СТІЙКІСТЬ СТРАХОВОГО РИНКУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Короткий зміст

1.                                                 ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми виконаної дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, визначено зв’язок з науковими програмами і темами дослідних робіт, засвідчено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичне підґрунтя розвитку страхового ринку та його взаємозв’язок з фінансовою безпекою держави” досліджено сутність страхового ринку та його стійкості, взаємозв’язок страхового ринку з фінансовою безпекою держави; визначено місце страхового ринку в системі ФБД; систематизовано внутрішні та зовнішні загрози стійкості страхового ринку.

Теоретичне узагальнення наукових поглядів дозволило розглянути сутність визначення “фінансова безпека держави” з точки зору ресурсного, функціонального та системного підходів. У роботі обґрунтовано, що ФБД є комплексним поняттям та відповідно до системного підходу характеризується наступними властивостями: це певний стан фінансової системи держави; це сукупність окремих складових, між якими є певні взаємозв’язки; за умови сформованого достатнього обсягу фінансових ресурсів держава є безпечною (у фінансовому плані) для вчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань всіма її суб’єктами; за умови стійкості різних складових її фінансової сфери держава є безпечною (у фінансовому плані) до впливу внутрішніх і зовнішніх загроз; досягнення високого рівня ФБД дозволяє реалізувати певні стратегічні цілі країни.

Узагальнення існуючих наукових розробок щодо фінансової безпеки держави дозволило ідентифікувати та виокремити три різновиди ФБД, кожен з яких: 1) пов’язаний з реалізацією функцій держави (бюджетна, боргова, податкова); 2) пов’язаний з функціонуванням фінансового сектора економіки, включаючи інвестиційну, валютну і грошово-кредитну безпеку (за характером фінансових операцій) та безпеку банківської системи, страхового і фондового ринків (за сегментами фінансового сектора економіки); 3) пов’язаний з функціонуванням реального сектора економіки (безпека підприємницького сектора та зовнішньоекономічна безпека).

У роботі проведено розмежування понять “фінансова безпека”, “фінансова стійкість”, “фінансова надійність” та “фінансова стабільність”. З’ясовано, що при дослідженні складових фінансової безпеки держави, пов’язаних із функціонуванням фінансового сектора економіки (банківської системи, страхового і фондового ринків), доцільно застосовувати термін “стійкість ринку/системи”, який більш точно розкриває їх економічну сутність та відображає динамічний характер даної ознаки.

Обґрунтовано, що страховий ринок впливає на фінансову безпеку держави не лише через відповідну її складову – стійкість страхового ринку, але й опосередковано, визначаючи певні параметри функціонування інших складових ФБД.  Безпосередніми суб’єктами, через діяльність яких реалізовується такий вплив, є страхові компанії.

Автором визначено механізм забезпечення позитивного впливу діяльності страхових компаній на формування ФБД через аналіз трьох ключових їх функцій, а саме: фінансове посередництво, диверсифікація/зниження та передача ризиків (рис. 1).

У дослідженні систематизовано науково-методичні підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників до визначення сутності стійкості страхового ринку та запропоновано розглядати її як динамічну характеристику функціонування страхового ринку, що демонструє його можливість протистояти впливу зовнішніх загроз та внутрішніх кон’юнктурних коливань на основі збереження основних параметрів розвитку, достатнього обсягу резервів для покриття ризиків суб’єктів економіки і створення ефективної системи перерозподілу страхових ризиків з метою забезпечення фінансової безпеки держави.