УПРАВЛІННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЮ ДИНАМІКОЮ: РЕСУРСНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЦИКЛУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади аналізу моделей макроекономічної динаміки в системі управління макроекономічною динамікою», розглядаючи теорію розвитку основних типів моделей, що використовуються для аналізу макроекономічної динаміки та прогнозування економічної кризи, показано природу основних недоліків цих моделей і обґрунтовано можливий шлях до їх подолання в рамках нового підходу до аналізу макроекономічної динаміки та відповідної моделі, що дозволить регулятору отримати завчасну інформацію про час зміни макроекономічної тенденції, зокрема про час настання економічної кризи.  

Аналізуючи переваги і недоліки відомих моделей макроекономічної динаміки, а також різні погляди на принципи їх побудови, автор визначає причини, які б заважали поєднати переваги відомих моделей в рамках однієї нової моделі. Їх усунення дозволило б позбутися недоліків «старих» моделей у рамках нової моделі. Позиція автора полягає в тому, що кожен підхід до аналізу макроекономічної динаміки (детерміністський чи випадкових коливань), кожна з моделей мають, безумовно, справедливі базові ідеї, але завдання дослідження полягає у створенні синтезуючого підходу та відповідної моделі, в рамках якої визначаються ринкові умови, за яких ці ідеї реалізуються в рамках нової моделі.

Всі моделі макроекономічної динаміки можна розділити на структурні (теоретичні) та неструктурні (статистичні). Аналіз показав, що ці моделі мають принаймні два спільні недоліки, які можуть пояснити їх локальний характер, тобто непридатність для аналізу в реальному часі.

По-перше, неможливо достеменно визначити стан макрорівноваги, до якого економіка прямує в довгостроковій перспективі, стан потенційного випуску або рівень повної зайнятості.

По-друге, фундаментальним недоліком економічного аналізу і, зокрема, моделі попит-пропозиція, є статичність аналізу. Аналіз за такою моделлю дозволяє прийняти до уваги лише один із факторів, а дія інших нейтралізується неминучим припущенням за інших рівних умов. Тому традиційно динаміка в економіці розуміється як рух у часі статичного (стаціонарного) стану з фіксованими параметрами, на що багато разів звертали увагу такі економісти, як Й.Шумпетер, П.Струве, М.Кондратьєв, Дж.Кларк, Дж.Сорос та інші.

Основні  переваги та недоліки структурних і неструктурних моделей представлені в таблиці 1. В загальному випадку ні структурні, ані неструктурні моделі неспроможні забезпечити надійну ідентифікацію та прогнозування економічних циклів і рецесії для будь-якого моменту часу.