СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ ЛІСОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ Статья

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічний розвиток регіонів України в трансформаційний період значною мірою залежить від наявного на даній території економічного потенціалу й ефективності його використання.

Лісове господарство в Україні продовжує функціонувати в кризовому становищі. Стан лісів не відповідає економічним і екологічним вимогам. Площа лісів за останнє тисячоліття скоротилася більш ніж у три рази, відбулося антропогенне переформування лісових ландшафтів, знизилася їх природна продуктивність, збіднилося біорізноманіття. Лісові насадження виснажені надмірними рубками в минулому, їх природно−захисні функції нижчі потенційно можливих. Через відсутність інвестицій залишаються низькими темпи лісовідновлення і лісорозведення, поглибилась диспропорція між лісоресурсною базою, можливостями лісоексплуатації та лісоспоживання. Недосконалими вважаються теоретико−методологічні засади розвитку лісового сектору економіки та організаційно−економічні, екологічні і правові механізми. Власнісний статус земель лісового фонду і лісових ресурсів, функції управління лісами і лісогосподарським виробництвом суперечать вимогам сталого розвитку, так і ринковим умовам господарювання.

Дослідженням ефективності лісогосподарського виробництва присвячені праці В.А. Андрєєвої, С.В. Біднячука, М.Т. Бець, В.С. Бондар, О.А.Голуб, О.М. Дзюбенка, О.В. Дячишина, Н.С. Дворяшиної, A.M. Дейнеки, А.І. Карпук, Н.М.Кисіль, Я.В.Коваль, І.М.Лицур, С.О.Мельник, М.М.Огородника, М.В. Римара, О.Я.Савчука, М.А. Степаненка, М.В. Степчина, Г.С. Шевченка та інших авторів. Проте проблема підвищення ефективності лісогосподарського виробництва на сьогодні потребує застосування нових підходів з метою її розв’язання, оскільки процес відтворення та використання лісових ресурсів України не відповідає критеріям сталого розвитку лісового господарства.

Трансформація лісового сектору економіки по новому ставить питання щодо розробки науково-методологічних напрямків розвитку лісоресурсного потенціалу, формування ринково-орієнтованого організаційно-економічного механізму, відродження багатоукладної системи організації у сфері лісового господарства, забезпечення комплексного збалансованого використання і відтворення лісових ресурсів, підвищення частки лісових ресурсів в природо−ресурсному потенціалі та національному багатстві країни. Актуальність дисертаційної роботи визначається тим, що вона спрямована на вирішення цієї проблематики, останнє і обумовило вибір теми дисертації, визначили мету, структуру та зміст дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри економіки і менеджменту Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна “Розробка методологічних підходів трансформації системи соціально-економічних відношень в Україні” (номер держ. реєстр. 0199U004423); “Соціально-економічна стратегія формування в Україні нової моделі економічного розвитку” (номер держ. реєстр. 0101U002800).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування інструментарію стратегії розвитку потенціалу лісового комплексу України на базі удосконалення напрямів використання і відтворення лісових ресурсів.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлені такі завдання:

- розглянуті підходи до дослідження потенціалу галузі;

- визначені місце і сутність потенціалу лісового комплексу в структурі економічного розвитку країни;

- обґрунтувані критерії ефективності відновлення і використання потенціалу лісового комплексу;

- зроблено аналіз динаміки потенціалу розвитку лісового комплесу в регіонах України;

- дослідженні стан й напрямки відновлення потенціалу лісового комплексу на прикладі Рівненського регіону;

- розроблені стратегічні напрями сталого розвитку потенціалу лісового комплексу;

- обґрунтовані економіко-математичні моделі визначення економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво;

- обгрунтувано концепцію регулювання розвитку потенціалу лісового комплексу України.

Предметом дисертаційного дослідження є інструментарій реалізації стратегії розвитку потенціалу лісового комплексу та ефективного відновлення і використання лісових ресурсів.

Об'єктом дослідження є стратегічні засади розвитку потенціалу лісового комплексу.

Методи дослідження. Для досягнення мети роботи використані такі методи дослідження: системний логічний метод – для дослідження сутності потенціалу галузі, особливостей потенціалу лісового комплексу; порівняльного аналізу – для оцінки інвестування та регулювання потенціалу лісового комплексу в умовах ринкової економіки; економіко-статистичних групувань – для аналізу сучасного стану розвитку потенціалу в Україні, регіонах та Рівненському регіоні зокрема; причинно-наслідкових зв’язків – при розробці і обґрунтуванні інструментарію стратегії розвитку потенціалу лісового комплексу та ефективного відновлення і використання лісових ресурсів .

Інформаційну базу дослідження складають: Закони України; нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; статистична інформація Державного комітету лісового господарства України та підприємств Рівненського обласного управління лісового господарства; наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше:

- розроблена організаційно-процесна схема економічного потенціалу розвитку лісового комплексу, складовими якої є ресурсний потенціал, потенціал лісовирощування, лісопереробки, лісокористування та деревокористування;

- розроблена концепція забезпечення потенціалу розвитку лісового комплексу що забезпечує підвищення ефективності лісокористування, багатоцільове використання лісових ресурсів і корисних властивостей лісу, а також підвищення ролі лісового сектору в економіці держави;

удосконалено:

- теоретико-методологічні основи формування потенціалу галузі у поєднанні з інтересами національної економіки;

- систему критеріїв для узагальненої оцінки потенціалу лісового комплексу, що поєднує екологічні, економічні, соціальні та духовні;

дістало подальший розвиток:

- вивчення потенціалу розвитку та відновлення лісового комплексу як України в цілому, так і окремих її регіонів;

- система формування потенціалу розвитку лісового комплексу, яка базується на критеріях соціальної, економічної та екологічної та духовної збалансованості розвитку лісового комплексу й враховує національні, регіональні і галузеві інтереси;

- стратегічні напрямки розвитку потенціалу лісового комплексу, що на відміну від наявних, враховують: удосконалення форм управління цим комплексом; продуктивне зростання потенціалу лісового комплексу; забезпечення реалізації основних принципів відтворення лісів; створення сприятливого навколишнього середовища.

Практичне значення. Викладені в дисертації економічна класифікація та система критеріїв оцінки, принципи планування заходів, спрямованих на підвищення ефективності відтворення і використання лісових ресурсів, відповідно до принципів сталого розвитку, можуть бути використані в процесі розробки та реалізації ефективної лісової політики України. Практична цінність роботи полягає в розробленні економічної оцінки інвестицій у лісогосподарське виробництво.

Запропоновані теоретичні та практичні положення щодо визначення ефективності лісогосподарських заходів використовуються Рівненським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Окремі положення дисертації впроваджені в навчальний процес Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювалися на засіданнях наукового товариства з вивчення спадщини М.І. Туган-Барановського, а також науково-практичних конференціях: 1-й Міжнародній науково-практичній конференції «Еволюція наукових знань та сучасні проблеми економічної теорії (19 квітня 2005р., м. Харків); науково-практичній конференції «Стратегія економічного розвитку України: тенденції, пріоритети, перспективи» (12-13 грудня 2006р., м. Харків).

Публікації За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 1,52 д.а. у провідних наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи 171 сторінка друкованого тексту, 18 таблиць, 22 рисунки, список використаних джерел містить 198 найменування та 2 додатки.