СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕСІЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ БОЙКІВСЬКИХ ГОВІРОК

Короткий зміст

У “Вступі” обґрунтовано актуальність обраної теми, схарактеризовано стан дослідження проблеми, сформульовано мету й основні завдання роботи, окреслено методи дослідження та джерельну основу дисертації. Визначено наукову новизну, практичне й теоретичне значення одержаних висновків, подано інформацію про апробацію результатів роботи.

Перший розділ ― “Весільна лексика як об’єкт лінгвістичних досліджень” ― складається із трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Стан дослідження бойківського говору” мотивовано вибір регіону дослідження, здійснено аналіз праць про діалектні явища різних структурних рівнів. Бойківські говірки до сьогодні зберігають значну кількість давніх рис, зокрема в лексиці, що відзначено у працях М. Онишкевича, Л. Григорчук, Я. Ріґера, Д. Бандрівського, О. Захарків, Я. Вакалюк, А. Бодника, О. Шляхова, Ю. Галая, Й. Пуя, Я. Пури, З. Булика, М. Демського, М. Якима, М. Зубрицьої, Н. Пашкової, К. Зозуляк, О. Тищенка та ін.

У другому ― “Аспекти дослідження весільної лексики” ― проана-лізовано різні підходи до вивчення весільної лексики (етнолінгвістичний, лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний), представлені у працях українських та зарубіжних учених.

У третьому підрозділі “Весільна лексика бойківських говірок як система” подано основні принципи моделювання тематичної групи лексики (ТГЛ), у результаті якого виділено три лексико-семантичні групи (ЛСГ) –– назви весільних обрядодій, назви учасників обряду та назви матеріальних елементів, кожна з яких містить відповідні семантичні підгрупи (СП), семантичні мікрогрупи (СМ), семантичні ряди (СР), виділені за специфічними семантичними ознаками. Враховано класифікаційні поділи цієї ТГЛ у дослідженнях М. Бігусяка, Н. Грозовської, В. Дроботенко, І. Магрицької, В. Шевченка.