СТРАТЕГІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено інформацію стосовно апробації, публікацій, структури та обсягу дисертаційної роботи.

У першому розділі дисертаційного дослідження «Теоретико-методологічні основи стратегічного регулювання розвитку ринку цінних паперів» визначено теоретико-методичні засади стратегічного регулювання розвитку ринку цінних паперів, досліджено місце та роль державних корпоративних прав у регулюванні розвитку фінансового ринку.

Особливістю використаного підходу до дослідження стратегічного регулювання ринку цінних паперів є доцільність його розгляду не як окремого самостійного ринкового утворення, а як елементу загальноекономічної інфраструктури, що формує умови обігу економічних ресурсів та істотно впливає на формування умов економічного розвитку. За умови використання такого підходу були розглянуті місце і завдання ринку цінних паперів у системі регулювання економічного розвитку в довгостроковій перспективі. Принциповою відмінністю пропонованого аспекту дослідження було вивчення чинників та умов його регуляторної організації.

У роботі уточнені актуальні чинники  стратегічного регулювання економічного розвитку. Дослідження актуальних рис розвитку фінансових ринків засвідчило наявність стійкої тенденції до розвитку бездокументарних форм існування ключових фінансових інструментів. Таким чином, основним елементом цінного паперу, що зумовлює його сутність та форму існування, визначена  гарантія, що закріплена у відповідному цінному папері (гарантія виплати коштів, участі в управлінні та ін.). У дослідженні показано, що така гарантія і передбачає комплекс відносин, що виникають з приводу існування відповідних цінних паперів на ринку. У роботі концептуально визначено  подібну гарантію, через забезпечення дотримання у довгостроковій перспективі конкретного рівня ліквідності цінних паперів. Такий показник може бути розрахований не тільки для окремого цінного паперу, а й для ринку в цілому. На його основі можна встановити гарантійний потенціал ринку та дослідити його динаміку, що створить наукове підґрунтя залучення інструментарію ринку цінних паперів у ролі інструментів стимулювання національної економіки.

На рис. 1 наведено принциповий підхід до регулювання розвитку національної економіки, що орієнтований на застосування можливостей управління державними корпоративними правами в протидії негативним проявам економічної динаміки на різних етапах економічного циклу. Принциповим елементом пропонованого підходу є врахування останнього досвіду світової економічної кризи, яка, на думку багатьох дослідників, розпочалася саме на фінансовому ринку.