оцінювали з використанням спеціальних приладів із рендомізованих вибірок згідно методики Сергеєвої А.М.,1986.

Всі дані первинного обліку вводили в ПЕОМ і обробляли з використанням комплексу комп’ютерних програм, що розроблені в Інституті птахівництва УААН і впроваджувались у держплемзаводі ім.Фрунзе з 1999 року. Статистичну обробку даних, кореляційний та дисперсійний аналізи проводили за загально прийнятими методиками (Плохинський Н.А.,1961, Лакін Г.Ф.,1968 ).

Умови утримання і годівлі птиці відповідали прийнятим нормативам. При оцінці прабатьківських і батьківських форм  імпортного кросу "Хайсекс білий" облік несучості, маси яєць, живої маси проводили груповим методом по кожному пташнику і оцінюваній групі.