ТРАНСКОРДОННІ СТРАТЕГІЧНІ АЛЬЯНСИ ТНК У ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ГАЛУЗЯХ Статья

Актуальність теми дослідження. Глобалізаційні тенденції останніх десятиліть значно посилили конкурентну боротьбу на світових ринках. Створення оптимальної організаційної форми, здатної забезпечити максимально швидке й ефективне реагування на зміни зовнішнього середовища, є одним із чинників еволюції сучасних транснаціональних корпорацій (ТНК). Однією з таких нових форм організації діяльності ТНК є транскордонні стратегічні альянси (ТСА), розвиток яких значно вплинув на зміни в структурі багатьох галузей. У зв’язку з значними темпами технологічного розвитку сучасної цивілізації, компанії об’єднують зусилля і ресурси для збереження своїх конкурентних позицій та створення нових можливостей щодо економічного зростання і адекватного реагування на швидкі технологічні зміни. В умовах об’єктивної необхідності розвитку різних форм кооперації, з одного боку, і складності еволюції глобальних організаційних структур – з іншого, ТНК дедалі частіше використовують транскордонні стратегічні альянси у формуванні міжнародних партнерських відносин.

Транскордонні стратегічні альянси є відносно новою формою партнерства, яку компанії почали активно використовувати в останні десятиліття. Якщо на початку виникнення ТСА найбільш розповсюдженими були двосторонні транскордонні стратегічні альянси, то нині, компанії об’єднуються у інноваційні мережі ТСА, що включають декілька (інколи навіть десятки) фірм-учасниць. Участь у таких мережах є значною перевагою, оскільки надає компаніям, доступ до комплементарних ресурсів, досвіду і знань партнерів із споріднених або суміжних галузей. Досвід останніх десятиліть показав, що інноваційна результативність діяльності ТНК все більшою мірою залежить від ефективності функціонування транскордонних інноваційних мереж.

Ці особливості зумовлюють надзвичайну актуальність дослідження інноваційних стратегічних мереж ТНК та необхідність обґрунтування доцільності їхнього функціонування в окремих галузях економіки.

Проблемі теоретичного дослідження транскордонних стратегічних альянсів, механізмів функціонування таких партнерств та їхнього впливу на ринкове середовище присвятили свої роботи зарубіжні вчені А. Аріньо, Б. Гаррет, Б. Гомес-Кассерес, Р. Гулаті, Д. Даннінг, П. Дюссож, Ф. Каглін, Б. Когут, Ф. Контрактор, Р. Кульпан, Р. Нарула, Б. Нотебоом, К. Прахалад, Дж. Ройєр, Дж. Хагедорн, К. Харріган та інші.

Світовий досвід функціонування ТНК, їх інноваційна стратегія, окремі аспекти діяльності ТСА знайшли відображення в наукових публікаціях вітчизняних дослідників – О. В. Гаврилюка, Л. Л. Кістерського, В. М Левківського, О.В. Плотнікова, А.М. Поручника, М.Е. Прохорової, О. І Рогача, С. І. Соколенка, А. С Філіпенка, О. І Шниркова, С. О. Якубовського. Проблеми розвитку ТСА знаходяться в центрі сучасних світових досліджень ТНК, але деякі напрями вивчення діяльності ТСА потребують науково обґрунтованого теоретичного узагальнення й поглибленого аналізу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми – підрозділ 3 «Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір», відповідно до загального плану досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048-01(2006-2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи передбачено розкриття економічної природи ТСА, вивчення основних причин та чинників їх створення, аналіз сучасних тенденцій розвитку ТСА, а також оцінка інноваційної діяльності ТНК у галузі інформаційних технологій.

Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи виділено основні завдання:

· дослідити теоретичні основи функціонування транскордонних стратегічних альянсів, виявити переваги та недоліки сучасних теоретичних напрямів дослідження ТСА;

· на основі аналізу і оцінки специфіки стратегічних альянсів ТНК запропонувати найбільш важливі критерії їх класифікації;

· виявити основні причини виникнення ТСА та визначити нові чинники створення інноваційних транскордонних стратегічних альянсів на сучасному етапі;

· дослідити динаміку розвитку стратегічних альянсів транснаціональних корпорацій у високотехнологічних галузях;

· виявити регіональні та галузеві закономірності створення інноваційних стратегічних альянсів ТНК, показати їх вплив на конкурентні позиції компаній-партнерів;

· визначити специфіку формування та функціонування транскордонних стратегічних мереж у високотехнологічних галузях;

· на основі оцінки особливостей структури та механізму функціонування ТСА у галузі інформаційних технологій, виділити основні етапи еволюції формування цих транскордонних стратегічних альянсів;

· виявити типологію ТНК щодо здійснення інноваційної діяльності в галузі інформаційних технологій;

· перевірити на основі емпіричного тесту наукову обґрунтованість гіпотези про позитивний вплив стратегічних альянсів на показники інноваційної діяльності ТНК.

Об’єктом дослідження є ТНК із галузі інформаційних технологій.

Предмет дисертаційного дослідження – інноваційні стратегічні альянси транснаціональних корпорацій.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано широкий спектр загальноприйнятих методів наукових досліджень. При дослідженні поняття транскордонних стратегічних альянсів та їх класифікації використано методи аналізу і синтезу, абстрагування, науково-аналітичний, узагальнення наукових публікацій та інформаційних баз даних (розділ 1). При побудові таблиць використано загальнонаукові і спеціальні методи – абстрактно-логічний, графічний, емпіричний і статистичний (розділ 2). Для класифікації ТНК за основними показниками інноваційної діяльності використано агломеративний метод кластерного аналізу, а для виявлення залежностей між транскордонними стратегічними альянсами та показниками інноваційної діяльності компаній – кореляційний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами дисертаційного дослідження, що характеризують його новизну, розкривають особистий внесок автора у розробку та дослідження проблемної тематики і виносяться на захист, є такі:

вперше:

· визначено, що транскордонний стратегічний альянс є новим механізмом збільшення переваг власності, інтерналізації та розміщення в умовах глобалізації світової економіки. Цей механізм на відміну від традиційних (міжнародної концентрації виробництва і капіталу за рахунок органічного зростання та їх міжнародної централізації за рахунок злиттів і поглинань) має значно менші ресурсні, організаційні, регуляторні обмеження, а отже, усуває деякі перешкоди у подальшому розгортанні процесів транснаціоналізації;

· здійснено комплексну класифікацію транскордонних стратегічних альянсів ТНК за такими ознаками: функції чи сфера діяльності ТСА, юридичне оформлення, механізм управління ТСА, вид діяльності учасників ТСА. При цьому запропоновано два нових критерії класифікації – за об’єднаними ресурсами та за відмінностями або схожістю компаній. За об’єднаними ресурсами в ТСА можна виділити спільні підприємства, міноритарні акціонерні альянси, односторонні контрактні альянси, двосторонні контрактні альянси ТНК. За відмінностями або подібністю компаній транскордонні стратегічні альянси можна розподілити на ендогенні та екзогенні;

· за методом рангової кореляції Спірмена доведено гіпотезу, що транскордонні стратегічні альянси переважно позитивно впливають на показники інноваційної діяльності ТНК. Найбільш вагомий вплив транскордонні стратегічні альянси здійснюють на витрати на НДДКР та дохід компаній. Зокрема, серед американських компаній кількість транскордонних стратегічних альянсів мала значний вплив одночасно на дохід та витрати на НДДКР, у той же час вплив ТСА на кількість отриманих патентів був незначним. Серед японських ТНК вплив показників транскордонних стратегічних альянсів виявився досить слабким – вони мали лише середній вплив на дохід і значний негативний вплив на кількість отриманих патентів. За узагальненими показниками емпіричний тест не підтвердив припущення щодо впливу транскордонних стратегічних альянсів на кількість отриманих патентів компаній;

удосконалено:

§ визначення поняття щодо сутності транскордонних стратегічних альянсів, які розглядаються як довгострокова угода між двома або більше ТНК у ключових сферах їхньої діяльності з метою створення синергії і досягнення спільних довгострокових цілей. Виявлено, що головними рушійними силами формування транскордонних стратегічних альянсів є глобалізація світової економіки, технологічні зміни, поглиблення спеціалізації ТНК за умов зростаючої конкуренції, економічна лібералізація та приватизація;

§ на основі характеристики інноваційних стратегічних мереж ТНК за критеріями структури транскордонної мережі, членства у мережі та типу зв’язків, визначено напрями впливу транскордонної інноваційної мережі на конкурентні переваги компаній-учасниць, зокрема через доступ до специфічних ресурсів та створення внутрішньогалузевих бар’єрів для операцій інших ТНК-конкурентів;

§ типологію ТНК за схильністю створювати ТСА та специфіки їх функціонування. За допомогою агломеративного методу кластерного аналізу показано, що існують певні угрупування зі схожими рисами інноваційної діяльності та структури інноваційних стратегічних мереж. Зокрема, виявлено, що японські компанії з галузі інформаційних технологій мають схожі риси у здійсненні інноваційної діяльності в межах транскордонних стратегічних альянсів, що значно відрізняє їх від американських ТНК;

дістали подальший розвиток:

§ визначення специфічних моделей мереж стратегічних альянсів ТНК: «зіркова» модель, в межах якої взаємодія всіх партнерів відбувається через центральну компанію, яка має головний ресурс (актив) глобального ланцюга створення вартості; «деревоподібна» модель з рухом ресурсів лише в одному напрямі (між центральним учасником та багатьма іншими партнерами); «кристалічна» модель, яка є двоцентричною модифікацією «зіркової» моделі; «павутинна» модель, коли кожний учасник (елемент) мережі пов’язаний з іншими вузловими учасниками (елементами);

§ характеристики взаємозв’язку між розвитком транснаціоналізації та збільшенням кількості транскордонних стратегічних альянсів. З одного боку, поява і стрімке зростання транскордонних стратегічних альянсів викликано певним етапом розвиту транснаціоналізації світової економіки. Зростання транснаціоналізації викликає збільшення кількості учасників транскордонних стратегічних альянсів, потенціалу, ресурсів, що залучаються до таких угод, і робить мережі ТСА дійсно глобальними. З іншого боку, широке розповсюдження стратегічних альянсів ТНК дає новий імпульс процесу транснаціоналізації, воно прискорює зростання міжнародного виробництва і сприяє появі нових ТНК.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що вони можуть бути використані компаніями під час підготовки аналітичних матеріалів та розробці програми інноваційної діяльності компаній з використанням стратегічних альянсів. Результати й матеріали дослідження можуть також бути застосовані під час викладання спецкурсів у вищих навчальних закладах економічного профілю.

Основні висновки і результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчально-методичному забезпеченні і викладанні дисциплін «Транснаціоналізація світової економіки» та «Світова економіка» в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 048/11-023 від 17.03.08), Ужгородського національного університету (довідка № 01-10/882 від 05.05.08), корпорації «Інтел» (довідка № 39/1-0 від 07.05.08), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (довідка № 14/18-1116 від 08.05.08), Міжнародного інституту новітніх технологій (довідка №11 від 08.05.08), у практичну діяльність Національного аграрного університету (довідка № 31 від 11.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, усі наукові результати, які наведені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на кафедрі міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка і на 11 конференціях: III Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців (18-19 травня 2006 р., м.Луцьк); четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (3 березня 2006 р., м.Київ); другій міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації» (20-21 квітня 2006 р., м.Сімферополь); конференції молодих учених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (24 жовтня 2006); другій всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір” (8 грудня 2006 р., м.Маріуполь); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні дослідження - 2006” (20-28 лютого 2006, м. Дніпропетровськ); IV міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців (17-18 травня 2007 р., м.Луцьк); V Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (23 березня 2007 р., м.Київ); п’ятій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Шевченківська весна» (березень 2007 р., м.Київ); міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн» (26-27 квітня 2007 р., м.Чернівці); конференції молодих учених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (18 жовтня 2007 р., м.Київ); конференції «Сучасні напрямки теоретичних та прикладних досліджень 2008» (15 березня 2008 р., м.Одеса); шостій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (21 березня 2008 р., м.Київ).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 5 одноосібних наукових статтях у провідних наукових фахових виданнях, які внесені до відповідних переліків ВАКу України, та у 9 тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій на тему дослідження – 3,8 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту становить 171 сторінки, в тому числі 18 аналітичних таблиць і 43 рисунків. Перелік використаних джерел із 275 найменувань подано на 28 сторінках. Додатки містять 2 таблиці і 4 рисунки на 6 сторінках.