ТЕХНОЛОГІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАРКЕТОЛОГІВ У ВИЩОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання дослідження, об’єкт, предмет, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів, експериментальну базу, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі – «Професійна підготовка майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі як психолого-педагогічна проблема» – проаналізовано стан розв’язання проблеми в науковій та методичній літературі. Теоретико-методологічною основою дослідження стали філософські ідеї щодо ролі освіти для сучасної цивілізації та стратегічного завдання професійної освіти з формування конкурентоспроможного спеціаліста; психологічні, соціологічні, педагогічні та економічні положення щодо професійного вибору й розвитку конкурентоспроможної особистості в умовах трансформації економіки України.

На підставі аналізу наукових джерел зазначається, що питання професійної підготовки майбутніх маркетологів знайшли відображення в дослідженнях І. Акімової, В. Лутая, В. Шадрікова, Т. Шибутані (політичні, філософські, психологічні та соціальні функції сучасної професійної освіти); Я. Болюбаша, Г. Козлакової, Ж. Таланової (проблематика організації навчального процесу у вищій школі); С. Гончарова, В. Євдокимова, О. Пєхоти, І. Прокопенка (актуальні проблеми вибору технологій професійної підготовки). Визначення напрямів і технологій особистісно орієнтованого навчання здійснювалось Г. Онкович, С. Подмазіним, В. Яблонком; використання компетентнісного підходу – Р. Гуріною, І. Зимньою, О. Овчарук, Ю. Фроловим; вивчення питань функціонування вищої економічної освіти та застосування маркетингу в діяльності закладів освіти – Д. Акімовим, Є. Бєлоусовою, С. Бутівщенко, Т. Григорчуком, М. Матвіївим, Ю. Ніколенко, І Романовою.

У розділі наголошується, що організація професійної підготовки потребує технології як змістовної техніки реалізації навчального процесу, що дозволила б вищому економічному навчальному закладу перейти від знаннєво-центрованої до ринково-центрованої моделі професійної освіти. Вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу і може бути реалізована на рівні підготовки бакалавра і спеціаліста з маркетингу. Як модель педагогічної діяльності з проектування, організації й проведення навчального процесу, вона має відрізнятися підсиленою практичною спрямованістю професійної підготовки і можливістю залучення студентів в процесі професійного навчання до аналітичної, діагностичної й планової маркетингової діяльності.

У висновках до розділу визначено основні напрями, що потребують дослідження:

- теоретичне обґрунтування технології професійної підготовки (методичні засади процесу професійної підготовки; розробка і обґрунтування моделі професійної підготовки; формування етапів реалізації технології професійної підготовки майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі);

- експериментальна перевірка технології професійної підготовки майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі (пошук шляхів і засобів її реалізації; аналіз результатів експериментального дослідження і формування науково-методичних рекомендацій керівникам вищих навчальних закладів).

У другому розділі – «Теоретичне обґрунтування технології професійної підготовки майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі» – на основі аналізу теорії і практики розробленості проблеми обґрунтовано основні напрями й описано загальну методику дослідження, запропоновано удосконалення технології професійної підготовки на засадах маркетингу, в процесі якого автором розроблено комплекс маркетингу вищого економічного навчального закладу, технологічні схема і карта та модель професійної підготовки, висвітлено організацію практичної підготовки майбутніх маркетологів в умовах діяльності Бізнес-центру маркетингової освіти. Сформульовано гіпотезу дослідження – використання в навчально-виховному процесі удосконаленої на засадах маркетингу педагогічної технології забезпечить підвищення якості професійної підготовки майбутніх маркетологів в умовах переходу сучасного суспільства до економіки знань.

У процесі підготовки до проведення педагогічного експерименту, у якому як суб’єкти навчання брали участь викладачі й студенти Харківського, Торезького і Євпаторійського факультетів та Севастопольського навчально-консультативного пункту, а також Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Чернігівського державного інституту економіки і управління. У експериментальній частині педагогічного дослідження використовувались методики, описані А. Боровським, Е. Зєєром, Г. Карповою, В. Кірсановим, О. Козлітіною, О. Кіржбаум, М. Лебедиком, І. Травіним та ін., зокрема, методи спостереження, анкетування, аналізу документації, контрольні зрізи рівня навчальних досягнень. Експериментальною базою дослідження обрано Приватний вищий навчальний заклад Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту. На різних етапах дослідження в експерименті брали участь 408 студентів, з них 128 майбутніх маркетологів (66 студентів експериментальних і 62 студенти контрольних груп) та 16 викладачів-інструкторів Бізнес-центру маркетингової освіти.

У дослідженні поєднано два види педагогічного експерименту: природний і психолого-педагогічний. Природний педагогічний експеримент проводився в звичних для студентів умовах, при виконанні письмових перевірочних робіт, усних відповідях, розв’язанні фахових завдань тощо. Психолого-педагогічний експеримент проводився з поєднанням методів спостереження, бесіди, інтерв’ю, анкетування, тестування, якими діагностують діяльність студентів, сприяють створенню спеціальних ситуацій як на першому етапі проведення педагогічного експерименту з метою визначення початкового стану системи, так і на завершальній його стадії, що дозволило підтвердити гіпотезу дослідження. Мета проведення експерименту – з’ясувати позитивність впливу на якість професійної підготовки майбутніх маркетологів застосування технології, удосконаленої на засадах маркетингу. Дослідження складалося з попереднього, констатувального, формувального і узагальнюючого етапів експерименту.

Експеримент мав системний характер, здійснювався на міждисциплінарній основі й охоплював освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра і спеціаліста в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво». На першому етапі вимірювався початковий рівень параметрів, на другому – досягнутий рівень. Порівняння результатів на початку і в кінці експерименту дозволило виявити динаміку позитивних змін та встановити ступінь їх прирощення. Результати експерименту піддавалися кількісному і якісному аналізу.

На основі аналізу результатів констатувального етапу експерименту уточнені критерії оцінки якості професійної підготовки майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі та визначені підходи до постановки завдань формувального експерименту. Формувальний етап експерименту спрямовано на перевірку гіпотези дослідження.

З’ясовано, що педагогічна технологія – це змістовна техніка реалізації навчального процесу, яка повинна задовольняти основним методологічним вимогам: концептуальність; системність; керованість; ефективність; відтворюваність.

Із метою перевірки принципу застосування маркетингу як концепції управління процесом професійної підготовки майбутніх маркетологів, виокремлено чотири групи цілей, що формують зміст удосконаленої технології та визначають методи професійного навчання. Запропонований підхід являє собою гнучку систему, безпосередньо пов’язану з комплексом маркетингу як сукупністю керованих параметрів – продукт, ціна, розподіл і просування. Продуктова політика являє собою комплекс дій вищого економічного навчального закладу з формування системи компетенцій майбутнього фахівця з маркетингу; збутова – компетентностей майбутніх маркетологів як фактору забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку праці; цінова – професійних компетентностей; комунікаційна – із забезпечення конкурентоспроможності випускників як кінцевої мети процесу професійної підготовки.

Зазначається, що удосконалена на основі комплексу маркетингу вищого економічного навчального закладу технологія професійної підготовки майбутніх маркетологів є реалізацією особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів і відповідно до принципу єдності змістового та процесуального аспектів навчально-виховного процесу містить комплекс компонентів: цільовий, змістовий, емоційно-ціннісний, діяльнісний і процесуальний.

У розділі вказується, що удосконалену на засадах маркетингу технологію професійної підготовки майбутніх маркетологів реалізовано як сукупність взаємопов’язаних етапів: мотиваційно-орієнтувального; інформаційно-практичного; узагальнюючо-аналітичного і контрольно-результативного. Доведено можливість і доцільність її реалізації на основі технологічної схеми й технологічної карти.

Акцентується увага на тому, що найбільш прийнятною для розкриття сутності технології професійної підготовки на основі комплексу маркетингу вищого економічного навчального закладу є концепція моделі розвитку професійної компетентності студентів економічного профілю С. Гончарова. Вона дозволила спроектувати як самостійну педагогічну систему модель професійної підготовки майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі на основі поділу процесу професійної підготовки за рівнями: професійна орієнтація студентів першого-другого курсів; базова професійна підготовка студентів третього-четвертого курсів; поглиблена фахова спеціалізація студентів п’ятого курсу.

У висновках до розділу зазначається, що важливим аспектом розробленої моделі професійної підготовки майбутніх маркетологів є здатність запропонованого комплексу маркетингу забезпечувати баланс особистісного і професійного розвитку майбутніх маркетологів. При реалізації моделі професійної підготовки майбутніх маркетологів на основі комплексу маркетингу теоретична професійна підготовка відбувалась на основі зміненого навчального плану в частині блоку варіативних дисциплін, при цьому перелік вибіркових дисциплін на кожному рівні сприяв покращенню її змісту. З метою поліпшення змісту практичної професійної підготовки майбутніх маркетологів розроблено і впроваджено структуру Бізнес-центру маркетингової освіти.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка технології професійної підготовки майбутніх маркетологів у вищому економічному навчальному закладі» – висвітлено методику дослідно-експериментальної роботи, описано хід й особливості проведення педагогічного експерименту та його результати.

Із метою оцінки якості професійної підготовки майбутніх маркетологів застосовано когнітивний, мотиваційно-ціннісний та діяльнісний критерії. Когнітивний критерій передбачав наявність відповідних предметних знань, володіння поняттями і термінами, які формують професійні компетентності фахівця з маркетингу. Мотиваційно-ціннісний критерій визначав професійні інтереси, мотиви, спрямованість особи, її ціннісні орієнтації. Діяльнісний критерій виявляв здатність до застосування набутих під час навчання знань, умінь, досвіду в соціально значущій і професійній активності майбутнього маркетолога. Для оцінки якості професійної підготовки майбутніх маркетологів застосовувалися контрольні зрізи, тестування, усне й письмове опитування, термінологічні диктанти (когнітивний критерій); мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації вимірювалися через відношення до об’єктів; в професійній підготовці використовувались методи незалежних характеристик, самооцінок, вивчення відгуків за підсумками практичної підготовки або з місця попередньої роботи (діяльнісний критерій).

У процесі констатувального етапу експерименту уточнено й скоректовано вказані вище критерії. Виявлено рівень засвоєння студентами професійних знань в розрізі дисциплін циклів гуманітарної, природничо-наукової, загальноекономічної, професійної та практичної підготовки, ступінь володіння навичками і уміннями. На основі діагностичних методик визначено характер ціннісних орієнтацій, мотиви вибору професії та ступінь сформованості професійної спрямованості майбутніх маркетологів. Виявлено найбільш типові самообмеження, що перешкоджають ефективному застосуванню набутих під час навчання знань, умінь, досвіду в конкурентоспроможній професійній діяльності.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту свідчить про те,що набуті студентами в процесі професійної підготовки на основі традиційної предметної технології знання мають переважно абстрактний характер; недостатньо пов’язані з реальними проблемами, які доведеться вирішувати майбутнім маркетологам. Виявлення диференційованих відповідно до критериально-рівневого підходу низького і середнього ступенів сформованості практичних професійних якостей майбутніх фахівців з маркетингу пояснюється несформованістю у них чіткого уявлення про професію, нерозвиненістю академічної культури, домінуванням в структурі особистості утилітарних, матеріальних і престижних груп мотивів над пізнавальними, професійними і моральними.

Узагальнення результатів констатувального експерименту дозволило окреслити основні напрями подолання недоліків професійної підготовки: застосування проблемного навчання в контексті майбутньої професійної діяльності; розвиток маркетингового мислення студентів шляхом впровадження інтегративного підходу при викладанні дисциплін; формування компетентностей в процесі використання інтерактивних навчальних і контролюючих методик; посилення мотивації навчально-професійної діяльності за рахунок економічного спрямування виховного процесу. Отримані результати доводять необхідність впровадження удосконаленої на засадах маркетингу технології професійної підготовки майбутніх маркетологів.

Формувальний експеримент, спрямований на з’ясування позитивності впливу на якість професійної підготовки майбутніх маркетологів впровадження удосконаленої на основі комплексу маркетингу технології, відбувався у природних умовах з дотриманням принципів безперервності й послідовності процесу підготовки. За структурою дослідно-експериментальна робота мала кілька етапів.

На першому – мотиваційно-орієнтувальному – етапі проведено вивчення запитів, потреб та мотивації споживачів освітніх послуг. Завдання дослідження полягало в закладанні в свідомості студентів першого-другого курсів системи компетенцій на базі міжпредметних зв’язків, формуванні їх навчальної та фахової мотивації; посиленні практичної підготовки студентів третього-четвертого курсів та формуванні у них компетентностей майбутніх маркетологів.

На другому – інформаційно-практичному спроектовано актуальні в умовах економіки знань вимоги до фахівця з маркетингу та встановлено їх співвідношення; здійснено вибір в умовах ринку стратегії й концепції освітньої діяльності для підготовки конкурентоспроможних фахівців. У студентів першого-другого курсів спостерігалось посилення професійної орієнтації, у студентів третього-п’ятого курсів – фахової спеціалізації як основи для формування їх конкурентоспроможності.

На третьому – узагальнюючо-аналітичному – етапі визначено критерії для оцінки якості професійної підготовки фахівців та розробки і реалізації діагностики професійного становлення кожного студента. Підготовка на даному етапі сприяла розвитку професійної освіченості студентів першого-другого курсів та формуванню кваліфікаційного, особистісного і психофізіологічного потенціалу як основи майбутнього трудового потенціалу студентів третього-п’ятого курсів.

Четвертий, контрольно-результативний етап, передбачав порівняння отриманих результатів з цілями професійної підготовки фахівців, що сприяло удосконаленню у студентів всіх курсів системи професійних компетентностей, досягненню ними професійної майстерності, закріпленню трудового потенціалу та конкурентоспроможності.

Після завершення формувального етапу експерименту проведено оцінку якості професійної підготовки майбутніх маркетологів на основі когнітивного, мотиваційно-ціннісного та діяльнісного критеріїв.

На основі когнітивного критерію проаналізовано знання та вміння студентів в розрізі курсів: першого-другого з навчальних дисциплін циклів гуманітарної, загальноекономічної та професійної підготовки і третього-п’ятого з дисциплін, які формують завдання для проведення державної атестації. Оцінювання проводилось за п’ятибальною шкалою. Результати аналізу зведено в таблицю 1.

Порівняння результатів в контрольній і експериментальній групах дозволило встановити приріст в знаннях і уміннях студентів. Кількість студентів, що мали низький рівень сформованості професійних знань та вмінь, в цілому по експериментальній групі знизилася в три рази в порівнянні з контрольною, а в розрізі конкретних знань та вмінь – в середньому в два рази. Кількість студентів з високим рівнем сформованості професійних знань та вмінь зросла на 16%, з низьким рівнем – зменшилася на 18%.

Аналіз мотивів і цінностей студентів здійснено в межах курсів. Результати аналізу довели, що в структурі особистості студентів першого-другого курсів переважають утилітарні, матеріальні, престижні й творчі мотиви. Чітко окреслити коло своїх майбутніх професійних функцій змогли 91,2 % студентів експериментальних та 77,8% контрольних груп. Змінити обрану спеціальність хотіли б лише 2,7 % студентів експериментальних та 10,9 % контрольних груп. Працювати за фахом після закінчення навчання планують 92,4 % студентів експериментальних та 85,9% контрольних груп. Аналіз результатів мотивів і цінностей студентів третього-п’ятого курсів свідчить, що більшість з них (60%) орієнтована на престиж, кар’єру й статус в суспільстві. Серед студентів контрольних груп високий інтерес до професійних знань виявили 42%, до професійних умінь – 38%. Серед студентів експериментальних груп високий інтерес до професійних знань виявили 56 %, до професійних умінь – 52 %. Конкурентоспроможними себе вважали 24% студентів контрольних і 58% студентів експериментальних груп.

Із метою оцінки якості професійної підготовки майбутніх маркетологів на рівні професійної орієнтації (студенти першого-другого курсів) на основі діяльнісного критерію для кожного студента визначено коефіцієнт професійної