ТEOРEТИКO-МEТOДOЛOГIЧНI ЗАСАДИ ФOРМУВАННЯ ТА РEСУРСНOГO ЗАБEЗПEЧEННЯ EКOНOМIЧНOЇ БEЗПEКИ РEГIOНУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі „Економічна безпека як основний критерій стійкого розвитку регіону” обґрунтовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття економічної безпеки на національному та регіональному рівнях, виявлено діалектичний зв’язок безпеки з категорією стійкого розвитку, виділено фактори та умови забезпечення й відтворення економічної безпеки регіону, запропоновано методичний інструментарій діагностики економічної безпеки регіону, надано інтегральну оцінку рівня економічної безпеки за регіонами України.

У ході систематизації, порівняння та обґрунтування теоретичних підходів до визначення сутності економічної безпеки регіону виявлено значну різноманітність, неоднозначність та суперечливість дефініцій цієї категорії, що пояснюється складністю, багатокомпонентністю і взаємообумовленістю її складових. Аналіз накопичених наукових знань дозволяє виявити найбільш значущі підходи до розкриття сутності економічної безпеки регіону: з точки зору захищеності регіональних інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз; як сукупність умов та факторів; з позиції відносної економічної незалежності території; як стійкість економіки регіону; як процес задоволення потреб.

Дослідження існуючих наукових підходів до визначення категорії „економічна безпека” дало змогу виявити базові (ключові) детермінанти, що визначають її сутність. Сформовано авторський підхід, що розглядає економічну безпеку через призму економічних інтересів, та визначено термін „економічна безпека” як стан багаторівневої системи економічних відносин, яка виступає результатом внутрішньої узгодженості економічних інтересів на мікро-, мезо- та макрорівнях національного господарства для досягнення балансу між зростаючими потребами суспільства і обмеженістю ресурсів, доступних для їхніх задоволення, що забезпечує самодостатність господарської системи та стійкий розвиток території. Фактори і умови, що визначають формування та відтворення економічної безпеки на регіональному рівні представлено на рис. 1.

Відтворення економічної безпеки як відображення динаміки системи економічних відносин може носити характер розширеного, простого або звуженого відтворення. Просте відтворення економічної безпеки регіону передбачає збереження системи економічних відносин в стані, що забезпечує умови для гармонійної реалізації економічних інтересів на досягнутому рівні, проте не створює передумов для їхньої реалізації на більш високому рівні за рахунок інноваційного розвитку, розширення міжнародного співробітництва, більш ефективного використання наявних ресурсів (у тому числі й інституційного потенціалу) в регіоні. Розширене відтворення економічної безпеки характеризує досягнення узгодженої реалізації економічних інтересів в регіоні на більш високому рівні за рахунок потенціалу саморозвитку. Звужене відтворення економічної безпеки регіону передбачає протидію дисбалансу в системі економічних інтересів, зумовленого впливом зовнішніх або внутрішніх факторів, подолання якого призводить до узгодженої реалізації економічних інтересів в регіоні на більш низькому рівні. Критерієм, що відображає характер відтворення економічної безпеки регіону виступає здатність (чи нездатність) економіки повертатися до збалансованої реалізації економічних інтересів на всіх її рівнях у випадку зовнішнього або внутрішнього дисгармонізуючого впливу.

Рівень економічної безпеки та характер її відтворення відображають здатність економіки протистояти зовнішнім і внутрішнім дисгармонізуючим чинникам в сформованих соціально-економічних і геополітичних умовах.

Характеристика взаємодії процесів стабілізації економіки, її стійкого розвитку та підвищення дієвості чинників забезпечення економічної безпеки регіону передбачає розгляд основних понять, пов’язаних з цим процесом: „економічна безпека регіону” та „стійкий розвиток регіону”, що дало змогу виявити та обґрунтувати їхній діалектичний взаємозв’язок.

При всій різноманітності точок зору на процес стійкого розвитку економіки обґрунтовано той факт, що стійкість завжди знаходиться в певній єдності з мінливістю, яка в аспекті діалектики все ж первинна у взаємодії зі своєю протилежністю. У зовнішній формі прояву будь-якого явища (чи процесу) може домінувати момент стійкості, проте щодо внутрішнього змісту – його характеризує стан нестійкості, обумовлений наявністю протиріч, що, в свою чергу, сприяє рухливості (зміні) явища (чи процесу).