Актуальність теми. Результати проведеної аграрної політики свідчать про недоліки організаційно-економічних механізмів державного регулювання та підтримки аграрного виробництва. Виробничий потенціал агропромислового комплексу (далі – АПК) у цілому продовжує скорочуватися Вибуття основних засобів у сільському господарстві випереджає їх введення. Зменшується чисельність зайнятих у сільському господарстві спеціалістів у зв’язку із скороченням виробництва. Сільське господарство функціонує в умовах несприятливого інвестиційного клімату, низького платоспроможного попиту основної частини населення на продовольчі товари, обмежених фінансових ресурсів. Це свідчить про нестабільність ситуації на агропромисловому ринку, недостатності засобів механізмів для його регулювання.
Дослідженню напрямів державного регулювання та підтримки аграрного виробництва в умовах його реформування, структурної перебудови та формування пріоритетів розвитку присвячені роботи як вітчизняних економістів-аграрників: В. Андрійчука, О. Бородіної, В. Власова, Ю. Губені, О. Дація, С. Дем’яненка, В. Зіновчука, С. Кваші, І. Кириленка, М. Латиніна, Ю. Лопатинського, О. Могильного, Т. Осташко, Б. Пасхавера, П. Саблука, О. Шубравської, Г. Черевка, В. Юрчишина, так і зарубіжних: Т. Джонсона, Ш. фон Крамона-Таубаделя, Ц. Лермана, В. Меєрса, М. Трейсі, Ч. Чакі, Л. Штріве та ін.
Існуючі проблеми значно ускладнюються кризовими явищами, які періодично виникають у розвитку вітчизняної та світової економіки. Адже після глобальної фінансової кризи може настати продовольча. Це потребує поглиблення наукових досліджень щодо підвищення ролі й місця держави в регулюванні економічних процесів для упередження та запобігання можливості виникнення кризових явищ і забезпечення стабільного розвитку аграрного виробництва на довготривалу перспективу. Соціально-економічна ситуація в АПК, що склалася на теперішній час, а також відсутність дієвих організаційно-економічних механізмів його регулювання вимагає якнайшвидшого вирішення цієї проблеми, що в свою чергу визначає наукову та практичну актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). В межах науково-дослідних робіт участь автора полягає в обґрунтуванні та розробленні теоретичних й методичних аспектів вдосконалення системи державного регулювання та підтримки аграрного виробництва.
Мета й завдання дослідження.Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних засад та обґрунтування науково-прикладних рекомендацій щодо удосконалення системи державного регулювання та підтримки аграрного виробництва.
Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:
- проаналізувати стан досліджень теорії та практики формування системи державного регулювання та підтримки аграрного виробництва, що враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”;
- визначити сутність державного регулювання та підтримки аграрного виробництва;
- обґрунтувати засади використання в державному управлінні зарубіжних моделей державного регулювання та підтримки аграрного виробництва;
- обґрунтувати системний взаємозв’язок цілей державного регулювання та підтримки аграрного виробництва України;
- встановити недоліки національної аграрної політики України тавизначити її пріоритети в контексті вимог СОТ та ЄС;
- визначити ефективність державного регулювання та підтримки аграрного виробництва в Україні;
- удосконалити систему інвестиційного забезпечення державного регулювання та підтримки аграрного виробництва;
- запропонувати основні напрямкивдосконалення системидержавного регулювання та підтримки аграрного виробництва в Україні.
Об’єктом дослідженняє державне регулювання та підтримка аграрного виробництва в Україні.
Предметомдослідження є удосконалення системи державного регулювання та підтримки аграрного виробництва в Україні.
Методи дослідження.На різних етапах дослідження використовувались методи, адекватні меті і його завданням. Метод аналізу філософської, економічної, управлінської літератури, наукових вітчизняних та зарубіжних першоджерел, законодавчо-нормативних документів та матеріалів про політику держави щодо регулювання аграрного виробництва. Метод класифікації, систематизації експериментальних даних, узагальнення управлінського досвіду застосований для розробки теоретико-методологічних основ удосконалення механізмів державного регулювання та підтримки аграрного виробництва.Порівняльний аналіз та синтез, метод прогнозування дозволили з’ясувати принципи, шляхи та засоби адаптації системи державного регулювання та підтримки аграрного виробництва України до світових вимог, розробити перспективні напрями його розвитку. Кількісний і якісний аналіз матеріалів вивчення діяльності держави щодо підтримки аграрного сектора в Україні використаний для підтвердження гіпотези дослідження, доведення дієвості розробленої у дослідженні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
уперше:
- запропоновано системний взаємозв’язок цілей державного регулювання та підтримки аграрного виробництва серед яких: забезпечення високих стандартів якості життя, вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів; підвищення рівня зайнятості та доходів сільського населення; захист та покращення стану навколишнього природного середовища; рекреація; підтримка малого та середнього бізнесу; продовольча безпека та високі стандарти якостіагропродукції; збереження та розвиток сільського способу життя та культури; заохочення конкуренції; соціальний контроль;
удосконалено:
- систему інвестиційного забезпечення державного регулювання та підтримки аграрного виробництва шляхом розробки системи фінансування та кредитування аграрного сектору; моделі іпотеки земельних ділянок та прав їх оренди; моделі державної кадастрово-реєстраційної системи; механізму інтересів учасників інвестиційного процесу в АПК;
- система заходів державного регулювання аграрного виробництва шляхом підтримки особистих селянських та фермерських господарств в перспективній моделі аграрної економіки та гармонізації механізму державної підтримки технічного забезпечення аграрних товаровиробників з вимогами СОТ і практикою країн ЄС.
дістали подальший розвиток:
- система ознак визначення європейської інтеграції в аграрному виробництві України як складної динамічної сукупності блоків: мети, механізмів, етапів, тенденцій, процесу, відносин;
- тлумачення сутності державного регулювання та підтримки аграрного виробництва як помірного впливу держави на діяльність господарюючих суб'єктів і ринкову кон'юнктуру з метою забезпечення нормальних умов для функціонування ринкового механізму, вирішення соціальних і виробничих проблем, що включає різні їх форми: бюджетно-податкове, кредитно-грошове, адміністративне регулювання;
- основні внутрішні та зовнішні чинники еволюційності національної аграрної політики з початку 90-х років ХХ ст. за допомогою СВОТ-аналізу, що матимуть вплив на ефективність аграрної політики та визначення її пріоритетів у контексті вимог СОТ та ЄС.
