УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ ДИФУЗІЙНОГО СОКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДОДАТКОВИХ ХІМІЧНИХ РЕАГЕНТІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання досліджень, наведено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Аналіз фізико-хімічних процесів очищення дифузійного соку під час попереднього вапнування» проведено аналіз основних груп нецукрів дифузійного соку. Розглянуто особливості перебігу фізико-хімічних процесів, що відбуваються під час попереднього вапнування дифузійного соку, та їх вплив на подальші технологічні процеси вапняно-вуглекислотного очищення. Обґрунтовано вплив ряду технологічних параметрів процесу попереднього вапнування на ефективність видалення нецукрів.

Представлено аналіз сучасних способів проведення попереднього вапнування та вказано на їх недоліки. Обґрунтовано доцільність застосування додаткових хімічних реагентів під час проведення попереднього вапнування дифузійного соку.

Узагальнено світовий і вітчизняний науково-практичний досвід очищення дифузійного соку, в результаті чого було поставлене завдання удосконалення технології очищення шляхом застосування додаткових хімічних реагентів.

У другому розділі «Об’єкти та методи досліджень» наведено характеристики об’єктів, предмету та методів проведення досліджень.

У процесі досліджень використано загальноприйняті методи визначення основних технологічних показників соків та сиропу.

Вміст аніонів кислот визначали за різницею кількості солей кальцію у соку та величиною його лужності, вміст білкових речовин фотоколориметричним методом, який ґрунтується на біуретовій реакції, вміст сахарози в лужних соках визначали поляриметричним методом на поляриметрі СУ-4, після нейтралізації їх розбавленою фосфорною кислотою. Концентрацію сухих речовин (СР) у продуктах визначали з використанням рефрактометра РПЛ-3. Кольоровість підлужених соків, в одиницях ICUMSA, визначали з використанням колориметра фотоелектричного концентраційного КФК-3. Для вимірювання рН розчинів використовували іономіри різних систем після їх ретельної перевірки за буферними розчинами.

Планування експерименту, постановку та розв’язання задач оптимізації проводили за допомогою сучасних методів математичного оброблення даних з використанням пакету прикладних програм Mathcad Proffessional  та Microsoft Office Word. Статистичне оброблення результатів експериментальних досліджень, побудову графіків виконано з використанням пакету прикладних програм Mathcad Proffessional та Microsoft Office Word.

Дослідження механізму взаємодії макромолекул пектину з катіонами кальцію, аквагідроксокомплексу алюмінію та полігексаметиленгуанідину проводили з використанням програми Hyper Chem Professional.

У третьому розділі «Вплив додаткових хімічних реагентів на ефективність очищення дифузійного соку» представлено результати досліджень з визначення впливу ряду додаткових хімічних реагентів – сульфату алюмінію (СА), основного сульфату алюмінію (ОСА), основного хлориду алюмінію («Полвак-68», «Полвак-40») та полігексаметиленгуанідину гідрохлориду («Біодез») на видалення нецукрів під час вапняно-вуглекислотного очищення дифузійного соку.