УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА Статья

Актуальність теми. У сучасній економіці, що ґрунтується на інформації та знаннях, інтелектуальна власність стає важливим ресурсом підприємства, необхідною складовою його інноваційного розвитку та забезпечення конкурентних переваг. Якщо в індустріальну епоху володіння матеріальними активами дозволяло підприємству бути успішним на ринку, то більшість сучасних підприємств-лідерів мають у своєму активі нові технології, знання, торгові марки. На цих підприємствах вартість матеріальних активів складає незначну частину (близько 30%) від їх загальної ринкової вартості. В умовах жорсткої конкуренції для вітчизняних машинобудівних підприємств упровадження нових наукомістких технологій виробництва, створення нових продуктів є необхідною передумовою для забезпечення стійких конкурентних позицій на ринку. Володіння виключними правами на унікальні розробки дає можливість обмежити коло конкурентів та забезпечувати лідерські позиції у завойованому сегменті ринку. Тому управління інтелектуальною власністю стає сьогодні важливою складовою процесу управління на машинобудівних підприємствах.

Аналіз існуючих досліджень свідчить про значну увагу, яку приділяють проблемі управління інтелектуальною власністю підприємства вітчизняні та зарубіжні науковці. Важлива роль у дослідженні даної проблеми належить таким відомим вченим як Едвінсон Л., Нонака І., Нортон Д., Полторак А., Прусак Л., Роос Г., Саліван П., Свейбі К.Е., Стюарт Т., Тіс Д. та ін. Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад управління інтелектуальною власністю підприємства зробили також Бубенко П.Т., Бутнік-Сіверський О.Б., Валдайцев С.В., Гапоненко А.Л., Завлін П.Н., Зінов В.Г., Ілляшенко С.М., Кендюхов О.В., Козирєв А.М., Крайнєв П., Леонтьєв Б., Лукічова Л.І., Маслак О.І., Мельник Л.Г., Нейкова Л.І., Орлова Т.М., Перерва П.Г., Пузиня Н.Ю., Старкова Н.О., Цибульов П.М., Черваньов Д.М., Чухно А.А. та ін.

Актуальність обраної теми дисертації обумовлена тим, що, незважаючи на існування значної кількості досліджень у галузі управління інтелектуальною власністю підприємства, низка питань, пов’язаних з розвитком організаційно-методичного забезпечення процесу управління інтелектуальною власністю, залишаються недостатньо дослідженими. Це, перш за все, проблеми формування ефективної системи управління інтелектуальною власністю на підприємстві та її економічної оцінки, а також методичних засад управління створенням та використанням об’єктів інтелектуальної власності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт, відповідає тематичній спрямованості наукових розробок, які здійснює кафедра організації виробництва та управління персоналом Національного технічного університету „ХПІ” за темами „Дослідження процесів реструктуризації економіки України та їх вплив на зміцнення інноваційного потенціалу” (№ ДР 0102U000971) та „Розробка організаційно-економічного механізму комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності” (№ ДР 0105U000584), в рамках яких здобувачем було розроблено рекомендації щодо удосконалення управління портфелем інтелектуальної власності підприємства, а також розвитку організаційного забезпечення та економічної оцінки функціонування системи управління інтелектуальною власністю на машинобудівному підприємстві.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо управління створенням та використанням інтелектуальної власності на машинобудівних підприємствах, а також удосконалення організаційно-економічного забезпечення даного процесу.

Досягнення поставленої мети зумовило розв’язання таких завдань:

удосконалити понятійний апарат, зокрема зміст понять „інтелектуальний капітал”, „інтелектуальна власність”, „інтелектуальні активи” та встановити взаємозв’язок між ними;

здійснити аналіз та систематизацію існуючих підходів в галузі управління інтелектуальною власністю підприємства;

виявити основні чинники, що впливають на рівень комерційного потенціалу інтелектуальних продуктів на різних стадіях життєвого циклу та обґрунтувати залежність рівня комерційного потенціалу розробки від часу початку її комерціалізації;

запропонувати методичний підхід до прийняття рішень щодо вибору найбільш ефективних напрямів використання портфеля об’єктів інтелектуальної власності машинобудівного підприємства;

розробити структуру управління машинобудівним підприємством, що передбачає у своєму складі систему управління інтелектуальною власністю;

розробити методичні рекомендації до економічної оцінки системи управління інтелектуальною власністю машинобудівного підприємства.

Об’єктом дослідження є процес управління інтелектуальною власністю на підприємстві машинобудування.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні аспекти управління інтелектуальною власністю на машинобудівному підприємстві.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економічні закони та закономірності суспільного розвитку, загальнонаукові методи, а також наукові праці відомих вчених з питань управління інтелектуальною власністю. Дослідження базується, зокрема, на використанні таких методів: аналізу і синтезу, спостереження, порівняння, узагальнення та формалізації – для аналізу понятійного апарату та існуючих підходів до управління інтелектуальною власністю, розробки системи управління інтелектуальною власністю підприємства та її економічної оцінки; експертних оцінок – для визначення питомої ваги показників оцінки системи управління інтелектуальною власністю підприємства та для оцінки чинників впливу на рівень доходності об’єктів інтелектуальної власності; кореляційно-регресійного аналізу – для обґрунтування залежності рівня комерційного потенціалу інтелектуального продукту від часу початку його використання; аналізу ієрархій – для розробки механізму прийняття рішень у процесі управління портфелем об’єктів інтелектуальної власності підприємства. Інформаційними джерелами дослідження стали офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Державного департаменту інтелектуальної власності України, законодавчі та нормативні акти, інформаційно-аналітичні матеріали та власні науково-методичні розробки дисертанта.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

вперше:

запропоновано методичний підхід до прийняття рішень в процесі управління портфелем об’єктів інтелектуальної власності на основі використання методу аналізу ієрархій, який дозволяє, на відміну від існуючих підходів, виявляти найбільш значущі для машинобудівного підприємства напрями комерціалізації інтелектуальних продуктів та підвищити ступінь обґрунтованості прийнятих рішень;

удосконалено:

методичний підхід до оцінки залежності рівня комерційного потенціалу розробки від часу початку її комерціалізації на основі аналізу впливу відповідних чинників на динаміку дохідності на кожному з етапів життєвого циклу розробки, що дає можливість підвищити рівень доходу від використання об’єктів інтелектуальної власності;

методичні рекомендації до економічної оцінки системи управління інтелектуальною власністю підприємства, що, на відміну від існуючих, дають змогу здійснювати комплексний аналіз функціонування системи управління інтелектуальною власністю в цілому та її окремих складових на основі розрахунку інтегральних показників та дозволяють виявляти сильні та слабкі місця кожної зі складових системи управління інтелектуальною власністю;

дістали подальшого розвитку:

система управління інтелектуальною власністю підприємства машинобудівної галузі, яка, на відміну від існуючих моделей, достатньою мірою адаптована в структуру підприємства і дозволяє більш ефективно відтворювати органічні взаємозв’язки елементів управління інтелектуальною власністю з іншими складовими механізму управління підприємством;

економічний зміст понять „інтелектуальний капітал”, „інтелектуальна власність”, „інтелектуальні активи”, які, на відміну від існуючих підходів, розглянуто з системних позицій з урахуванням їх взаємозв’язку, що суттєво впливає на функціонування системи, яка досліджується, і є підґрунтям вибору основних напрямків інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі теоретико-методичні положення та запропоновані практичні рекомендації є основою для удосконалення процесу управління підприємством машинобудівної галузі. Методичні підходи до прийняття рішень щодо напрямів використання об’єктів інтелектуальної власності, а також щодо прогнозування рівня комерційного потенціалу об’єктів інтелектуальної власності сприятимуть досягненню оптимального складу портфеля інтелектуальної власності машинобудівного підприємства та підвищенню ефективності його використання. Методичні рекомендації до оцінки системи управління інтелектуальною власністю підприємства дають можливість виконання достовірного аналізу системи в цілому та виявлення тих її складових, що викликають зниження ефективності функціонування системи та потребують удосконалення.

Основні результати досліджень одержали практичне застосування при проведенні аудиту портфеля інтелектуальної власності для прийняття рішення стосовно окремих об’єктів інтелектуальної власності та здійсненні економічної оцінки ефективності функціонування системи управління інтелектуальною власністю ВАТ „Полтавський турбомеханічний завод” (м. Полтава, акт впровадження від 10.12.2007 р.), Міжнародного інституту компресорного та енергетичного машинобудування (м. Суми, довідка №27 від 29.04.2008 р.), ВАТ „СКБ Укрелектромаш” (м. Харків, акт впровадження від 05.09.2008 р.), а також використовуються в навчальному процесі НТУ „ХПІ” при викладанні дисциплін „Інноваційний менеджмент”, „Економіка інноваційного підприємства” та „Економічні та правові проблеми інтелектуальної власності”.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, одержані здобувачем особисто, серед них методичний підхід до прийняття рішень щодо вибору напряму використання об’єктів інтелектуальної власності, методичні рекомендації до оцінки комерційного потенціалу розробки, рекомендації до оцінки системи управління інтелектуальною власністю машинобудівного підприємства.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методичні положення й практичні результати доповідались на Всеукраїнській конференції «Соціально-економічний розвиток України на початку XXI сторіччя» (м. Полтава, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Дослідження та оптимізація економічних процесів” (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону” (м. Полтава, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2005 р., 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми соціально-економічного розвитку підприємств” (м. Харків, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 16 наукових працях, серед яких 11 статей у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи складає 219 сторінок. Робота містить 37 таблиць за текстом, 39 рисунків за текстом, список використаних джерел зі 181 найменування на 19 сторінках, 9 додатків на 33 сторінках.