УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ЗЕРНОВОГО ТА ЗЕРНОБОБОВОГО ВИРОБНИЦТВА В РЕГІОНІ

Короткий зміст

            Розділ 1.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні засади управління інноваційним розвитком зернового та зернобобового виробництва в регіоні” розглянуто сутність та вихідні положення щодо управління інноваційним розвитком зернового та зернобобового виробництва в регіоні; виявлено особливості сучасного управління інноваційним розвитком зернового та зернобобового виробництва; розроблено методологічне та методичне забезпечення інноваційного розвитку зернового та зернобобового виробництва.

Розкриття сутності економічної категорії «управління інноваційним розвитком зернового та зернобобового виробництва» здійснювалося на основі змістовної характеристики представленого семантичного визначення кожної складової даного явища реальної економіки та його функціонування в якості цільної економічної системи. Адже остання функціонує під впливом змін, що відбулися внаслідок розвитку ринкових відносин в сфері економіки та глибинних земельних, майнових й виробничих трансформацій в аграрному секторі. Від того, наскільки ефективно буде здійснюватися управління інноваційним розвитком досліджуваної виробничо-господарської діяльності, значною мірою залежить економічна результативність реформування в аграрному секторі та соціально-економічна перспективність сільського розвитку.

Опрацювання існуючих наукових підходів показує, що управління інноваційним розвитком зернового та зернобобового виробництва в регіоні являє собою цілеспрямований вплив, здійснюваний  на відповідні господарюючі суб’єкти, з метою випуску ними нових конкурентоспроможних товарів і послуг та розробки і реалізації організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного та іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і продажу зернової продукції та виробів з неї на основі науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Законодавством визначаються правові, економічні та  організаційні засади державного регулювання інноваційних процесів, встановлюються форми їх стимулювання з метою спрямовування  розвитку досліджуваних підприємств і всього агропромислового комплексу на інноваційних засадах.