ТАКТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ І ЗЛОЧИННИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Особливістю даної роботи є дослідження важливих проблем розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, можливостей побудови і використання типових тактичних операцій у розслідуванні зазначеної категорії злочинів. Недостатня розробка цих питань у науковій літературі і нагальні потреби слідчої практики обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Актуальність теми дослідження. Україна перебуває в умовах реформування соціально-економічної сфери, реорганізації економічного механізму і появи нових форм власності. Разом з тим зміни, що відбуваються у суспільстві, перерозподіл сфер впливу, люмпенізація окремих верст населення призводять до загострення криміногенної ситуації, виникнення нових видів злочинної діяльності. Особливу небезпеку сьогодні становлять вбивства, у тому числі ті, що вчиняються організованими злочинними групами.

Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на життя. Вбивство є найтяжчим злочином проти особи. Сьогодні відмічається зростання кількості вбивств взагалі та вбивств при обтяжуючих обставинах. Зокрема, якщо число засуджених за умисне вбивство до позбавлення волі в 1990 р. складало 1349 осіб, то в 1995 р. – 2198, в 2001р. – 1772; число засуджених осіб за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах до позбавлення волі в 1990 р. було 350 осіб, в 1995 р. – 560, а в 2001 р. – 907. При цьому збільшується кількість вбивств, що вчиняються організованими угрупованнями та із застосуванням вогнепальної зброї (або вибухових речовин). Удосконалюється злочинний механізм вбивств, виявляються їх нові види та професійна спрямованість. Своєрідність організованої злочинності, її динамізм потребують адекватних засобів стратегічного і тактичного порядку боротьби з цим явищем, розробки відповідних наукових рекомендацій.

Проблеми методики розслідування умисних вбивств певним чином досліджувались у вітчизняній криміналістиці. Разом з тим сьогодні існує необхідність у вивченні проблем розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, формуванні специфічної методики розслідування, запропонування практичним працівникам правоохоронних органів певних “алгоритмів” дій у тих чи інших ситуаціях, розробки типових тактичних операцій. У криміналістичній теорії залишаються нерозробленими тактичні операції стосовно розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних питань, пов’язаних із удосконаленням розкриття та розслідування вбивств, зробили такі вчені-криміналісти України та інших держав, як Т. В. Авер’янова, Ю. П. Аленін, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Бояров, О. Ю. Булулуков, І. В. Борисенко, О. М. Васильєв, Л. Г. Відонов, В. К. Гавло, В. Г. Гончаренко, М. С. Гурєв, А. В. Дулов, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, В. П. Колмаков, О. Н. Колесніченко, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічьов, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Г. А. Матусовський, Г. М. Мудьюгін, М. В. Салтевський, В. В. Тищенко, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та ін. Разом з тим слід зазначити, що в криміналістиці відсутні достатні розробки щодо розслідування вбивств, які вчиняються організованими злочинними групами; є необхідність формування та удосконалення окремих методик розслідування вбивств означеної категорії, пропонування типових дій слідчих та оперативних працівників у певних ситуаціях.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю виявлення особливостей розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, розробки та упорядкування найбільш ефективних тактичних операцій (комплексів слідчих, оперативно-розшукових, організаційних та інших заходів). Названі обставини дозволяють віднести проблеми, що розглядаються, до актуальних.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 – 2000 рр., затвердженої Указом Президента України № 837/96 від 17 вересня 1996 р., а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 рр., затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 р.