ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні основи економічного механізму формування та розвитку ринку аграрної продукції» узагальнено економічну сутність економічного механізму, висвітлено об’єктивну необхідність поєднання ринкового й державного регулювання ринку аграрної продукції як необхідної умови забезпечення продовольчої безпеки країни, обґрунтовано структуру економічного механізму регулювання та розроблено концептуальні засади розвитку ринку продукції м’ясного скотарства.

У сучасних умовах необхідність державного регулювання економіки України зумовлена наступними причинами. По-перше, держава має компенсувати негативні прояви ринку, що набуває особливого значення в період становлення ринкових відносин, інституційних перетворень та інтеграції економіки України у світову. По-друге, дуже важливою є роль держави в регулюванні економічних відносин між господарюючими суб’єктами, галузями народного господарства і регіонами країни, а також між центром та регіонами.

У цілому, незважаючи на наявність різних підходів до ролі держави у розвитку аграрного сектору, зарубіжний досвід переконує, що в більшості провідних країн світу державне регулювання є обов'язковим компонентом аграрної політики. У цих країнах державне регулювання передбачає розв’язання таких основних завдань: забезпечення для кожного учасника ринку прозорих правил гри, стійкої економічної ситуації в сільському господарстві, стабілізації ринкової кон'юнктури і підтримки прибутковості товаровиробників, допомоги в адаптації до нових умов, захисту внутрішнього ринку та забезпечення конкурентоспроможності національних товаровиробників на світовому ринку тощо.

Перехід підприємств тваринницької галузі України на ринкові умови господарювання довів, що поряд із освоєнням загальних методів, притаманних ринковій економіці, у сільському господарстві необхідно поєднувати саморегулювання ринку із цілеспря-мованим впливом на нього держави, забезпечувати рівноправну участь на ринку усіх форм власності та господарювання, стимулювання розвитку товаровиробників.

Узагальнення теоретичних підходів формування економічного механізму розвитку аграрного ринку свідчить про наближеність наукових думок про його складові елементи, структуру, рівні і форми прояву, але на сьогодні це відкрита і складна система, яка складається із взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих елементів, що формуються під впливом ринкових законів і державної політики, направлених на забезпечення ефективної діяльності та повного задоволення потреб споживачів. Кожний елемент економічного механізму характеризується особливостями та відносною самостійністю, але усі вони гармонійно поєднуються і доповнюють один одного.

Економічний механізм регулювання ринку продукції м’ясного скотарства розглядається нами як органічне поєднання ринкового саморегулювання з методами державного регулювання виробництва яловичини та телятини і продуктів їх переробки, продовольчого ринку, соціальної сфери села. Під державним регулюванням ринку продукції м’ясного скотарства нами розглядається система заходів щодо централізованого впливу держави, її регіональних органів на основні елементи ринку: попит і пропозицію; умови реалізації, включаючи ціни; контроль якості м’яса та м’ясопродукції; інфраструктуру ринку (рис.1).

Розвиток ринку продукції м’ясного скотарства в умовах кризи потребує трансформації існуючого економічного механізму з метою внесення нового змістовного наповнення через доповнення його сучасними інструментами, спроможними забезпечити оперативну перебудову кон’юнктури ринку продукції досліджуваної галузі, спрямованої на забезпечення необхідного рівня прибутковості товаровиробників та повне задоволення потреб населення у яловичині та телятині, тобто відродження м’ясного скотарства.

Методологічний підхід до дослідження системного характеру процесу трансформації економічного механізму в умовах глобалізації на основі урахування ускладнення зв’язків і механізмів взаємодії між суб’єктами ринку продукції м’ясного скотарства передбачає процес переходу його кон’юнктури з одного якісного стану в інший під дією екзогенних і ендогенних факторів.

Пріоритетним завданням і основним принципом державного регулювання вітчизняного м’ясопродуктового підкомплексу є захист і забезпечення необхідного для розширеного відтворення рівня доходів сільськогосподарських товаровиробників та здорового повноцінного харчування населення. Державне регулювання має здійснюватися у наступних формах: регулювання цін і доходів у всіх сферах підкомплексу (сільське господарство, транспортування, переробка, заготівля і торгівля); товарна інтервенція держави на ринку м’ясної продукції; безпосередня участь у виробництві та реалізації худоби, м’ясопродуктів; реалізація цільових державних програм по розвитку виробництва м’яса; управління якістю продукції через систему стандартів, умов і якісних характеристик; кредитування та оподаткування; правове і методичне забезпечення державного регулювання ринку продукції м’яса; наукове забезпечення регулювання м’ясопродуктового підкомплексу.