Трохимчук В.А. Агробіологічна оцінка клонових підщеп груші в маточнику і полях розсадника в умовах правобережної частини західного Лісостепу України

Короткий зміст

Тенденції розвитку культури груші на слаборослих підщепах

У розділі подано історію введення в культуру слаборослих підщеп для груші в Україні та за її межами. Наведено результати вивчення вченими різних країн біологічних особливостей цих підщеп і розробки технологій їх розмноження. Крім того, розглянуто наукові основи проходження фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп та садивного матеріалу груші і сумісності компонентів щеплення. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених визначено актуальні питання, що потребують вирішення, зокрема виділення за комплексом позитивних господарсько-біологічних властивостей нових високопродуктивних форм слаборослих підщеп, сумісних з основними сортами груші.

Умови, об’єкти та методика проведення досліджень

Охарактеризовано кліматичні умови правобережної частини західного Лісостепу України, в яких на території Тальянківського державного аграрного технікуму проводилася експериментальна робота. Даний район характеризується помірноконтинентальним кліматом з переважанням нестійкого зволоження.

Метеорологічні умови в роки досліджень були досить контрастними і значно різнилися за основними показниками, як у порівнянні з середніми багаторічними, так і між собою. Характерними для всіх років були значні перепади температури, відносної вологості повітря, кількості і розподілу опадів. Вегетація триває в середньому 205–215, а період активної вегетації з температурою вище 10˚С – 160–165 днів, що забезпечує можливості вирощування основних плодових і ягідних культур та їх підщеп, у тому числі й айви. Річний гідротермічний коефіцієнт становить 1,1–1,2.

Дослідне поле розташоване у Тальнівському районі, Черкаської області на території центрального (Уманського) агрогрунтового району. Ґрунтоутворю-вальною породою є пилуватий тонкопористий лес. Ґрунт – чорнозем реградований середньосуглинковий, слабо–змитий.

У шарі ґрунту 0–60 см вміст гумусу 3,36 %, рухомих сполук – азоту, фосфору і калію – відповідно, 16,2; 11,2 і 26,0 мг/100 г ґрунту; кислотність – нейтральна.

У маточнику проводили стаціонарні польові досліди за рендомізованого розміщення варіантів з десятьма формами підщеп, серед яких вісім форм айви, аронія та ірга. У досліді повторюваність варіантів чотириразова, по вісім рослин у кожному. За контроль прийнято варіант з підщепою айва А (Англія). В дослід включено підщепи айва мліївська (Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН), айва прованська (Франція), ВА29 (Франція), ІС 2-10 (Інститут садівництва УААН), К56, К61, К86 (Кримська дослідна станція ІС УААН), аронія та ірга.

Маточник було закладено навесні 1998 року однорічними відсадками айви, аронії та ірги за схемою 1,2 х 0,5 м, способом вертикальних відсадків.

Схема садіння підщеп в чергове поле розсадника – 0,70 х 0,20 м. Повторюваність варіантів чотириразова, по 25 саджанців у кожному.

Догляд за маточником і розсадником проводився за технологією, розробленою в Інституті садівництва УААН (1983).

Використовували апробовані сучасні методи і методики для визначення впливу різних факторів на досліджувані об’єкти.

Спостереження за рослинами та визначення їх біометричних показників проводили за такими методиками: ”Учеты и наблюдения, анализы, обработка данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями“ (Умань, 1987), “Методика вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР”(Київ, 1990), “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Київ, 1996).

Ґрунтові зразки відбирали у серпні з різних шарів, через 20 см до глибини 1 м. Вміст гумусу визначали за методом Нікітіна; нітратного азоту – за допомогою іоноселективного електрода; рухомих форм калію і фосфору – за
методом Егнера-Ріма-Домінго; рН – за сольовою витяжкою; кількість хлорофілу в листі – методом Х.М. Починка (1976), загальної води в листках підщеп і прищеп – висушуванням зразків до постійної маси при температурі 105 °С.

Визначення продуктивності фотосинтезу та інтенсивності дихання вели на оптико-акустичному інфрачервоному газоаналізаторі ГИАМ-5 М.

Економічну оцінку вирощування підщеп у маточнику та саджанців у розсаднику визначали згідно з методичними вказівками ІС УААН (за ред. О.М. Шестопаля, 1992).

Статистичну обробку даних проводили методами дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізу (Б.О. Доспєховим, 1985) з використанням комп’ютерних програм (Agrostat).