ТАРИФІКАЦІЯ ПОСЛУГ ЗА ПРОЇЗД ПЛАТНИМИ ДОРОГАМИ УКРАЇНИ Статья

Актуальність теми. Транзитний потенціал України натепер є найвищим у світі щодо створення і функціонування міжнародних транспортних коридорів на Євроазіатському континенті. Проте недостатня експлуатаційна якість автомобільних доріг зумовлює зниження експлуатаційних швидкостей транспортних засобів, зростання аварійності, підвищення витрат пально-мастильних матеріалів та збільшення частки транспортної складової у собівартості продукції.

Серед проблем, які необхідно вирішити у дорожній галузі України, є нестача фінансових ресурсів для розвитку на належному рівні мережі автомобільних доріг та підтримання її експлуатаційних показників. Прогресивним методом вирішення цієї проблеми є залучення приватного капіталу у дорожню галузь через створення платних автомобільних доріг, побудованих на умовах концесії. Їх частка у світі невелика, близько 1 – 2 % від усієї мережі доріг, проте вони дозволили підвищити ефективність функціонування дорожніх господарств шляхом модернізації мереж автомобільних доріг, реалізувати транзитний потенціал, створити привабливий інвестиційний клімат у дорожніх комплексах країн та забезпечити споживачів якісними послугами проїзду.

Теоритичні та методологічні основи організації концесій та тарифікації послуг висвітлено у працях А.В. Базилюк, В.І. Котелянця, Я.В. Догадайло, М.Н. Бідняка, Н.М. Бондар, О. А.Білятинського, Л. К. Тищенко-Тишковця, Д.І. Бойко, Н.А. Боровик, Л.П. Бортницької, В.Е. Канарчука, А.А. Бондаренко, В.Г. Варнавського, Ю. С. Вдовенка, Є.Ю. Гайко, С.В. Грицая, Б.Б. Каримова, Г.Є. Ліпського, О.П. Усова, Лихоступа М.М., А.М. Новікової, Н.В. Парижан, Я.О. Сидорова, Є.М. Сича, Ю.В. Слободчикова, П.Р. Левковця, М.А Хобти, В.Г. Шинкаренка, Л.О. Шкварчука, И.П. Денисової, Г.Д. Джумагельдієвої, В.Е. Есипова, О. Т. Ланового, Н.М. Савенка, Г.А. Тактарова. Проте слід зазначити, що у цих працях не приділено уваги збалансуванню інтересів усіх суб’єктів концесії та методиці визначення розміру плати за проїзд платними дорогами, що побудовані на умовах концесії. Тому саме розроблення методики розрахунку плати за проїзд платними автомобільними дорогами, яка гармонізує інтереси держави, концесіонера і споживача та врахує національні особливості, є пріоритетним напрямом наукових досліджень.

Занепад дорожньої галузі спостерігається сьогодні в усіх пострадянських країнах, які отримали у спадок усі проблеми адміністративної економіки і не трансформували галузь до ринкових умов, а як відомо, проблеми дорожнього комплексу гальмують подальший соціально-економічний розвиток країни. Економічні витрати, пов’язані з низьким рівнем утримання доріг, лягають переважно на плечі користувачів автомобільних доріг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Подані у дисертації основні результати і рекомендації розроблено згідно з тематикою науково-дослідних робіт Національного транспортного університету за темою “Формування джерел покриття витрат на здійснення виробничої діяльності на транспорті” (номер державної реєстрації 0107U009968) та “Формування джерел покриття витрат на здійснення виробничої діяльності дорожньо-транспортного комплексу” (номер державної реєстрації 0108U001423). Особисто автором в контексті цієї роботи запропоновано методичні основи ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення формування тарифів за проїзд платними дорогами України, що дозволить гармонізувати інтереси всіх суб’єктів на ринку платних автомобільних доріг: держави, концесіонера і споживача. Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання:

– узагальнити світовий досвід організації концесій у дорожньому господарстві і розробити нові моделі автодорожніх концесійних угод та алгоритм їх вибору залежно від певних умов;

– оцінити передумови та необхідність впровадження автодорожніх концесій в Україні, а також очікуваний ефект;

– проаналізувати нормативно-правове забезпечення ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг і запропонувати внести певні зміни та доповнення до Закону України “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг ”, що сприятиме реалізації концесійних проектів в Україні;

– узагальнити методичні основи розрахунку розміру плати за проїзд платними дорогами країн Європи, пострадянських країн та країн Азії, визначити їх переваги і недоліки та перспективи використання в Україні;

– розробити комплексну методику визначення тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами;

– розробити механізм державного регулювання і контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг.

Об’єктом дослідження є процес формування тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами України.

Предметом дослідження є організація дорожнього будівництва та експлуатації автомобільних доріг, побудованих на умовах концесії.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували наукові положення економічної теорії, системно-логічний підхід до дослідження економічних процесів і явищ, методи аналізу і синтезу, класифікації, абстрагування та моделювання, праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань тарифікації послуг, нормативно-правова база ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна сформульованих та обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків та рекомендацій полягає у такому:

уперше:

запропоновано новий принцип розрахунку тарифів за проїзд платними дорогами, суть якого полягає у поєднанні витратного методу ціноутворення та методу визначення економічної вигоди, на основі яких розраховуються два рівні тарифу, що відображають витрати концесіонера на будівництво та експлуатацію доріг з урахуванням норми рентабельності та сумарну економію споживача при проїзді платною дорогою. Конкретну величину тарифу пропонується вибирати відповідно до умов соціально-економічного розвитку країни виходячи з інтересів усіх суб’єктів ринку платних автомобільних доріг;

удосконалено:

методичні основи розрахунку економічної вигоди споживача від проїзду платною дорогою на основі розширення та визначення складових сумарної вигоди, а саме: суспільної економії коштів держбюджету від зменшення видатків на природоохоронні заходи за рахунок зниження викидів токсичних речових в атмосферу та економії пально-мастильних і інших витратних матеріалів. Відповідні складові пропонується розраховувати за принципом порівняння витрат на проїзд платною і альтернативною дорогами;

моделі концесійних угод, за рахунок визначення нових форм розподілу повноважень та співпраці між суб’єктами концесій щодо будівництва та експлуатації платної автомобільної дороги. Їх вибір пропонується здійснювати залежно від рівня розвитку дорожньої системи, вартості концесійних проектів та ризиків реалізації. Доведено, що для України натепер найбільш прийнятним є застосування інтегровано-інфраструктурної моделі покрокового партнерства, суть якої полягає у тому, що держава на конкурсній основі обирає концесіонера, визначає етапи партнерства, умови яких можна коригувати залежно від кон’юнктури ринку. Запропонована модель передбачає, що концесіонер і держава спільно фінансують будівництво платної автомобільної дороги, при цьому концесіонер отримує право експлуатації не тільки об’єкта концесії, а й придорожньої інфраструктури;

модель спільного приватно-державного фінансування дорожніх концесійних проектів, яка разом з традиційною формою розподілу прибутку між державою і концесіонером залежно від їх дольової участі враховує також соціально-економічну ситуацію у країні та життєвий цикл концесії. В умовах дефіциту бюджету має застосовуватись змішана модель фінансування автодорожніх концесій, яка передбачає будівництво дороги за кошти держави і концесіонера з подальшим відшкодуванням витрат: державі за рахунок концесійних платежів, а концесіонеру від стягнення плати за проїзд автотранспортних засобів та від експлуатації придорожньої інфраструктури. Згідно із запропонованою моделлю об’єкт концесії буде належати державі, що дозволить попередити спекуляції з боку концесіонера. Після закінчення терміну концесії держава може самостійно утримувати дорогу або знову надати в оренду концесіонеру. У разі низького попиту на послуги за цих умов держава має гарантувати надання компенсацій концесіонеру та адресної допомоги певним категоріям споживачів. Така модель дозволить збалансувати комерційні інтереси між усіма суб’єктами концесії і зменшити можливі ризики;

набуло подальшого розвитку:

система державного регулювання та контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг за рахунок створення Національної комісії з розвитку концесійних автомобільних доріг, до складу якої мають входити представники держави, концесіонерів і споживачів на паритетній основі, з визначеними повноваженнями щодо формування стратегії розвитку дорожньої галузі та тарифної політики;

методичні основи формування тарифів за проїзд платними дорогами на основі введення: широкої системи диференціації тарифів та гнучкої системи пільг для споживачів, які проживають поблизу платної дороги, пенсіонерам, інвалідам. Водночас пропонується посилення системи обліку і контролю за обсягом отриманих послуг на основі впровадження карток пільгового проїзду, які будуть містити дані про автотранспортний засіб, його власника та визначений ліміт безкоштовних поїздок.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові та методичні напрацювання, викладені у дисертації, є завершеною розробкою і мають практичне значення, зокрема можуть бути використані в процесі визначення максимального розміру плати за проїзд платними дорогами державними органами влади та для обґрунтування тарифів на послуги проїзду платною дорогою концесіонером для участі у концесійному конкурсі. Ці наукові та методичні напрацювання у формі методичних рекомендацій впроваджено:

– Міністерством транспорту та зв’язку України (довідка про практичне впровадження № 3620-01/13/14-08 від 16.09.08);

– УДВТП “Укрдортехнологія” (довідка про практичне впровадження № 27/1-АУП-958 від 19.12.08).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено у доповідях на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансова система України: становлення та розвиток” (м. Острог, квітень 2007), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва” (Харків, грудень 2007, 2008), Міжнародному науково-практичному семінарі “Економіка і менеджмент на транспорті” (Київ,травень 2008), Міжнародній науковій конференції “Молоді вчені автомобільним дорогам України” (Київ, травень 2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є виконаним самостійно дослідженням. У роботі [1], написаній у співавторстві здобувачем запропоновано модель державного регулювання ринку платних автомобільних доріг та контролю за її функціонуванням.

Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 робіт, що відображають основний зміст дисертації, загальний обсяг становить 3,06 ум.-друк. арк. Із них 7 статей, в тому числі 6 – одноосібні, у фахових виданнях загальним обсягом 2,7 ум.-друк. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи становить 219 сторінок, що включає 31 таблицю, 57 рисунків, з них 14 – на окремих сторінках; додатки займають 6 сторінок; список використаних джерел нараховує 160 найменувань на 14 сторінках.